В «яблучко»!
На чемпіонаті світу зі стрілецьких видів спорту, який відбувся в серпні в Мюнхені, у загальнокомандному заліку українці посіли п’яте місце серед вісімдесяти країн-учасниць, пропустивши вперед команди Китаю, Італії, Німеччини та Росії. Готувати влучних стрільців для змагань і роботи в правоохоронних органах тренерам сьогодні допомагають технічне оснащення стрілецьких баз, якість сучасної зброї та спеціальні пристрої.
У гонитві за «кабаном, що біжить»
До складу нечисленної української збірної входили й дві вихованки Луганської дитячо-юнацької школи олімпійського резерву СК «Динамо» — заслужений майстер спорту України, чемпіонка світу Тетяна Давиденко (у змаганнях серед дорослих) і майстер спорту міжнародного класу України Поліна Барвинова (серед юніорів). Тетяна завоювала дві бронзові медалі, Поліна — дві золоті.
Кращі результати наші спортсмени показали в стрільбі із пневматичних гвинтівок по мішені, яка рухається. До речі, раніше вона називалася «кабан, що біжить», однак через втручання організації Green Peace, яка побачила в цьому негуманне ставлення до тварин, її замінили на звичайну.
— Дивно, адже полювання не забороняють, хоча там убивають живих тварин, — говорить директор дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Динамо», дворазовий чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи з кульової стрільби Ігор Малашков. — Після того як замість «кабана» почали застосовувати звичайні мішені, видовищність цієї дисципліни вже не та. Раритети, щоправда, у нас залишилися, і тепер ми їх просто демонструємо гостям.
На чемпіонаті світу наші спортсменки виконували дві вправи з кульової стрільби:ВП 11 — стрільба по рухомій мішені, 40 пострілів (20+20), повільна й швидка швидкості; ВП 11а — ті ж 40 пострілів, тільки мішень рухається то повільно, то швидко у змішаній послідовності. Дистанція до мішені в обох вправах становить 10 метрів, діаметр чорного кола — 30 мм, «десятки» — 5 мм.
Пневматична зброя працює за таким принципом: під час пострілу снаряд вилітає під впливом повітря, яке перебуває під тиском у вбудованому резервуарі із закритим клапаном, ударник або курок б’є по клапану й вивільняє порцію повітря. Резервуар заправляється з балона або за допомогою помпи високого тиску.
— Раніше резервуари заправлялися вуглекислим газом, — розповідає Ігор Малашков. — Однак ті ж «грінпісівці» виступили із протестом, мовляв, оксид вуглецю забруднює довкілля. Тому тепер балони для пневматичної зброї звичайно накачують повітрям. Тиск у ньому становить 250—300 атмосфер, що дозволяє зробити 200—250 повноцінних пострілів, після чого траєкторія польоту кулі викривляється.
Головне — спокій!
Бронзовий призер нинішнього чемпіонату світу Тетяна Давиденко — майбутній фармацевт, навчається на п’ятому курсі Луганського медичного університету.
— Таню, багато спортсменів для поліпшення результатів уживають медичні препарати, у тому числі й заборонені — стероїди, анаболіки. Однак це більш характерно для контактних видів спорту, а також легкої атлетики. А результат у стрільбі можна підвищити за допомогою «хімії»?
— Можна. Насамперед за допомогою бета-адреноблокаторів — препаратів, які блокують викид адреналіну. Адже стрільба — це нервовий вид спорту. А коли людина хвилюється, її організм викидає адреналін, після чого починається підвищене серцебиття, тремтіння в руках, витрачається багато енергії і як наслідок — погіршується результат. Бета-блокатори дозволяють усунути цю проблему. Однак допінг-контроль чітко стежить за тим, щоб такі препарати не вживалися спортсменами. Більш того, уведена заборона на будь-які заспокійливі ліки, у тому числі валеріанку. Щороку кількість заборонених препаратів збільшується. А фармацевти, у свою чергу, розробляють усе нові засоби, про існування яких допінгова комісія ще й не підозрює… Але в ідеалі, щоб уникнути дискваліфікації й судових розглядів, спортсменам краще не захоплюватися хімічними препаратами, а гасити стрес і знімати втому аутогенними тренуваннями, самонавіюванням і, звичайно ж, вчасно відпочивати.
Не спортсмен для гвинтівки, а гвинтівка для спортсмена
Зброя, з якої останнім часом стріляє Тетяна і її колеги з команди, — пневматична гвинтівка з оптичним прицілом «Вальтер — LG 300 XT Alutec». Індекс XT позначає антивібраційну систему — модифікований клапан, який зменшує тиск у стовбурі в порівнянні з вихідним тиском у балоні, завдяки чому досягається повна «безвідмовність» пострілу й економія стисненого повітря. Цікава особливість — спусковий гачок у вигляді кнопки.
Калібр гвинтівки — 4,5 мм, вага 4,6—5,5 кг. Перевага нової моделі в порівнянні зі старими в тому, що вона являє собою розбірну конструкцію, має багато знімних деталей. Тут не стрілець пристосовується до зброї, а зброю підганяють під стрільця.
У старих моделях гвинтівок майже нічого, крім спуска й приклада, поміняти не можна. Наприклад, у гвинтівці «Вальтер LG 200» приклад, цівка й інші частини зроблені заготівками: змінити їхню форму складно — будуть потрібні дриль і стамеска.
Куль для нарізної пневматичної зброї — безліч: із плоскою головною частиною, круглою, конічною, із осердям; є кулясті, експансивні з виїмкою тощо. Вони відрізняються за формою, калібром, способом виготовлення, призначенням, якістю й, звичайно ж, за ціною. Початкова швидкість, у свою чергу, залежить від дулової енергії, кроку нарізів, системи первісного стискання повітря й від ваги кульки. Спортивні гвинтівки, призначені для стрільби на дистанцію 10 м, надають кулі невелику початкову швидкість — 150—170 м/с, яка вважається оптимальною, вона завжди менше швидкості звуку.
Наші стрільці користуються звичайними ковпачковими кулями (Match), зробленими зі сплаву свинцю з іншими металами. Ці кулі порівняно прості й дешеві у виробництві, сучасні високошвидкісні автомати забезпечують 20—25 циклів штампування на секунду, от чому вони були дуже поширені в СРСР як кулі для тиру, для стрільців-початківців і не втратили свого значення зараз. Якість сучасних модифікованих ковпачкових куль і мастила для них останнім часом значно покращилася, і за точністю на малих відстанях їх уже можна порівнювати з деякими марками більш дорогих «діаболо», які мають форму котушки.
— Кулями, які можна бачити в магазинах, — з конічними наконечниками або осердям, ми не користуємося, — говорить Ігор Малашков. — Адже це звичайне штампування, для правильного польоту вістря або осердя треба відрегулювати з точністю навіть не до міліметра, а до мікрона. Тому переважна більшість цих куль має перекручену траєкторію польоту. Для спортсменів вони непридатні — це тільки мисливці ними можуть користуватися.
Якість кульок для пневматичної зброї повинна бути дуже високою — найменше їх відхилення за вагою або формою неминуче призводить до збільшення розкиду, а отже, різко зростає ймовірність промаху.
«Не заважайте гвинтівці стріляти — вона сама влучить!»
— Ігоре Аркадійовичу, чого треба навчити стрільця-початківця в першу чергу?
— Передусім — навчити основ кульової стрільби: показати правильну підготовку, роботу пальця на спусковому гачку під час пострілу, утримання положення тіла, рук, ніг. Щоб забезпечити точне й стабільне спрямування зброї на ціль, гвинтівка має бути в стійкому положенні. Але тіло стрільця при підготовці зазнає значних коливань, а разом із ним коливається й зброя. Важливо навчити спортсмена вірити у свої сили, долати хвилювання, утому. Фізична підготовка також важлива — гвинтівка важить більше п’яти кілограмів, а стрільба на змаганнях з постійним підкиданням зброї триває годинами.
У стрільбі по рухомій мішені — своя специфіка. Рух мішені по фронту значно ускладнює техніку стрільби, тому від самого початку стрілець повинен вибрати якесь середнє положення, з якого можна стріляти без перешкод в обидва боки. Постановка ніг повинна забезпечувати можливість плавного повороту тулуба, не погіршуючи при цьому стабільності системи «стрілець — зброя». Жорстке обмеження часу на кожен постріл, особливо при проходженні мішенню вікна за 2,5 секунди, змушує стрільця ощадливо витрачати час на всі операції, у тому числі й на підкидання гвинтівки.
Швидкість підкидання, не супроводжувана точністю, не дає істотного виграшу, бо час, зекономлений на підйомі гвинтівки, буде витрачено на виправлення прицілювання. Виходить, підкидання має бути не тільки швидким, а й точним. Точність виробляється в процесі багаторазово повторюваних підкидань із наведенням на предмети, розташовані в секторі 45° за горизонталлю й 20° за вертикаллю.
— Чи можна навчити стрільби за допомогою комп’ютера? Чи є такі вправи?
— Є спеціальна програма «СКАТ», у якій задіяна зброя. Для тренування вона підключається до комп’ютера, до спеціальних датчиків. ПК видає всі коливання, може визначити стійкість стрільця, ступінь тремтіння руки. Я, наприклад, довів Тетяні за допомогою цього комп’ютера, що в неї зі стійкістю все гаразд, і вона повірила в себе.
— Якими пристроями користуються стрільці для поліпшення показників?
— Як говорив відомий майстер стрільби, багаторазовий чемпіон світу й Олімпійських ігор Артур Айвазян, «не заважайте гвинтівці стріляти — вона сама влучить». У стрільбі з пневматики дозволено користуватися моноклями, оскільки вони не наближають мішень, а тільки наводять різкість. І, звичайно, показати кращі результати в стрільбі дозволяє спеціальна амуніція — шкіряний костюм для стрільби з ременями. Досить правильно його надягти, затягти ремені — і можливість промаху буде мінімізовано. Розміри куртки чітко визначені правилами змагань аж до товщини тканини й вирізів на ній. До речі, коштує одна така курточка 400—800 євро. Оскільки держава нас майже не фінансує, можна сподіватися тільки на спонсорів.
