Інститут енергетичних досліджень: США не збирається добувати сланцевий газ в Україні
Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко взяв участь у третьому засіданні україно-американської комісії зі стратегічного партнерства.
Коментує експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук:
Головним підсумком енергетичної частини україно-американської комісії стало визнання міністром Ю. Бойком факту відсутності в Україні можливості видобувати сланцевий газ.
«Міністр відзначив, що позиція Міненерго США полягає в тому, що проекти з реабілітації відпрацьованих нафтових і газових свердловин в Україні реалізовувати набагато швидше в порівнянні із проектами у сфері сланцевого газу».
Візит Бойка в США в складі делегації мав одну мету — одержати хоч якийсь знак від американців, що дослідження й видобуток сланцевого газу в Україні є дуже перспективними і, головне, реальними. Цей знак можна було б, трохи прикрасивши, подавати як «підтримку США проектів видобутку сланцю в Україні». США, як ні як, є локомотивом руху розвитку видобутку сланцевого газу у світі.
Але цей план лопнув як мильна булька. Швидше за все, навіть сам Юрій Бойко не очікував різкої негативної позиції американців щодо видобутку сланцевого газу в Україні. Це на перший погляд може здатися, що Міненерго США м’яко «перевела стрілки» на тему відпрацьованих нафтових і газових свердловин. На такому міжнародному рівні за кожною м’якою відмовою стоїть жорстка позиція.
За підсумками засідання україно-американської комісії виходить, що міністр Бойко фактично перекреслив усе раніше зроблені ним же заяви про реалізацію масштабних проектів із видобутку сланцевого газу в Україні. Узагалі, тема видобутку сланцевого газу — це окрема розмова. Але короткий курс викласти можна: в Україні не було зроблено майже ніяких досліджень щодо реальних запасів сланцевого газу; в Україні розвідані запаси просто сланців як корисних копалин.
Слід нагадати, що весь рік до цього Юрій Бойко йшов на чолі колони, яка оспівувала сланцеву революцію, і за кожної зручної нагоди не забував відзначити необхідність і корисність видобутку сланцевого газу в Україні. От тільки з початом дослідження й видобутку зволікали. Меморандуми, зустрічі й дружні обіди, під час яких компанії Shell, ExxonMobil, Chevron і ТНК-ВР заявили про бажання видобувати сланцевий газ в Україні — не береться до уваги. Навіть « демо-версія» показового співробітництва — підписання в Х’юстоні (США) між «Нафтогазом України» і ExxonMobil меморандуму про розвідку запасів нетрадиційного газу (у т.ч. сланцевого газу), — тільки підтверджує інформацію про те, що в Україні наразі немає можливості видобувати сланцевий газ.
До того ж виходить, що весь рік міністр Бойко відверто водив нас за носа відносно і запасів сланцевого газу, і реальних перспектив видобутку. Чи було метою налякати «Газпром» цими «проектами», або бажання взяти участь у поділі державних грошей для розвідки й видобутку сланцевого газу? Відкрите питання.
Друга важлива тема — проекти з реабілітації відпрацьованих нафтових і газових свердловин в Україні. Мало не в точно призначений день із цією новиною громадськість дізнається, що «Нафтогаз України» перекроює газодобувну карту України, приєднавши історично найперший в Україні «Львівгазвидобуток» до більш молодого «Полтавагазвидобутку». Офіційна причина — падіння видобутку газу, виснаження родовищ і відсутність введення нових розвіданих площ газу й нафти. Хоча в принципі «Львівгазвидобуток» в останні роки видобувала приблизно 1 млрд. куб. м природного газу на рік і це був абсолютно гідний результат за всіх технологічних і фінансових можливостей «Львівгазвидобутку».
Незабаром така ж доля може спіткати «Харківгазвидобуток», який приєднають до «Шебелинкагазвидобутку». Мета таких маніпуляцій, насамперед, перерозподіл і контроль над фінансовими потоками компаній. Адже «Львівгазвидобуток» і «Харківгазвидобуток» — це величезні й цілісні гіперактивні комплекси.
Не зовсім зрозуміла тоді діяльність НАК «Нафтогаз України», що не розвиває газовидобуток, а, навпаки, останнім часом його скорочує. З огляду на це заява міністра Бойка про залучення американських компаній для реабілітації відпрацьованих нафтових і газових свердловин в Україні виглядає як позиція не державного менеджера, а лобіста інтересів приватних компаній.
Навіч спочатку доведення видобутку газу в Україні до «ручки», а потім запрошення іноземних фахівців для вирішення проблеми, що «виникла». Звичайно ж, заплативши фахівцям за роботу живими грошима, або «тушками» — тобто видобутим природним газом. При цьому такі ж фахівці працюють в Україні, а до них чомусь не звертаються.
