Уздовж ниток павутини

Експерти намагаються передбачити майбутнє Інтернету.

Світ інформаційних технологій — річ досить важко прогнозована. І все-таки, ґрунтуючись на наявних тенденціях і закономірностях (взяти, приміром, той же «закон Мура», згідно з яким кількість транзисторів на кристалі процесора подвоюється кожні 24 місяці), можна уявити картину IT-світу в найближчі кілька років.

Інтернет як одна з голов­них складових «цифрового світу» прогнозам піддається гірше за все, адже формується він не окремими гравцями, а суспільством у цілому. Наприклад, те, що сьогодні в Інтернеті модно виставляти напоказ своє життя, зовсім не означає, що завтра пануватиме тенденція до анонімності й потаємності.

Як би то не було, але в майбутнє Мережі зазирнути все-таки намагаються.­ Щоб прогнозувати подальший напрямок її розвитку, аналітична компанія Pew Internet & American Life Project у рамках свого дослідження Future of the Internet II («Майбутнє Інтернету II») провела опитування 742 фахівців у цій галузі. Його результати відображають узагальнену думку вчених про перспективи розвитку Мережі. Опитування показало, що темпи розвитку Інтернету в найближчі двадцять років збережуться, а провідну роль відіграватимуть технології віртуальної реальності, у тому числі призначені для вирішення робочих завдань.

Не відстають і аналітики компаній Cisco і Monitor Group — вони дають прогнози аж на 15 років, виділяючи чотири можливих­ сценарії розвитку. Перший (і найімовірніший) передбачає, що Інтернет щільно інтегрується в повсякденне життя. У цьому випадку через 15 років користувачі в усьому світі зможуть виходити в Мережу з великою кількістю найрізноманітніших пристроїв, і Інтернет стане центром надання послуг. За другим сценарієм на Всесвітню павутину чекає перетворення на небезпечну мережу через усе більшу кількість кібератак та інших загроз. Передбачається, що в Інтернету можуть з’явитися безпечні аналоги, доступ до яких буде недешевим. Третій варіант передбачає зниження швидкості поширення Інтернету через нестабільну економічну ситуацію в деяких країнах і регіонах. Згідно з останнім сценарієм, популярність Всесвітньої павутини зросте так, що Мережа не зможе впоратися з потоком інформації через наявні технічні обмеження і станеться застій.

Прекрасна далечінь

Якщо говорити не про загальну картину, а про конкретні речі, насамперед треба звернути увагу на поліпшення взаєморозуміння між сервісами та користувачем. Багато хто пам’ятає, як у середині 90-х продавалися паперові довідники-каталоги сайтів. Із появою та поліпшенням пошукових систем вони віджили своє. Але й сьогоднішня модель пошуку інформації вже не влаштовує користувачів, адже пошукові машини роблять основний акцент на посилання та зв’язки між сайтами, а не на аналіз конкретної інформації, яка на цих сайтах міститься. Обробляти ж «розумні» запити (наприклад, «забронювати двомісний номер у готелі в центрі Чернівців на 15 травня за $200—400») вони поки не в змозі, як і шукати інформацію в конкретному контексті.

Розумна, або семантична, Мережа, навпаки, приділятиме головну увагу змісту інформації на сторінці й видаватиме посилання не на сайти всіх готелів Чернівців, а тільки на ті, у яких є вільні двомісні номери на 15 травня в замовленому ціновому діапазоні. Або навіть, відразу проаналізувавши всі пропозиції, видасть кращий варіант, що відповідає запиту.

Наведений приклад, звичайно, досить простий, адже описувана концепція стосується не так сфери послуг, як оптимізації доступу до інформації на основі аналізу потреб конкретного користувача. Вона припускає аналіз його традиційної моделі поведінки в Мережі, першочерговий доступ до тих даних, які напевне зацікавлять користувача, і тільки потім до тих, які можуть зацікавити. Сучасні пошукові машини не в змозі аналізувати відеоролики або картинки безпосередньо за змістом, а індексують їх виключно за тегами. Не можуть вони зрозуміти (без відповідного уточнення з боку користувача) і те, що авторові запиту треба виключно відео або, навпаки, тільки текстова інформація, видаючи цілий вінегрет різноманітних посилань на ресурси. Семантична Мережа це знатиме й у першу чергу видасть саме те, що треба користувачеві. На жаль, навіть за най­оптимістичнішими прогно­зами, у найближче десятиліття повноцінної реалізації такої концепції не передбачається.

Доступ звідусіль

А от іншу модель розвитку Мережі ми можемо спостерігати вже зараз. Ідеться про перехід від стаціонарного Інтернету до мобільного. Користувачі активно встають із-за своїх ПК і «серфлять» Інтернет де і коли завгодно — у поїздці, кафе або на прогулянці, використовуючи для цього мобільні пристрої — від мініатюрних смартфонів до громіздких ноутбуків. Така тенденція породила навіть окремий клас пристроїв — нет­буки (малопродуктивні портативні ПК, придатні переважно для веб-серфінгу). Головна умова — наявність покриття телефонної мережі й оплата відповідної послуги. А вже способів підключитися до мобільного Інтернету більш ніж досить — це і CDMA, і GPRS, і 3G, та й про точки доступу Wi-Fi і WAP, який швидко застаріває, не треба забувати. Так, сьогодні мобільний Інтернет дорогий, але й звичайний спочатку коштував недешево, а з огляду на велику конкуренцію в цій сфері й постійний розвиток технологій, не треба сумніватися, що ціна на нього поступово знижуватиметься.

Плюсів у цієї моделі безліч — це не тільки ще один спосіб комунікації, а й нові можливості: екстрена передача даних, оперативний контроль робочих процесів (проведення консультацій або виконання службових обов’язків під час поїздки). Останнім часом входить у моду висвітлення резонансних подій у режимі on-line за допомогою мікроблогінгу. Учасник або свідок якоїсь події може відразу ж зі свого смартфона описати те, що відбувається в блозі, попутно викладаючи туди зняті тим же смартфоном фото й відео.

Перспективність мобільного доступу добре розуміють і власники сайтів. Зараз рідко зустрінеш популярний портал без мобільної версії, а вітчизняний оператор мобільного зв’язку life:) навіть надав своїм користувачам безкоштовний WAP-доступ до спрощених варіантів (без графіки) соціальних мереж Facebook і «ВКонтакте».

З огляду на все це, можна впевнено говорити, що через кілька років мобільний Інтернет стане таким же доступним і поширеним, як зараз стаціонарний.

Колективний Веб 3.0

В Інтернет-просторі останнім часом можна зустріти терміни «Веб 3.0» або «експертний Інтернет». Ця модель, як передбачається, еволюційним шляхом замінить нинішній Веб 2.0. Головна її відмінність від сьогоднішньої в тому, що користувач не тільки споживатиме інформацію, а й творитиме її колективно та організовано, разом із безліччю таких же юзерів, серед яких з’являться й експерти. Причому експерт у цьому контексті — не якийсь відомий фахівець, а цілком звичайний користувач, який зарекомендував себе на тій або іншій ниві. Усе це передбачає появу в порталах формату Web 3.0 так званого «колективного розуму» замість «групового божевілля», що панує сьогодні. Концепція Web 3.0 також передбачає появу вузькоспеціалізованих ресурсів, де буде зроб­лено агрегацію всіх необхідних користувачеві сервісів та інструментів, за допомогою яких він зможе брати участь у створенні та споживанні контенту й проводити більшу частину часу на декількох найцікавіших йому ресурсах.

Зручний бізнес-інструмент

Сьогоднішній Інтернет — це не тільки соціальні мережі, інформаційні портали та зручний засіб поширення цифрового контенту. Це ще й величезна платформа для реалізації бізнес-процесів. Мається на увазі не банальна торгівля, хоча обсяги продажів у Мережі дійсно величезні (причому йдеться не тільки про купівлю-продаж реальних речей і надання послуг — згідно все з тим же Pew Internet & American Life Project, 65% користувачів Інтернету платять за той або інший контент у Мережі). Завдяки повсюдному поширенню широкосмужного доступу зі швидкостями до 100 Мбіт/с Інтернет перетворюється на інструмент надання віддалених послуг. Маються на увазі, звичайно ж, технології «хмарних» обчислень, коли комп’ютерні ресурси й потужності надаються користувачеві як інтернет-сервіс. Наразі існує декілька моделей роботи. Найпоширеніша передбачає надання віддаленого програмного забезпечення — онлайнових офісів, фотосховищ, відеоредактора та інших застосунків.

Підприємства у своїй діяль­ності можуть використовувати інші моделі. У першу чергу, схему «Інфраструк­­­­тура як послуга» (Infrastructure  as a Service) — доступ клієнта до різноманітної комп’ю­терної інфраструктури (серверів, систем зберігання даних, сітьового обладнання, а також ПЗ для управління цими ресурсами). Набуває популярності ідея «платформи як послуги» (Platform as a Service) — надання сере­довища для розроблення, тестування, розгортання, підтримки веб-застосунків.

Ще один перспективний напрям дістав назву «Дані як послуга» (Desktop as a Service) — можливість використання цілковито готового до роботи стандартизованого віртуального робочого місця, яке кожен користувач може додатково настроювати під свої завдання. Таким чином, він одержує доступ не до окремої програми, а до необхідного для повноцінної роботи програмного комплексу. Приходячи на роботу, просто вводить свої дані (логін/пароль або інші засоби аутентифікації) і може працювати, використовуючи обчислювальні потужності стороннього сервера, а не свого ПК. Схожа із цією й модель «Робоче місце як послуга» (Workspace as a Service, скор. WaaS), але на відміну від DaaS користувач одержує доступ тільки до ПЗ, у той час як усі обчислення робляться безпосередньо на його машині.