Німецький акцент

Представники великого бізнесу констатують: на продукцію, зроблену за старими технологіями, у Європі не чекають.

Понад 250 підприємців із Німеччини взяли участь у німецько-українському енергетичному форумі, який відбувся в Донецьку. ФРН — європейський лідер із упровадження екологічно чистих і енергозбережних технологій — виявила зацікавленість у співробітництві з регіоном, де зосереджена левова частка витратних і застарілих виробництв.

«Чистої» енергії на всіх не вистачить

За оцінкою посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ганса-Юргена Гаймзота, 30 — 40 % промислових об’єктів в Україні вимагають модернізації, особливо з точки зору підвищення енергоефективності. Тому німецькі партнери бачать добрі можливості для кооперації.

— В України є зацікавленість, потреба й політична воля досягти прогресу в цій галузі. А Німеччина може запропонувати нові технології, — відзначив дипломат.

Голова Національного аген­т­­­­­­ства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів Микола­ Пашкевич нагадав, що за ви­тратами паливних ресурсів­ на виробництво одиниці валового внутрішнього про­дук­ту наша країна посідає одне з останніх місць у Європі. ­Причина — застарілі технології.

— Упровадження нових технологій, зміна структури виробництва, використання нових джерел енергії — дуже важливі для нас процеси. Але не менш значущим уважаємо зміну підходу до економії ресурсів і ставлення суспільства до  цих проблем, — визначив пріоритети ­Микола Пашкевич.

Його точку зору поділяють і німецькі підприємці. Манфред Грейс, представник компанії Viesmann, де повторно використовуються­ 99 % відходів виробництва, відзначив:

— Зараз багато говорять про альтернативні джерела енергії. Але це не панацея, оскільки вони обмежені. Тому стоїть завдання підвищити ефективність діючого виробництва й скоротити використання ресурсів.

Разом із тим партнери з Німеччини висловили невдоволення забюрократизованістю процедур і непрозорістю відносин із чиновниками, оскільки це заважає реалізації важливих проектів.

— Найголовніше — прозорі, надійні рамкові умови для інвесторів. Тому ми схвалюємо вступ України до Європейського енергетичного співтовариства, адже одна з умов цього вступу — адаптація до європейських структур, — переконаний держсекретар федерального міністерства економіки Німеччини Йохен Гоманн. 

Модернізація — доля великого бізнесу

Переоснащення застарілих виробництв коштує недешево. Чи є у власників підприємств стимули для того, щоб витрачатися на нові технології, якщо продукція й так має попит? Донецькі підприємці говорили про те, що хотіли б одержати доступ до коштів, причому під прийнятні відсотки, у тому числі й для малого й середнього бізнесу. Що ж до великого бізнесу, то для нього енергозбереження — це питання конкурентоспроможності.

Група Сістем Кепітал Менеджмент:

— Українська промисловість працює на дуже заста­­рілому обладнанні та інфра­­структурі, — говорить директор із міжнародних зв’язків і відносин з інвесторами компанії СКМ Джок Мендоза-Вілсон. — Ця непроста проблема виникла через те, що майже всі активи дісталися в спадщину від радянської економіки. На жаль, багато компаній досі не розуміють необхідності модернізації. Звичайно, у металургії, енергетичному секторі та гірничодобувній промисловості вона вимагає довгострокових інвестицій. ­І зовсім не всі до цього готові. Але заміняти обладнання на більш сучасне й енергоефективне все-таки необхідно, без цього ми не зможемо конкурувати на світовому ринку.

На думку топ-менеджера СКМ, конкуренція змушує приводити виробничі показники у відповідність до світових — знижувати витрати вугілля, залізної руди та електро­енергії під час випла­в­ки сталі. Крім того, українські промисловці не забувають і про екологію.

— Якщо ми не виконуватимемо дуже жорсткі екологічні стандарти, це може призвести до обмеження експорту нашої продукції в європейські країни. Тому в промислових підприємств групи СКМ є чітка мета — зменшити негативний вплив виробництва на довкілля, — сказав пан Мендоза-Вілсон. 

Компанія СКМ міркує над експортом електроенергії в Євросоюз, але для цього виробництво має відповідати європейським вимогам. Необхідність інвестувати в модернізацію енергетики спричинена ще й тим, що 43% електроенергії, яка виробляється в СКМ, споживається металургійними підприємствами, які входять до складу групи.

Донбаська паливно-енергетична компанія:

Начальник відділу з пи­тань екології компанії ДПЕК ­Ірина­ Вербицька розповіла­ про програми зі зменшення­ ­викидів парникових газів­ в­­ атмосферу, реалізовані на підприємствах компанії. Голов­ні об’єкти, які приверта­ють увагу екологів, — це Луганська, Зуєвська й Курахівська ТЕС, що входять до складу ТОВ «Східенерго». Крім того, видобуток вугілля на підприємствах компанії — ВАТ «Комсомолець Донбасу» і «Павлоградвугілля» — супроводжується виділенням метану в атмосферу.

У 2007 році на шахті «Комсомолець Донбасу» запустили пілотний проект із будівництва комплексу дегазації та утилізації метану. Із показника викиду шахтного газу на тонну вугілля «Комсомолець Донбасу» належить до найвищої категорії небезпеки. Подальший розвиток вугільного підприємства й забезпечення газової безпеки за економічно виправданих темпів видобутку може бути забезпечений тільки за рахунок ефективної дегазації. До початку проекту ефективність дегазації була на рівні­ 24 — 26%. Зараз же, після проведення певних заходів — 50—60%, що дозволяє створити безпечніші умови праці, підвищити видобуток вугілля,­ а також використовувати метан для промислових потреб. Очікується, що до ­2012 року­ обсяги утилізованого на шахті газу становитимуть 15,5 млн кубометрів щорічно, а економія вугілля досягне 20 тис. тонн на рік.

На всіх ТЕС «Східенерго» триває реконструкція основ­ного й допоміжного обладнання, що передбачає збільшення потужності енергоблоків, зниження енергоспоживання на власні потреби й скорочення питомої витрати палива на одиницю продукції, що виробляється. Результатом має стати зменшення викидів парникових газів в атмосферу й виробництво екологічно більш чистої електроенергії. Наступного року на програму модернізації генерувальних потужностей ДПЕК планує витратити, як мінімум, $1,5 млн.

Справа — у довірі

У технічному переоснащен­ні немає швидких, універсальних і дешевих рішень,­ говорять підприємці. Тому не дивно, що енергозбереженням більшою мірою перей­мається великий бізнес. Необхідно бути готовим до впровадження тривалих інвестиційних програм.

— Гроші, узагалі, є, це не проблема, — говорить держсекретар федерального міністерства економіки Німеччини Йохен Гоманн. — Проблема в тому, що немає достатньої довіри банків до підприємств. Необхідні гарантійні інструменти, щоб ці фінансові кошти були використані.­ Головне — щоб усі заплано­ва­ні в Україні реформи, перед­бачені співробітництвом з Євросоюзом, поверталися в конкретних проектах і конкретних місцях.