Посадка за склянкою
Інакше як дивом аварійну посадку Ту-154 на закинуту в лісі злітно-посадкову смугу Республіки Комі назвати не можна. Причини форс-мажорної ситуації ще встановлюються, але деякі експерти вже висловили свою думку.
У літака авіакомпанії «Алроса», що летів 7 вересня на висоті 10 кілометрів з Якутії в Москву, відмовила система електропостачання, що вивело з ладу навігацію, радіозв’язок і паливні насоси. Льотчики пробили хмарність, знизившись до 3 тис. метрів, і візуально почали шукати якусь площадку, якою став закинутий аеродром поблизу селища Іжма. Заходити на посадку довелося, покладаючись тільки на досвід і на… склянку з водою, визначаючи за нею кут зближення із землею й тангаж. Лайнер вилетів із ЗПС, «прорідив» 200 метрів лісосмуги й зупинився в болоті, але ніхто з членів екіпажу або пасажирів не потерпів.
Експерти ще не дійшли єдиного висновку, чому в літака рейсу Полярний — Москва в повітрі відмовила система електропостачання. Але більшість фахівців уважають, що причиною аварійної посадки в тайзі міг стати так званий «тепловий розгін» бортових акумуляторів — до кінця не вивчений процес відмови роботи акумуляторних батарей. Полягає він у тому, що за великих струмових навантажень на акумулятор відбувається його нагрівання, яке переростає в перегрів. Далі — вибух і коротке замикання. На борту пасажирського Ту-154 чотири акумулятори — два штатних і два резервних. Відповідно, якщо з ладу виходить один, то він просто відключається. Якщо ж це відбувається в ланцюзі (що, швидше за все, і сталося на борту рейсу Полярний — Москва), то через це коротке замикання всі АКБ стають непрацездатними.
Така ситуація з акумуляторами вже була в 2007 році на борту літака «ЮтЕйр». Тому російська федеральна служба з нагляду у сфері транспорту зобов’язала всі авіакомпанії установити на АКБ датчики температур. Вартість такого датчика близько $5500. Було встановлено відповідне обладнання на літаку «Алроса» чи в компанії вирішили заощадити й проігнорувати припис, ще треба з’ясувати фахівцям.
З іншого боку, представники Московського авіаційного інституту вважають, що нікель-кадмієвий акумулятор, використовуваний як вторинне джерело струму в промисловості й літакобудуванні, завжди відрізнявся надійністю. Тому причини аварійної ситуації треба шукати не в тепловому розгоні АКБ.
До речі
У Національному Київському авіаційному університеті українські пілоти на симуляторі змогли посадити літак у погодних умовах, аналогічних на час посадки Ту-154 президента Польщі Леха Качинського, який розбився 10 квітня під Смоленськом. Вони відзначають, що шанси зробити таку посадку в реальних умовах — 50 на 50. Позитивний результат експерименту, виконаного на прохання польських журналістів, зміцнив позиції частини фахівців, які вважають причиною катастрофи неправильні дані, надані екіпажу диспетчером Смоленського аеродрому. Міждержавна авіаційна комісія, яка веде офіційне розслідування, як основну версію трагедії розглядає помилку пілотів.
