Вантажівка на трьох

Російська «Група ГАЗ» хоче об’єднатися з білоруським МАЗом і українським АвтоКрАЗом.

Якщо такий союз буде створений, йому вдасться істотно послабити позиції провідного російського виробника великовантажної техніки — групи «КамАЗ», яка займає близько 55% українського ринку важких вантажівок. При цьому «Група ГАЗ» одержить доступ до поки закритих для неї ринків АвтоКрАЗу, у МАЗу з’явиться можливість збільшити обсяги реалізації продукції в країнах СНД, а АвтоКрАЗ зможе закріпитися на такому важливому для нього ринку Росії.

Альтернатива експансії КамАЗу

Недавно директор дивізіону «Силові агрегати» «Групи ГАЗ» Ігор Кульган заявив, що компанія, представником якої він є, має намір сформувати альянс виробників вантажних автомобілів у складі Мінського автомобільного заводу (МАЗ), Мінського заводу колісних тягачів і Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ). На відміну від МАЗу, до якого група має інтерес із 2008 року, другий білоруський автозавод, а також український КрАЗ потрапили до сфери її уваги вперше. «Як один із можливих партнерів КрАЗ важливий для об’єднання своєю географією­ збуту. Зараз він поставляє ­автомашини в країни, у яких поки не реалізується продукція російського виробництва, зокрема в Ірак та Грузію», — уточнив Ігор Кульган.

Як пояснив представник ГАЗу, ця ініціатива продиктована необхідністю появи другого великого гравця на території СНД, який спеціалізується на виробництві великовантажної техніки і міг би бути конкурентом групі компаній «КамАЗ». При цьому він дав зрозуміти, що вважає постійну підтримку, яка надається урядом Російської Федерації тільки КамАЗу, дискримінаційною щодо його конкурентів.

Основний акціонер групи компаній «КамАЗ», яка представляє собою найбільшого автовиробника Росії та об’єднує 14 автомобільних заводів, — державна корпорація «Ростехнології», якій належить 49,9% статутного фонду КамАЗу. Інші власники  представлені ІК «Трійка Діалог», німецьким концерном Daimler і Європейським банком реконструкції та розвитку, які володіють 27, 11 і 4% акцій компанії відповідно, а також численними міноритарними акціонерами.

На сьогодні ВАТ «КамАЗ» посідає 13-те місце серед світових виробників важких вантажних автомобілів. Компанія не тільки головний постачальник великовантажної техніки на внутрішній ринок Росії, а й лідер із обсягів їхньої реалізації в ближньому зарубіжжі. Із 14263 вантажних автомобілів, випущених протягом першого півріччя минулого року, 12726 було продано в РФ. Загалом торік КамАЗ спустив із конвеєра 34 тис. авто, зайнявши позицію лідера з обсягів їхньої реалізації в Україні. У цей період його частка на українському ринку важких вантажівок досягла 54,9%.

Така підживлювана владою Росії експансія КамАЗу не може не непокоїти його конкурентів. Більш того, прагнучи створити йому гідну противагу, керівництво «Групи ГАЗ» навіть вдалося до того, що виклало свої аргументи на користь союзу ГАЗу, МАЗу й КрАЗу російському уряду. Однак там до ідеї поставились, м’яко кажучи, без особливого ентузіазму. «Звичайно, тому, — констатує пан Кульган, — що хочуть запобігти появі гідного суперника КамАЗу».

У грудні минулого року керівництво «Групи ГАЗ» оприлюднило намір створити альянс виробників великовантажних машин, а ­корпорація «Ростехнології» почала переговори з білору­ською владою про придбання контрольного пакета акцій МАЗу й включення його до складу групи «КамАЗ». Її інтерес до цього активу обумовлений у тому числі й тим, що МАЗ випускає вантажівки з аналогічними технічними параметрами й того ж цінового діапазону, що й сам КамАЗ, а тому є головним його конкурентом у СНД.

Щоб перетворити суперника на партнера, у лютому «Ростехнології» висловили готовність поступитися уряду Білорусі невеликим пакетом акцій КамАЗу — не більше 25% статутного фонду — в обмін на 100-відсоткову частку у ВАТ «МАЗ». Спочатку сторони начебто схвалили проект угоди, але наступні події показали: подальша доля МАЗу все ще під сумнівом.

Голова Державного комітету з майна Білорусі Георгій­ Кузнєцов повідомив, що МАЗ включено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації, і оприлюднив результати його оцінки: стартова ціна заводу становитиме не менше $2,5 млрд. Російські експерти відразу висловили свою думку: цей показник завищений у рази. З їхнього погляду, йтися може не більш ніж про $625—830 млн, максимум — про мільярд. Про свій інтерес до цього об’єкта заявили й китайські конкуренти КамАЗу,­ які у випадку придбання білоруського заводу можуть зайняти на російському ринку певну нішу.

Усе це означає, що в білорусів з’явився вибір: допустити союз МАЗу з ГАЗом і КрАЗом і тим самим, зберігши самостійність заводу, породити сильного суперника КамАЗу; дозволити КамАЗу поглинути МАЗ або ж отримати чималі кошти від продажу підприємства китайцям і в такий спосіб забезпечити йому нові ринки збуту. Якщо вони віддадуть перевагу останньому варіанту, не виключено, що на українському ринку вантажівок для вітчизняних виробників місця й зовсім не залишиться.

Багатовекторний ГАЗ

Досі конкурентам КамАЗу­ вдавалося не тільки втримуватися на плаву, а навіть мати амбіційні плани. Машинобудівний холдинг «Російські машини» — основ­ний акціонер «Групи ГАЗ», яка складається з п’яти дивізіонів і об’єднує поряд із головним підприємством ВАТ «Горьківський автомобільний завод» ще 18 автобудівних компаній Росії, а також декілька збутових і сервісних структур. До товарної лінійки групи входять легкові автомобілі, вантажівки — від зовсім маленьких «ГАЗелей» до важких «Уралів», автобуси різних розмірів та призначення, фургони, грейдери, екскаватори, самоскиди тощо.

Із початком кризи виробничі й фінансові показники групи різко погіршилися. Що й стало однією із причин того, що переговори про об’єднання з МАЗом було припинено. Із жовтня 2008 по лютий 2009 року ГАЗ працював на третину своєї проектної потужності. Однак уже з березня 2009-го виторг компанії почав стрімко зростати. А за січень-вересень минулого року підприємство збільшило обсяги продажів на 19%. У підсумку група одер­­жала за цей період 1,7 млрд руб. чистого прибутку.

Проте говорити про повне відновлення рано. Адже ГАЗ розрахований на виробництво не менше 200 тис. «ГАЗелей» і 160 тис. легкових автомобілів на рік. Що ж до показників рентабельності, то їх було досягнуто, по-перше, завдяки відстрочкам із виплати боргів, а по-друге, унаслідок відновлення фінансових резервів групи, тобто вони мають почасти фіктивний характер. Це не перешкодило власникові групи Олегу Дерипасці заявити про готовність до подальшої експансії: «Росія вироблятиме самостійно весь ланцюжок автомобілів: вантажівки важкі й легкі, автобуси різних видів, будівельну й дорожню техніку й багато чого іншого».

У серпні минулого року керівництво «Групи ГАЗ» відновило переговори про союз із МАЗом. Нагадаємо, що акціонований у лютому 2009-го Мінський автомобільний завод — найбільша білоруська автобудівна компанія, 100% статутного фонду якої належить державі. Він — головне підприємство виробничого об’єднання «БілавтоМАЗ», що включає ще шість автозаводів, спеціалізується на випуску самоскидів і магістральних тягачів. У його товарному ряді — більше 250 модифікацій автомобілів, понад 60 модифікацій причіпної техніки й 50 модифікацій автобусів і тролейбусів. Безперечна конкурентна пере­вага великовантажних автомобілів «МАЗ» — їхня відповідність вимогам «Євро-2» і «Євро-3». Чи веде «Група ГАЗ» і зараз переговори про об’єднання з МАЗом, точно невідомо, однак її представники дають зрозуміти, що готові запропонувати білоруській стороні умови більш вигідні, ніж КамАЗ.

У вересні минулого року групі вдалося покласти початок істотному зміцненню своїх позицій шляхом укладання угоди про співробітництво з одним із найбільших автовиробників Китаю, який в окремих галузях перевершує російських конкурентів, — компанією FAW Group. Домовленість передбачає налагодження випуску важких дорожніх вантажівок FAW на автозаводі «Урал», а також створення СП, яке займатиметься збутом продукції ГАЗу через дилерську мережу FAW. Тобто група одержить гарантовану можливість просування всієї своєї­ продукції на ринку Китаю. Що також створює для її потенційних партнерів — МАЗу й АвтоКрАЗу — додаткові перспективи.

АвтоКрАЗ: російська орієнтація

А от третій імовірний партнер — ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» — потребує не так освоєння нових ринків збуту, як зміцнення своїх позицій на вже зайнятих. Основу холдингу, який спеціалізується на випуску продукції транспортного машинобудування, утворить головне підприємство —Кременчуцький автомобільний завод, який має замкнутий технологічний цикл виробництва однойменних­ вантажі­вок, а також 11 інших компаній. Зокрема,­ відкриті акціо­нерні товариства «Зовнішньоторговельна фірма КрАЗ», «Ужгородський Турбогаз», «Авто­радіатор», «Кам’янець-Подільськавто­агрегат», Полтавський автоагрегатний, Токмацький ковальсько-штампувальний і Стахановський вагонобудівний заводи, Херсонський завод карданних валів, Сімферопольський завод авторулів, суднобудівний завод «Затока», бердичівський машинобудівний завод «Прогрес».

Підприємства холдингу випускають 28 базових моделей і більше 260 модифікацій автомобільної техніки для роботи в усіх галузях економіки та збройних силах, а також залізничні вагони, морські й річкові судна, нафтогазове обладнання, широку номенклатуру комплектувальних для автомобільного й залізничного транспорту. Автомобілі «КРАЗ» експлуатуються більш ніж у 60 країнах світу.

Зазнавши глибокого спаду в період гострої фази кризи, торік АвтоКрАЗ почав стрімко нарощувати обсяги виробництва та реалізації. За підсумками минулого року в порівнянні з 2009-м йому вдалося збільшити виробництво авто в 3,6 раза, а збут — майже вдвічі. При цьому половина від загального обсягу продажів припала на країни СНД, 34% — на далеке зарубіжжя й тільки 16% — на внутрішній ринок України.

«Істотне зростання попиту на таку техніку в Росії дозволило компанії збільшити поставки автомобілів на цей ринок приблизно в 9 разів, — відзначив директор із зовнішньоекономічної діяльності, збуту та корпоративних прав ВАТ «ХК «АвтоКрАЗ» Ігор Фоменко.­ — Щомісяця туди надходило від 15 до 50 автомобілів, що за підсумками року становило 452 одиниці». Обсяги реалізації в країнах Південно-Східної Азії, Африки й Латинської Америки зросли в 6 разів, а в Азербайджан — у 2 рази.

Як відзначають аналітики ІГ «Сократ», зараз обсяги виробництва підприємств АвтоКрАЗу становлять лише 30% у порівнянні з докризовими. І оскільки ємність основних експортних ринків компанії зростає, цього року вона, на їхню думку, теж збільшуватиме показники випуску продукції. У свою чергу в АвтоКрАЗі прогнозують, що сумарний обсяг замовлень на поточний рік досягне 3,3 тис. автомобілів. Через відсутність доступних кредитів і, відповідно, платоспроможного попиту на якісь відчутні обсяги реалізації в Україні годі й сподіватися — холдингу доведеться істотно активізувати свою діяльність на зовнішніх ринках. Найперспективнішим із них залишається російський. Отже, потенційна зацікавленість АвтоКрАЗу в союзі з «Групою ГАЗ» безперечна.