Реальні гроші й «мильні бульки»

Як венчурному інвесторові відрізнити перше від другого?

Нові технології — не тільки математичні формули, креслення та специфікації. Це ще очікування ринку, плани інвесторів і надії користувачів. У будь-який конкретний момент часу така технологія — це те, чим вона є, і те, чим вона може стати на думку професійного співтовариства.

Чи можна дати об’єктивну оцінку розробкам, які є предметом розмов? Спробуємо це зробити.

Будь-яка ідея має певний потенціал. На вмінні «вимірити» цей потенціал до реалізації задуму ґрунтується, наприклад, робота венчурного інвестора. Правильна оцін­ка перспектив допоможе за короткий строк збільшити вкладені гроші в кілька разів, зробивши  вкладника мультимільйонером. Частіше, однак,­ буває навпаки — інвестор втрачає кошти, переоцінивши можливості нової розробки. Однією­ з найризикованіших сфер інвестицій недарма вважається комерціалізація результатів наукових досліджень у наукомістких і високотехнологічних галузях.

Реально проблема ще складніше: нерідко важко прогнозувати майбутнє навіть уже існуючої техноло­гії. Вона може раптово одер­жати «друге дихання», як це ­сталося з пристроями супутникової навігації, які перетворилися з вузькоспеціальних на побутові. А може виявитися морально застарілою, так і не діставши поширення (яскравий приклад — зв’язок через лінії електропередачі).

На щастя, інформаційні технології розвиваються досить швидко.  Можна простежити певні характерні тенденції й будувати на їхній основі моделі «життєвих циклів». Одну з найвідоміших моделей такого типу створили фахівці  провідної американської дослідної й аналітичної компанії Gartner. Вона дістала назву «Hype Cycle» (з англ. — цикл пожвавлення).

Згідно з концепцією, еволюція технології від її появи й до морального старіння відображається на графіку, одна з осей якого — час, а інша — рівень сподівань. За віссю часу життя проекту поділяється на п’ять умовних періодів. Розгляньмо їх докладно:

Період надій

Сюди належать технології,­ які тільки почали розвиватися і поки ще недостатньо розроблені для залучення великих інвестицій і масштабного впровадження. Проте в цій частині графіка відображаються тільки ті нові розробки, цінність яких не піддається сумніву більшістю експертів та аналітиків.

Пік завищених сподівань

Перспективна розробка сприймається спочатку професійною спільнотою, потім  засобами масової інформації, а через них — широкими верствами суспільства. Оскільки багатьом ЗМІ  притаманна гонитва за сенсаційністю, інформація про нову технологію спотворюється й супроводжується неприхованими перебільшеннями й спекуляціями. В атмосфері «підігрітого» інтересу бізнесмени починають фінансувати дослідні роботи й створення працюючих прототипів. Прагнучи не відставати від часу, кілька компаній пропонують «рішення-клони», схожі на оригінальну технологію. Тут важливо відзначити, що в переважній більшості підстави для ентузіазму дійсно є, а «роздутим» є їхній масштаб.

Западина розчарувань

На зміну ажіотажному інте­ре­су приходять інші крайнощі:­­ ставши перед першими­ проблемами, представники бізнесу почуваються обдуреними, а захоплені відгуки в пресі заступає обережна критика або навіть цілковита тиша. Перші працездатні рішення на основі нової технології, як правило, мають істотні недоліки, які відлякують користувачів. При цьому переваги технології поки ще не встигли цілком розкритися. Цей момент — ідеальний час для входу на ринок нового інвестора, якому тепер набагато простіше домовитися з авторами ідеї. 

Підйом життєздатності

Період чорного песимізму закінчується. Починається новий період — розробки, оптимізації та усунення недоліків технології. Здійснюється перше масове впровадження новинки в комерційних продуктах. Технологія знову стає предметом розмов у фахівців і пересічних користувачів, але цього разу інформація вже не має сенсаційного характеру. Це найменш ризикований період для інвестицій, але й прибуток виявляється меншим, ніж у тих, хто встиг «підхопити» проект на поперед­ньому етапі.

Плато продуктивності

На цей час нова технологія вже не така нова. Тепер вона вже загальновизнана, дає стабільний прибуток і масово виробляється й застосовується.

Не всі технології проходять п’ять етапів. По-перше, на кожному з них (хоча й із різною ймовірністю) від розробки можуть відмовитися через те, що вона не виправдовує сподівань, виявляється занадто складною в реалізації або просто морально застарілою. По-друге, деякі­ рішення  кардинально переглядаються завдяки досягненням у сусідніх галузях науки й знову повертаються в початок графіка. Нарешті, трапляється, що проект викуповує велика компанія й закриває, щоб не створювати конкуренції власній розробці такого типу.

На графіку відображений стан індустрії інформаційних технологій на кінець жовтня за версією компанії Gartner. Ключовими тенденціями цього року експерти американської фірми назвали нові користувальницькі інтерфейси й способи взаємодії з комп’ютером, доповнену реальність, хмарні обчислення, системи ухвалення рішень і периферійні пристрої нового типу.

«УТГ», незалежно від американських експертів, дійшла схожих висновків щодо значущості технологій (із поправкою на неми­нуче­ відставання українського ринку), і з більшості названих тем на шпальтах нашої газети виходили ґрунтовні публікації. Зупинімося коротенько на тих аспектах, яких ми поки не торкнулися.

У галузі взаємодії «людина-комп’ютер» найперспективнішим напрямом розвитку техніки зараз є створення стереографічних, так званих 3D-пристроїв і додатків: телевізорів, моніторів, мобільних комп’ютерів і супровідного програмного забезпечення. У найближчому майбутньому на піку завищених очікувань опиняться сенсорні інтерфейси.

Можна констатувати вихід сітьових сервісів за межі комп’ютерного екрана. З’яв­ляються нові можливості для персоналізованого й залежного від контексту доступу до інформації. Доповнена реальність — одна з найактуальніших тем у галузі мобільних рішень. Частина елементів цієї концепції вже рухається до плато продуктивності (наприклад, геолокаційні сервіси), інші, такі як зв’язок 4G і архітектура доставки контексту, розвиваються дещо повільніше.

Цікаві також нові ідеї в галузі комп’ютерної периферії, де на найбільшу увагу заслуговують мобільні роботи й тривимірний друк. Ці технології поки не дістали поширення, але вже починають знаходити свої ніші на ринку.

Поза сумнівом, інформаційні технології залишатимуться лідером зі швидкості науково-технічного прогресу,  і вже найближчим часом на нас чекають разючі прориви. Уперше на графіку як реально розроблювані технології опинилися наче взяті з науково-фантастичних романів речі — такі як прямий інтерфейс, мозок-комп’ютер і комп’ютерне посилення фізичних та інтелектуальних можливостей людини.