Найеротичніший спорт
Pole dance — молодий вид спорту, який активно розвивається, його не треба плутати зі стриптизом, — легковажність тут недоречна й навіть може коштувати здоров’я.
Уявлення про танець із жердиною як про розвагу з нічних клубів іде в минуле. Звичайно, так воно й було донедавна, але сьогодні поул-денс — повноцінний спорт, і вже проводяться чемпіонати різних рівнів. А ті, хто бачив змагання, більше ніколи не скажуть, що це легкий жанр.
Про перші кроки нового виду спорту в Україні розповідає переможниця торішнього чемпіонату України з pole-dance, тренер луганського фітнес-клубу Ultraviolet Людмила Палатова.
— Людмило, як вийшло, що легковажний, скажемо так, танець перетворився на спорт?
— Після завершення спортивної кар’єри багато гімнасток, акробатки приходили в стриптиз. Звичайно, вони почали виконувати складні елементи, за спортсменками потягнулися й інші танцівниці, а потім вони почали змагатися. Ну а якщо проводяться змагання, то й до нового виду спорту недалеко. Звичайно, він тільки формується, і багато ще труднощів, але є й перспективи. У наших планах і мріях — включення поул-денсу до програми Олімпійських ігор, але потрібний час, щоб у людей сформувалося правильне ставлення, адже багато хто досі асоціює його зі стриптизом. Наприклад, один потенційний спонсор відмовився допомогти в проведенні чемпіонату України. Так і сказав: у стриптиз гроші не вкладатиму! Не допомогли ні фотографії, ні відеозаписи виступів…
Ще одна проблема — класифікація елементів. Особливість танцю — у його «вертикальності», він виконується на трьох рівнях: у верхньому — трюки на пілоні високо над підлогою, у середньому робляться прокручування навколо жердини й обльоти, а також елементи пластики, а нижній рівень — це партер. Усі елементи поділяються на прості, складні, силові, статичні… Класифікацій багато, і зараз точиться боротьба за загальноприйняті назви для кожного з них. Часом дівчата виконують трюк, не знаючи, як він називається, і намагаються присвоїти йому своє ім’я, а буває й так, що в різних школах той самий називається по-різному. На цей час важливо зібрати лінійку елементів, можливо, поділити їх на трюки для початківців і професіоналів.
— У нашій країні є організації, які розвивають цей вид спорту?
— Так. Українська Асоціація танців і фітнесу на пілоні існує близько 5 років, створена за світовими стандартами, тому наші дівчата їздять на чемпіонати Європи й світу. Всесвітня асоціація теж молода — їй близько 8—9 років. У нас, як і в усьому світі, проводяться міжрегіональні змагання, чемпіонати, кубки, конкурс Міс Pole Dance Україна. Є танець і фітнес на жердині, а є артистична категорія, де змішані силові елементи, прокручування й танець. Мабуть, найскладніше — зібрати всі елементи в танець, щоб виступ не виглядав як набір окремих трюків.
— Які вимоги висуваються до спортсменок?
— Їх багато. На змаганнях не можна виступати в занадто відкритих костюмах — ніяких декольте, коротких шортів і сміливих рухів. Дуже високі підбори заборонені. Дівчата, які виступають у категорії «фітнес», узагалі працюють у чешках або босоніж, їм не можна танцювати в партері, можна тільки виконувати складні фізичні вправи. Є й обов’язковий набір елементів. У танці відсоткове співвідношення трюків на жердині й власне танцю має бути 70 до 30 (за межею — 90 до 10), у фітнесі майже весь танець виконується тільки на жердині. А ще не можна виступати в шкіряному одязі, латексі, гумових рукавичках, високих чоботях — вони прилипають до жердини й допомагають працювати за рахунок сильнішого зчеплення.
— Юнаки можуть брати участь у змаганнях?
— Можуть і беруть участь — чоловічий поул-денс у нашій країні теж є. Хлопці, звичайно, соромляться, але поступово йдуть у цей вид спорту. Тільки елементи в них складніші — чоловіки все-таки фізично здатні на більше.
— Якою має бути жердина для танцю?
— Пілони бувають статичні й обертові (інерційні). Останній частіше використовується для виступів — завдяки більшій інерції й швидкості створюється кращий візуальний ефект. Конструкція такого пілона передбачає наявність підшипників і стопорних гвинтів.
Він має бути високим — від 3,5 метра й діаметром 38—50 мм — обхват жіночої руки. Жердини виготовляють із нержавіючої сталі, металу із хромовим покриттям, титану або міді. Добре відполірована нержавіюча сталь забезпечує більш швидке й плавне ковзання, залишаючи можливість доброго прилипання й фіксації. Мідь же завдяки кращому зчепленню дозволяє надійніше триматися, але повільніше сковзати.
Найпоширеніший варіант кріплення пілона — урозпір. Жердина не кріпиться ні до стелі, ні до підлоги, а тримається за рахунок тертя. Найвідоміша фірма, яка займається їхнім виготовленням, — X-pole.
— Невже всі трюки виконуються без страховки?
— Звісно, до стелі танцівницю не пристібають, як у цирку… Хоча можна було б. Тож страховки тут нема ніякої — тільки чітке виконання всіх рухів, відповідальність за своє життя й здоров’я, а на тренуваннях — дотримання усіх інструкцій тренера. Правда, під час тренувань можна надягати наколінники й спеціальні гумові рукавички — для захисту кистей рук від травм. Але на змаганнях навіть це заборонено, там можна тільки використовувати спеціальний віск для жердини, щоб зменшити ковзання, що теж може спровокувати травму.
— Що треба для того, щоб стати успішним танцюристом… або спортсменом?
— Усе залежить від того, наскільки людина сильна фізично, знається на фізиці й законах гравітації. Адже, наприклад, для доброго прокручування треба взяти добрий розгін, правильно відштовхнутися, розрахувати замах ногою, тобто тут важлива сила інерції. Розуміння того, що і як діє на кожен рух, приходить із часом. А ще важлива відповідальність за всі свої дії. Адже поул-денс хоч і еротичний, але все-таки спорт.
