Швидкість, зручність і комфорт
У Харківському технічному університеті будівництва та архітектури розроблений проект нового високошвидкісного електричного транспорту, призначеного для комфортабельних перевезень як у мегаполісах, так і між ними.
У ноу-хау харків’ян враховані переваги багатьох сучасних способів пересування: автомобіля, монорейкового, трубопровідного й кабінного автоматичного транспорту.
За словами професора кафедри урбаністики університету Валерія Гука, новий вид транспорту позбавить мегаполіси від пробок і шкідливих вихлопів, а його будівництво буде у вісім разів дешевше за метро.
«Летючий трамвай» та інші
Cвій винахід харківські вчені назвали High-Speed Electrical Passenger Transportation, бо усталеного українського терміна поки немає. HSEPT — це автоматична система громадського транспорту, у якій роль транспортного засобу виконує невелика кабіна, яка розрахована на 2—4 чоловік і рухається спеціальними окремими коліями, що покривають місто досить густою мережею. Система працює за принципом таксі: транспорт викликається на зупинці й везе вас до пункту призначення. Кабіна рухається без зупинок із максимально припустимою швидкістю — 100—150 км/год., а пропускна здатність у години пік — 11—16 тисяч пасажирів. За рахунок цього забезпечуються висока оборотність кабін і низька собівартість перевезень.
Харківське ноу-хау передбачає рух кабін на металевих колесах у прозорих оболонках-трубах, які захищають пасажирів від негоди і в той же час забезпечують чудовий огляд. Труби розташовані над землею на легких бетонно-металевих опорах на висоті 6—8 і більше метрів, а траси — над проїжджою частиною головних магістралей. Станції пов’язані із землею ліфтами та ескалаторами. Ще одна перевага — пасажирам не треба чекати транспорт або бігти за ним. Кабінки відправлятимуться з інтервалом лише у дві секунди.
Для організації безпечного руху застосовується знов-таки розроблена на кафедрі урбаністики Харківського технічного університету будівництва та архітектури теорія насичених транспортних потоків, яка описує в одному алгоритмі безперервну зміну станів прискорення, рівномірного руху й гальмування (start-go-stop).
Керування рухом повністю автоматизоване.
— Зупинки можна зробити навіть усередині будинків, та й саму трубу прокласти не тільки над будівлями, а й усередині них, — пояснює Валерій Гук.
Конкретний проект високошвидкісної системи, створений харків’янами, пророблений для міста Кременчука (300 тис. жителів).
Із Харкова до Львова — за пару годин
Система HSEPT придатна й для міжміського сполучення зі швидкістю руху кабін до 500 км/год. Зупинки через кожні 200—250 км залежно від розташування пов’язаних нею міст. У разі переходів через водні перешкоди передбачаються прольоти із гнучких конструкцій. Крім того, кабіни можна використовувати вночі для перевезення вантажів у невеликих контейнерах, коли вартість електроенергії вдвічі дешевше.
Світ поки придивляється до нового виду транспорту. Минулого року в лондонському аеропорту Хітроу й Дубайському міжнародному фінансовому центрі відкрилися перші лінії автоматичного транспорту — пасажирів почали перевозити без допомоги шоферів і машиністів. «Транскар», «Електробус», «Струнний транспорт Юницького», Flexitaxi — такий неповний перелік аналогічних проектів у Росії. Спеціально для Москви розроблений проект SkyTaxi: місто вкривається мережею рейкових ліній, якими мчатимуть автоматичні вагони. За кордоном такі розробки обчислюються десятками, якщо не сотнями. У США зараз працюють над новим проектом: там хочуть організувати перевезення пасажирів між штатами, при цьому швидкість руху повинна досягати 1000 км/год. Пасажирові в такому випадку доведеться фактично «летіти» — лежачи й у спеціальному скафандрі.
Порівняння системи HSEPT з аналогами, розробленими в Німеччині (Сabinentax), Англії (Cabtrack, Rail-Taxi), Швейцарії (Sig-Elan), США (Sky-Car, Starrcar, Teletrans), у яких використовуються електричні двигуни й кабіни на чотирьох пасажирів, на користь українців, оскільки там поки не додумалися врахувати переваги пересування в трубах, де можна розвивати швидкість до 100—150 км/год. в місті й до 500—700 км/год. між населеними пунктами. Із Харкова до Львова можна дістатися лише за пару годин.
Національний, інфраструктурний
Побудувати «метро майбутнього» свого часу хотіли в Криму, однак до фінансування справа не дійшла. Хоча професор Валерій Гук зауважує: і фінансовий бік питання опрацьовано.
— Відсутність розвинутої інфраструктури для автомобілів і тихохідний громадський транспорт істотно гальмують економічний розвиток, — упевнений Валерій Іванович. — Тому інфраструктурне інвестування в модернізацію транспортних систем — ідеальний спосіб переведення ресурсів і робочої сили у сфери, де є потенціал для довгострокового зростання української економіки.
Крім державних інвестицій, залучаються й приватні: кожний долар, вкладений у інфраструктуру, дає мультиплікаційний ефект із коефіцієнтом 1,59 (за даними економічної групи компанії Moody’s). Крім того, підприємства мають додаткові вигоди від скорочення витрат на транспорт та комунікації. Патентом на харківську розробку, приміром, зацікавилася Венесуела. Але на кафедрі урбаністики переконані, що така інфраструктурна діяльність має реалізовуватися на території України, створюючи нові робочі місця й стимулюючи зростання економіки. Для більш ефективного рішення питання пропонується створити національний інфраструктурний банк за зразками Європейського інвестиційного банку й банків економічного розвитку, які засновуються окремими штатами США.
