Під колесом історії
Журнал Forbes опублікував список 10 автомобілів, які змінили світ і «навіть іноді змінювали уряди».
У кожного часу свої автоікони, як Porsche 911 або Vоlkswagen Beetle — знаменитий в усьому світі «Жук», які формували стилістику автопрому на десятки років уперед.
«Жук» проти кока-коли
Саме «похмурий німецький геній» створив головний механічний засіб пересування. Уважається, що перший реальний легковик із двигуном від німецького інженера-конструктора Ніколауса Отто винайдено австрійцем Зиґфрідом Маркусом. Це трохи пізніше символами автомобільної цивілізації стали К. Бенц, Г. Даймлер, Р. Дизель. Прізвище останнього із цієї трійки стало загальною назвою, знаменитою торговельною маркою й символом успіху. Але при цьому гер Рудольф, геніальний інженер і дуже поганий бізнесмен, за життя слави не здобув. Але саме німецькі техніки очолили наприкінці ХІХ століття виробництво інноваційних рушіїв. Однак технічні реалії змінювалися швидко: на початку минулого століття американці їздили в Європу, особливо в Німеччину, щоб вивчити кращі новації в автопромі. А вже в 1936-му Ф. Порше, головний конструктор VW, прибув у Детройт по досвід до Генрі Форда…
Створення «Фольксвагена-1200» із двигуном у крихітні 25 к.с. почалося в 1938 році під пильним контролем Гітлера, який особисто заклав перший камінь у фундамент автозаводу у Вольфсбурзі. Тоді ж у всьому рейху №3 почалася кампанія продажів нових автомашин через німецькі та австрійські Dresdner Bank і ERSTE-Bank. Із «Жуком» узагалі пов’язано багато реальних і майже нечуваних фактів.
«Ця машина не відповідає основним технічним вимогам, пропонованим до легкового автомобіля. Що ж до експлуатаційних характеристик і дизайну, то вони зовсім непривабливі для пересічного покупця… Запуск її в серійне виробництво здається економічно зовсім недоцільним…» Так оцінила перспективи відтворення Beetle в 1946 році промислова комісія британської окупаційної зони під керівництвом лорда Рутса. Певне, англійський аристократ погано знався на автобудуванні, хоч і їздив на елітному «Роллс-Ройсі». Уже в 1948 році компанія «Фольксваген» зайняла 65% авторинку Західної Німеччини. Розкритикований англійцями VW-1200 коштував лише 990 старих рейхс-марок, що відповідало доходу місцевих чиновників середньої ланки й навіть місячному окладу американського сержанта.
Саме попит із боку «американських переможців» став причиною черг на купівлю «Жуків». Часто бувало навіть, як у пізньому СРСР: офіцер, який проїздив на цій машині близько року, перепродував її набагато дорожче або ж відсилав у Штати як європейський сувенір.
«Фольксвагени», які випускалися масово з 1948 року, не відрізнялися від довоєнних дизайном, але були поліпшені в інтер’єрі та конструкції: і мотори стали потужнішими, і колеса міцнішими. У 1970-му агентство «Геллап» провело маркетингове опитування, яке показало, що за миттєвою ідентифікацією предмета автомашина «Бітл» посіла друге місце після пляшки кока-коли. Ось що показово: як перший «Форд-Т» був виключно чорним, так і значна частина «народних авто» випускалася в тому ж кольорі. Це вже в бурхливі 60-ті «Жуки» стали різнобарвними, як у світі комах. Із конвеєра, але вже в Бразилії й Мексиці, цю машину зняли лише у 2003 році. Через якийсь час у Книгу рекордів Гіннесса «бітл» внесли за двома номінаціями: автомобіль, який найдовше експлуатується (65 років випуску) і який є наймасовішим у світі (близько 5 млн екземплярів).
Зовсім інший шлях пройшов «народний автомобіль» із НДР Trabant із пластиковим кузовом, який помітно поступався майже за всіма параметрами сусідським аналогам. Говорять, що радянські офіцери із ГРВН напідпитку любили одним ударом кулака розбивати пластмасовий капот примітивної автомашини. Forbes вважає, що програна конкуренція на авторинку була визначною причиною падіння Берлінської стіни й усієї РЕВ разом із Варшавським Договором. Та от почалася нинішня всесвітня криза, і прагматичні німці почали шукати старі «Трабанти» в сараях, відновлювати їх, створювати клуби «Трабі-фанів» і знову їздити на «автоіконах» німецького соціалізму.
З-під копит «мустанга»
За кількістю рекордів американський Ford Mustang, створений автоменеджером Лі Якоккою на початку 60-х, не поступається VW-Beetle. Новий символ «американської мрії» буквально приголомшив покупців, коли його вперше представили 17 квітня 1964 року в сотнях дилерських автосалонів «Форд» в усій Америці. Відразу був поставлений рекорд: у перший же вік-енд автосалони відвідали понад 4 млн чоловік. Загалом за рік у США продали півмільйона цих потужних спортивних купе за дуже невисокою у той час ціною — лише $2368. Другий рекорд — грошовий: тільки за перші два роки продажів «Мустанг» приніс $1,1 млрд чистого прибутку в тих ще повновагих «зелених». Ну а третій «мустангівський» рекорд, на жаль, був негативним. У 1970 році, коли фордівська «автоікона» і подорожчала, і поважчала, та ще й долар упав у ціні, річний обсяг продажів скоротився катастрофічно, у три із гаком рази — із 550 тисяч до 150 тисяч машин.
Часи минають, але деякі символи автопрому все ще купуються. Сучасна модифікація Mustang-GT залишається затребуваною на депресивному авторинку США: щомісяця продається 7—8 тисяч цих машин. Неймовірно популярні донині й дуже дорогі раритети 1964—1965 років випуску.
Сербська малолітражка Crvena Zastava («червоний прапор») перевернула американський ринок у середині 80-х із неймовірною роздрібною ціною в $3990. Суперкомпактна модель була надзвичайно популярною, оскільки якість явно перевершувала ціну. Однак санкції ООН, уведені проти Югославії в 1992 році, призупинили імпорт цих машин у США. Різкий спад автомобільного експорту призвів до валютної кризи в Белграді.
Свій слід в історії, на думку Forbes, залишили також Jeep Cherokee, Dodge Caravan, ефектно розкішний Сadillac Eldorado 1957 року випуску, цивільно-бойові Willis і Hummer. Із рожевого кадилака, як символу американської моці після Другої світової й розквіту «суспільства споживання», в Америці навіть захищають дисертації.
«Вілліс» за ленд-лізом
Відповідно до списку досить авторитетного журналу, активними учасниками військових перемог, переворотів і змін урядів були знамениті джипи Willis і Hummer. Перші у світі й кращі фронтові позашляховики «Вілліс» стали відомим символом Другої світової війни. На них пересувалися американські солдати «другого фронту», генерал де Голль на «Віллісі» в’їхав у звільнений Париж. Деякі джипи потрапляли як трофеї до нацистів, і вони намагалися їх застосовувати під час проведення диверсій у тилу союзників. Але майже завжди видавали себе якоюсь дрібницею. Гітлерівські диверсанти в американській формі набивалися в джипи по 7—8 чоловік, а от самі «джі-ай» їздили на них по два-три, а офіцери — узагалі самі із шоферами. На ленд-лізівських «Віллісах» пересувалися офіцери, генерали й маршали Радянської Армії, на них вони в’їжджали у звільнені міста країни і Європи. Саме на цих джипах приїхали до Лівадійського палацу на Ялтинську конференцію в 1945-му Черчілль і Рузвельт. У різних арміях у всьому світі «Вілліси» використовувалися до середини 60-х років. На них навіть ставили безвідкатні гармати або потужні кулемети.
Таку роль у історії на межі сторіч відіграв створений корпорацією GMC позашляховик Hummer («молот»). «Хаммер», як і його англійський соратник «Лендровер», уперше виявив себе під час першої війни в Перській затоці 1991 року, а потім прокотився Іраком, Афганістаном й Балканами. І хоча торік бренд «Хаммер» після банкрутства «Дженерал Моторс» був проданий китайцям, американські броньовики-позашляховики зараз присутні на всіх бойовищах, у поліції та прикордонних військах різних країн, також ставши автосимволом останніх двох десятиліть.
Марки радянського виробництва в рейтингу не фігурують. І дарма. Був у СРСР такий зловісно знаменитий «чорний ворон» 37-го, перша радянська легкова автомашина М1 — «емка». Випущена в 1935 році за фордівським образом і подобою, вона досі асоціюється в народній пам’яті зі сталінськими репресіями. У салонах чорних «емок» звозили по всій країні партійних і радянських працівників, інженерів і письменників, маршалів і конструкторів у розстрільні підвали й в’язниці НКВС. Хоча легковик для радянської автоіндустрії був кроком уперед, але в нашій історії надто кривавим є слід його протекторів.
Як уважає Forbes, автомобілем, який представив можливості нового тисячоріччя, став гібрид Toyota Prius, який скорив ринок США з річними обсягами продажів понад півтораста тисяч авто. Цікаво, що просунутий губернатор Каліфорнії А.Шварценеггер раніше їздив на «Хаммері», який пожирає величезну кількість бензину, але зробив екологічно шляхетний вчинок — придбав собі японський інноваційний автомобіль.
До речі
Саме «Жук» став родоначальником такого підвиду автомобілів, як багі. Перші перегони на роз укомплектованих «Жуках» піщаними дюнами Каліфорнії почалися ще в 1960-х. Досить швидко з’явився особливий тип автомобіля саме для таких змагань, який сполучав у собі ходову частину «Жука» і оригінальний відкритий кузов.
