Молоде, та не зелене
Стару істину спростовують винаходи донецьких студентів, які вже знайшли або обов’язково знайдуть своє місце в науці та на виробництві.
Ківш під захистом
На рахунку 23-літнього аспіранта Донецького національного технічного університету Артема Кравченка вже два винаходи. За його розробками виготовлені та впроваджені у виробництво агрегати для розливання рядових марок сталі. Наукова спеціалізація Артема — вивчення властивостей металу і його виробництва в Донецькому регіоні.
— В Україні тільки починають використовувати надякісну сталь. Найважливіше завдання сьогодні — мінімізація витрат на виробництві, економія сировини, матеріалів і максимальна продуктивність. Один зі шляхів її виконання — розлив сталі довгими серіями, — говорить Артем Кравченко.
Проблема будь-якого металургійного виробництва — швидке зношування ковша, у який безперервно розливається рідкий метал, температура якого досягає 1500°C. Німецькі вчені знайшли спосіб захистити стінки ковша й прискорити процес виробництва сталі: у нього потрібно помістити пристрій, який рівномірно розподіляє метал по посудині. Однак такі металоприймачі розроблені для високоякісних марок сталі, тому в Україні вони не використовуються.
Ще бувши студентом, Артем Кравченко поставив собі за мету спроектувати такий агрегат для рядової сталі. Усі дослідження велися в університетській лабораторії, а змодельований апарат пройшов випробування на Єнакіївському металургійному комбінаті, де успішно працює вже два роки. Пізніше студент одержав замовлення на розроблення ощадливого металоприймача для Курахівського металургійного заводу.
«Камертон» для зварювального апарата
Олексію Ковалевському 21 рік, він закінчив Приазовський державний технічний університет (м. Маріуполь) за фахом «технологія та обладнання зварювання».
Як відомо, більша частина зварювальних робіт — це напівавтоматичне та автоматичне зварювання в середовищі вуглекислого газу. При цьому велика кількість зварювальних матеріалів та електроенергії витрачається на так зване розбризкування металу. Винахід Олексія дозволяє знизити цей неприємний чинник до 3—5% замість нинішніх 25—30%.
Сконструйований студентом пристрій зовні нагадує камертон, тому Олексій так і назвав свій прилад. На відміну від аналогів, він не потребує додаткових джерел живлення або спеціального покриття. На винахід, який Ковалевський удосконалював разом зі своїм науковим керівником Борисом Носовським, отриманий патент України.
Принцип роботи «Камертона» такий: після натискання кнопки «пуск» умикається газовий клапан, і захисний газ надходить у зварювальний пальник. Потім умикається механізм подачі електродного дроту. На торці електрода утворюється крапля рідкого металу, яка потрапляє у зварювальну ванну. Апарат працює без коротких замикань, що дозволяє зменшити розбризкування металу та економити електроенергію.
