Електровелосипед: випробування Кримом

Побудувати зручний і економічний засіб пересування можливо, але не дешево.

Нова ідея, технічне ноу-хау полегшує не тільки побут, а й виконання професійних обов’язків. Відомий кримський фотограф-пейзажист за допомогою фахівців зібрав унікальний складаний переносний електровелосипед і тепер може працювати в кілька разів ефективніше.

Як ми «вєлік» складали

Віталія Єременка вже можна назвати експертом із експлуатації електровелосипедів. Свого першого 250-ватного «залізного коня» ЕВ-02, який бігає на батарейках, фотограф придбав три роки тому в московської фірми «Електроскутер». Однак він не влаштовував його габаритами: звичайний великий велосипед із 26-дюймовими колесами й вагою 40 кг для транспортування в автобусі не годився, і Віталію довелося взяти легкий (лише 10 кг), але без електромотора, моделі F1 фірми Hasa (Тайвань), який складався вчетверо до розмірів великої валізи.

— І все-таки мені хотілося електрифікувати свого компактного «маля», — розповідає Віталій. — Можна було, звичайно, купити новий, але на заводські електровелосипеди з колесами діаметром 20 дюймів ставили електромотор потужністю лише 250 ватів, а мені треба було сильніше, щоб без утоми подорожувати кримськими горами і проїжджати за день великі відстані. Був потрібний потужний літієвий акумулятор малої ваги, розрахований на велику дистанцію пробігу. Скласти цю унікальну «тюнінгову» модель мені допомогли фахівці сімферопольського велоклубу «Екс-вело». Із декількох запропонованих комплектувальних ми зробили оптимальний вибір — купили в черкаської компанії «Electra» 500-ватний комплект для електрифікації мого велосипеда. А потужні китайські літій-магнієві акумулятори (Mn2O4, 17,5 ампер-годин, вага близько 7 кг) замовили в інтернет-магазині. Потім дуже швидко, лише через кілька днів, надіслали й мотор-колеса.

Розпочалася робота над технічним дивом. Майстри зміцнили заднє колесо, установивши на нього подвійну кількість спиць. Для переднього мотор-колеса взагалі придумали спеціальну «спицівку» — фактично ноу-хау, адже 500-ватний мотор не призначений для установлення на 20-дюймові колеса. Крім того, поставили нову, дуже міцну сталеву вилку BMX для кріплення мотор-колеса замість старої алюмінієвої. Грамотно підключили електрообладнання: нефахівець легко може «спалити» контролер, переплутавши полюси проводів. Переробили багажник, фактично заново придумавши його конструкцію, — поєднали консольний саморобний багажник і звичайний.

Міський тест-драйв

Через кілька днів складаний «електричний кінь» був готовий. Пробна поїздка Сімферополем відбулася із крейсерською швидкістю (без педалей) — 28 км/год., у гірку 12 градусів — 24 км/год., із гірки — 30—35 км. Це в 1,5—2 рази вище за звичайну швидкість до електрифікації велосипеда. Але найважливіше те, що за рахунок невеликих 20-дюймових коліс велосипед міг заїхати майже на будь-яку міську височину до 18 градусів. Тож тепер було відкрито всі гірські дороги Криму з їхніми мальовничими краєвидами.

Звичайно з літієвих акумуляторів ємністю 20 ампер-годин електровелосипедисти долають не більше 40—50 км пробігу на одному заряді, а Віталію на своїх 17,5 а.год. удалося проїхати близько 70 км. До того ж його акумулятори важать у півтора раза менше, а це дуже важливо. До речі, велосипедна «батарейка» заряджається 8 годин від мережі 220 вольтів і розрахована на 2 тисячі циклів заряджання-розряджання.

Розумний у гору… полетить

Потім Віталій вирушив у свою першу поїздку в інше місто — спочатку на автобусі. Вибрав Бахчисарай. Там розчохлив велосипед, сів, натиснув на газ і хутко поїхав у напрямку печерного міста Мангуп-Кале.

— Коли їдеш на електровелосипеді, то зовсім по-іншому сприймаєш краєвид, на відміну від подорожі на автомобілі. Почуваєшся вільним. Велосипед — не скутер, управляти ним набагато легше. Можна крутити педалі, допомагаючи електромотору, щоб заощадити заряд батареї або для тренування, а можна просто розслабитися. При цьому ручка газу дозволяє вибрати будь-яку швидкість — від 3—5 км до максимальної.
У листопаді Віталій протестував електровелосипед на пересіченій місцевості в районі Південного берега Криму. Біля готелю «Ялта» на крутому затяжному підйомі в кілька кілометрів (до 16—18 градусів) велосипед «поводив» себе якнайкраще.

— Чудово було проїхати на електровелосипеді набережною Ялти, — розповідає натхнений своїм прогресивним транспортом фотограф. — А скільки краси мені ще треба побачити, причому буквально «у прискореному режимі». За неповний місяць я проїхав Кримом більше 600 км і тепер з нетерпінням чекаю на весну… У моєму фотобанку більше 20 тисяч відібраних пейзажів Криму, але я думаю, що тепер він збільшиться в кілька разів. Моя мрія про потужний, зручний і компактний електровелосипед, надійний помічник фотографа-пейзажиста, нарешті, справдилась.

Скільки коштує ноу-хау?

Екологічно чистий транспорт — поки, скоріше, розкіш, а не засіб пересування. Одне радує: електрифікувати можна майже будь-який велосипед. Найдорожча деталь — акумулятор, коштує близько $850. А мотор-двигун коштуватиме $300.

Винаходимо колесо — знову й знову

У запасі в майстрів велоклубу «Екс-вело» залишилася ще безліч нереалізованих ідей. Наприклад, велосипед для спуску з гори. Діаметр його переднього колеса значно перевищує розміри заднього, тому новий апарат нагадує чимось перші велосипеди на зразок знаменитого «пенні-фартинг». Однак його габарити все-таки ідентичні звичайному сучасному велосипеду, а не «динозаврам» двоколісної давнини. За задумом авторів, велике переднє колесо дозволить під час похилого спуску сидіти прямо, не дуже нахиляючись уперед. Ця конструкція забезпечить велосипедистові зручний і безпечний центр ваги. Розробники сподіваються, що після впровадження в життя їхнього задуму з’явиться й відповідний екстремальний вид спорту.

В активі велоклубу також — єдина в Україні цілодобова велопарковка, де гості Криму за символічну плату (лише 1 грн на добу) можуть залишати свого двоколісного трудягу.