Від захмарних висот до морських глибин

Навіть короткий огляд останніх новин світової науки дозволяє побачити місце й роль у ній українських фахівців.

Попри дедалі гірше становище науки в Україні, накопичені знання дають можливість нашим ученим брати активну участь у міжнародних проектах. Так, українське космічне відомство й представники японської корпорації NPO InterCos. відпрацьовують можливості спільного будівництва мікро/наносупутників дистанційного зондування Землі в рамках українсько-японського проекту. Наші фахівці здатні створювати в замкнутому циклі власні космічні засоби моніторингу довкілля — від розробки до запуску космічних апаратів, використання та інтерпретації отриманої інформації.

Українські фахівці також візьмуть участь у складанні й випробуваннях космічних пілотованих кораблів «Союз» і «Прогрес». Про це прем’єр-міністр Росії­ Володимир Путін сказав на нараді з керівниками космічної галузі РФ у ВАТ «Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С.П. Корольова». За його словами, це означає, що процес відновлення російсько-українських коопераційних зв’язків у високотехнологічних галузях, у тому числі й у сфері космічної техніки, і надалі набиратиме обертів. Підписано розпорядження уряду РФ, яке регулює всі питання з доступом на територію РКК «Енергія» фахівців з України й інших держав «космічного клубу».

Крім космічних досліджень, в останні роки у світі значно посилився інтерес­ до суто земної проблеми вироблення енергії. Зокрема, до одержання газових гідра­тів, у складі яких у зв’язаному стані є горючий газ метан. Поклади газогідратів знайшли німецькі й українські вчені, які вели дослідження під Севастополем. Під час розвідки фахівці використовували підводних телероботів, якими можна управляти на відстані, а також акустичні й сейсмічні апарати. Щоб  уточнити отриману картину розміщення гідра­тів, на наступному етапі вчені мають намір використовувати для відбору зразків ґрунтів бурові установки, здатні заглиблювати­ся в морське дно на 70 метрів. За поперед­німи оцінками, якщо брати метан з моря в тому ж обсязі, у якому його видобувають в Україні на суші, газу вистачить на 1000—1500 років.

Однак на нашій планеті зовсім не вичерпані й запаси традиційних вуглеводнів. Так, азербайджанські вчені вирішили залучити українських фахівців до вивчення нафтогазового потенціалу Каспійського й Чорного морів. Спільний проект «дозрів» під час візиту вчених Інституту геології Національної академії наук Азербайджану в наукові інститути України.

До плану майбутнього співробітництва з українськими вченими також внесені питання підготовки кадрів та обміну досвідом. Цей проект буде реалізований разом із провідними науковими центрами та університетами Європи й представлений у Сьомій рамковій програмі Європейського Союзу.