Конкуренція солярці

Ефективне — завжди актуальне, переконані житомирські вчені, які домоглися успіху в дослідженнях із застосування газогенераторних установок на біогазі.

На кафедрі вищої математики й загальнотехнічних дисцип­лін Житомирського національного агроекологічного університету створена науково-експериментальна група, що зай­мається вдосконаленням сучасного газогенераторного двигуна, який працює на газі, отриманому із твердого палива.­­ Очолює її заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук професор Леонід Васильович Лось. До речі, недавно відомий учений відзначив 75-літній ювілей.

— Леоніде Васильовичу,­ дозвольте привітати вас із ювілеєм! Але розмову почнемо з мінусів. З якими проблемами пов’я­заний перехід на газо­генераторні двигуни? Чи великі втрати у швид­кості, потужності?

— Автомобіль із газогенераторним двигуном може розвивати приблизно таку ж швидкість, як і той, що працює на бензині. Втрати в потужності є — відсотків до 30. Слід відзначити, що й у разі переходу на балонний газ потужність двигуна також знижується. Однак для газогенераторної установки є методи усунення таких втрат. Підготовка машини до роботи триває, звичайно, більше часу — хвилин 15—30 потрібно на те, щоб розпалити паливо. Крім того, оснащення автомобіля газогенераторним двигуном коштує близько три­дцяти тисяч гривень. Утім, витрати окупляться менш ніж за рік.

— Який економічний ефект при цьому одержимо?

— Використовувати для роботи двигуна альтернативне паливо втричі й у більше разів дешевше солярки! Запаси його також дуже великі. В Україні, наприклад, більше 20 мільйонів тонн соломи нерідко просто спалюють на полях, завдаючи до того ж шкоди природі. Ця солома може дати нам близько 10 мільйонів тонн умовного палива на рік — приблизно стільки потрібно українським аграріям палива, виробленого з нафти. Але ж є й безліч інших варіантів. Зокрема, можна культивувати швидкорослі, так звані «енергетичні» рослини. Наприклад, вирощувати очерет міскантус гігантус, який витримує наші морози. Він дозволяє щорічно протягом 20 років збирати безпосадковий урожай біомаси, енергетично еквівалентної приблизно 15—20 тоннам мазуту в перерахуванні на гектар ріллі. Рентабельність такого виробництва може конкурувати з вирощуванням пшениці. Плюс до всього це один з ефективних шляхів ліквідації безробіття на селі.

— Важко уявити, звичайно, сучасного городянина за кермом такого автомобіля, але для сільського господарства це, напевне, дуже актуально.

— У селі такі двигуни — нагальна потреба. Адже знайти гроші на солярку в посівну й під час збору врожаю — вічний головний біль аграріїв. Зате соломи завжди більш ніж досить, а в багатьох регіонах — ще й дров. Лише сто кілограмів такого­ палива дозволять проїжджати 50—70 кілометрів — цього цілком вистачить на цілий день. На 150 кілограмах можна доїхати від Житомира до Києва. По суті, у селі в такий спосіб вирішується проблема пального. Досить вигідно використовувати газогенераторні двигуни на підприємствах, які займаються заготівлею та обробкою лісу.

— Житомирщина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, — і сьогодні не дуже чиста територія. Чи сприяє газогенераторний двигун «оздоровленню» ситуації?

— Так, така установка знач­но екологічніша — генераторний газ ретельно очищається у двоступеневих фільтрах, і вихлопи від такого двигуна значно чистіші, ніж від бензинового. Біопаливо не дає окису сірки — сильного канцерогену, який міститься в усіх видах нафтового палива. Та й обсяг  золи невеликий, вона збирається в зольник і утилізується. Крім усього іншого, технологія дозволяє використовувати навіть рослини з невисоким рівнем радіоактивного забруднення. Тільки в Житомирській області, до речі, із цієї причини близько 300 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь виведені із сівозміни. На них можна заготовляти біопаливо. Треба відзначити, що попит на нього, за прогнозами, зростатиме — зокрема в Європі.

— Розробками вашої групи цікавляться й за кордоном, де також проводять такі дослідження. У якому напрямку ви вдосконалюєте свій двигун?

— Найперспективніші газогенератори — зі зворотним процесом газифікації, вони найкраще працюють на деревині та інших видах біопалива. Наразі ми прагнемо зробити подачу палива авто­­матичною, щоб полегшити роботу водія.

Бензин? Забудьте!

Двигуни, у яких використовуються не бензин і солярка, а дрова, вугілля, зелена маса, застосовуються­ давно. Ще в 1914 році у Франції відбувся 100-кілометровий пробіг вантажної машини з газогенераторним двигуном. У 30—50-ті роки Європою колесили сотні тисяч таких авто. А під час Великої Вітчизняної, коли було зруйновано багато бензо­сховищ і нафтопереробних заводів, виручали саме газо­­генераторні автомобілі й трактори. Але в середині 50-х бензин подешевшав, і такі двигуни стали ана­хронізмом. Однак за нинішньої дорожнечі традиційних енергоносіїв нові (і старі!) енергозбережні технології знову актуальні.