Звалища — на звалище
Завод з утилізації органіки плазмовим способом планують запустити в Алушті до 2012 року.
Уряд Іспанії й група компаній Нera holding мають намір інвестувати 30 млн євро в будівництво заводу з утилізації твердих побутових відходів у Криму. Проект можливий у рамках Кіотського договору за схемою «зелених інвестицій».
Такі жорсткі вимоги зі строків ставить перед інвестором місцева влада. Голова Ради Міністрів Криму Василь Джарти на недавній зустрічі з керівництвом іспанської компанії заявив, що уряд регіону підтримає проект за умови завершення будівництва першого заводу до 2012 року. «Нам, швидше за все, буде потрібно ще 6—7 місяців, ніяк не більше року», — пообіцяв фінансовий директор Нera holding Рафаель Феррейра.
Іспанська група компаній Hera, яка працює в десятках міст Західної Європи та Південної Америки, пропонує створити в Криму кілька сучасних комплексів для переробки сміття. Завод у Алушті прийматиме його із частини Південного берега — від Ялти до селища Рибальське, а утилізуватиме за допомогою високотемпературного спалювання, що фактично виключає шкідливі викиди в атмосферу. Після переробки й одержання електроенергії залишки можна використовувати як добриво для полів і виноградників.
Рафаель Феррейра припустив, що значно поліпшити екологічну ситуацію в Криму можна лише за 5 років. Після завершення першого проекту компанія готова побудувати такі комплекси в інших курортних містах — Євпаторії та Феодосії.
Проект спорудження сміттєпереробного заводу реалізується в рамках Кіотського договору. Україна продала уряду Іспанії близько 2 млн тонн умовних викидів вуглекислого газу. Натомість піренейці зобов’язалися побудувати завод. Із загальної вартості проекту 30% коштів внесе уряд Іспанії, 70% — Нera holding.
Без тяганини не обійдеться
Сьогодні в Криму діє тільки одне сміттєпереробне підприємство — лінія ТОВ «Укрморекосервіс» (м. Саки), уведена в експлуатацію в 2006 році.
Друга лінія спільного українсько-словацького підприємства «Сімеко» (м. Сімферополь) фактично готова до роботи, але її протягом двох років так і не змогли запустити. Одна з перших ластівок українсько-словацького співробітництва почала свій політ не дуже вдало. Цілий рік тривали «паперові справи». Виявилося, що юридично передати міське звалище Сімферополя інвестору досить важко. Про те, з якими перешкодами довелося мати справу, словаки тактовно умовчують. За оцінками фахівців, 2011 рік у згаданих іспанців піде тільки на те, щоб остаточно юридично оформити свою діяльність на алуштинському полігоні й у найкращому разі підготувати проектну документацію — не більше того.
У багатомісячному конкурсі на право будувати сімферопольську лінію брали участь кілька іноземних інвесторів. Словакам віддали перевагу через найреальніший, приземлений проект. За два роки в сімферопольське звалище західні слов’яни вклали близько 24 млн грн. У майбутньому доходи від продажу вторинної сировини, якої конче потребують багато українських підприємств, ділитимуться відповідно до часток статутного фонду СП, де 51% належить адміністрації Сімферополя, а решта — словакам. Але «живі» гроші місто одержить не скоро. За найоптимістичнішими прогнозами, кошти на будівництво лінії «відіб’ють» тільки через п’ять років.
Із шести діючих в Україні ліній сімферопольська посяде друге місце: її потужність — 150 тис. тонн сміття на рік. За найскромнішими оцінками фахівців, у кожному обласному центрі країни й у кожному місті з населенням понад 100 тис. чоловік має працювати така лінія. Адже крім комунальних зручностей це може заощадити країні валютні резерви. «Як відомо, Україна імпортує полімерні гранули для виробництва пластмаси. Тому коли ми вилучаємо вторинний пластик і пускаємо його в переробку, ми не тільки забезпечуємо робочі місця, а й заощаджуємо валюту», — відзначає директор підрядної організації «СНД-Плюс» Петро Сімко.
