Незаконна дитина Інтернету

Спам стає головним постачальником інформації в Мережі —  його частка у світовому поштовому трафіку становить близько 80%. Такі результати дослідження, проведеного компанією Symantec — найбільшим світовим виробником програм для комп’ютерної безпеки.

Київ потрапив у десятку міст світу, з яких минулого року була відправлена найбільша кількість інтернет-спаму (поряд із Сеулом, Ханоєм і Нью-Делі). Фахівці прогнозують, що ситуація тільки погіршуватиметься. Розвиток спам-індустрії не відстає від темпів розвитку світової Мережі й захоплює все нові території, наприклад мобільний зв’язок.

Почалося все з гострої шинки

У 1937 році американська компанія Hormel Foods викинула на ринок м’ясні консерви за назвою SPAM (абревіатура від повної назви продукту «Spiced ham» — «гостра шинка»). У консерви додавали багато спецій, оскільки вони виготовлялися з низькосортного м’яса. Під час Другої світової війни шинка поставлялася в американські збройні сили, а також союзникам США (у тому числі СРСР) у рамках допомоги за так званим ленд-лізом. Після війни SPAM виявився майже єдиним м’ясним продуктом, доступним за ціною широким верствам американців.

У 70-х роках агресивна реклама консервів була обіграна в гумористичному телешоу. Сюжет одного зі скетчів: відвідувачі приходять у кафе, в якому всі страви містять SPAM. Герої просять принести їм що-небудь без шинки, однак офіціантка пропонує її знову й знову. У цілому це слово пролунало в скетчі більше ста разів. Відтоді SPAM і «нав’язлива реклама» стали синонімами.

Однак у Інтернеті слово «спам» у значенні «нав’язлива небажана електронна кореспонденція» стало загальноприйнятим пізніше — у 1994 році, коли було створено спеціальне програмне забезпечення для автоматичного розсилання листів на безліч електронних адрес одночасно. Ефективність і дешевина електронної реклами визначили початок епідемії масових несанкціонованих розсилань. Звичайно спамери збирають адреси користувачів за допомогою спеціального робота, використовуючи веб-сторінки, конференції, соціальні мережі, блоги, форуми, гостьові книги, чати. Є ще один спосіб — спочатку генерувати адреси випадково за заданими шаблонами, а потім перевірити їх на наявність.

Як із ним боротися?

Звичайно, спам (як і будь-яка непрошена реклама) дратує й стомлює. Непотрібні листи захаращують поштову скриньку, змушуючи витрачати час на їхнє видалення з ризиком втратити потрібне повідомлення. Провайдери зазнають додаткових витрат через підвищення навантаження на техніку, оскільки їм доводиться витрачати ресурси на зайве обладнання та системи захисту від спаму.

Проблема ще й у тому, що на відміну від інших видів реклами (по телебаченню або в газетах) спам часто пропонує товари та послуги, реклама яких заборонена або законодавчо обмежена, наприклад порнофільми або контрафактне програмне забезпечення. Використовується він також для розсилання комп’ютерних вірусів і шахрайства: виманюються гроші, паролі до платних сервісів, банківських рахунків, особистих сайтів…

Фахівці все частіше говорять, що спам є також культурологічною проблемою. Дешевина робить його найдемократичнішою формою реклами, на практиці реалізуючи принцип: виробник має право повідомити про свій товар (послугу) кожному потенційному споживачеві. Спроби заборонити або обмежити діяльність спамерів натрапляють на складнощі технічного та юридичного характеру. Спамера важко піймати, а в законі не так просто позначити, яке розсилання законне, а яке — ні. Приміром, верховний суд Вірджинії (США) скасував вирок спамеру Джейсону, оскільки визнав закон «Про боротьбу зі спамом» неконституційним, таким, що порушує право на свободу слова.

Проте в багатьох країнах вживають різних заходів проти спамерів. Так, уряд України визначив поняття «спам» і ввів заборону на його замовлення, організацію та розсилання в правилах надання й одержання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України у 2005 році. Правда, санкцій за порушення заборони не передбачено.

Цікава історія трапилася з американцем Аланом Ральскі, який входить до п’ятірки найбільших спамерів планети. Хтось із користувачів Мережі запропонував надати Ральскі можливість відчути на собі всі страждання жертви, на яку обрушилися тонни спаму. Ідею було підтримано. Сотні ентузіастів розмістили поштову адресу спамера в безлічі знайдених ними в Інтернеті списків паперових розсилань — і Алан був буквально завалений каталогами, журналами й подібною макулатурою, яка розсилається безкоштовно. Зрештою він все-таки був засуджений до позбавлення волі терміном на 51 місяць, але не за спам як такий, а за використання масових розсилань поштових повідомлень із метою шахрайського маніпулювання цінами акцій.

Ще декількох злісних американських спамерів засудили до позбавлення волі й штрафів за… несплату податків. До речі, у США в роки «сухого закону» саме за ухиляння від сплати податків за ґрати потрапив знаменитий гангстер Аль Капоне. Ні на чому іншому його піймати не вдавалося, а великі грошові потоки відстежили.

Фільтруй базар!

Як же захиститися від спаму? Практичними порадами ділиться професор, доктор технічних наук, декан механіко-математичного факультету, завідувач кафедри теоретичної та прикладної інформатики Харківського національного університету Григорій Жолткевич.

— Григорію Миколайовичу, які способи, крім заборон, застосовуються для боротьби із цією «незаконною дитиною» Інтернету?

— Основний метод — відсівання небажаної кореспонденції із вхідного потоку пошти. Програмне забезпечення для автоматичного визначення спаму — спам-фільтри — може бути призначене і для кінцевих користувачів, і для застосування на серверах. Вони відфільтровують повідомлення, блокують спамерські ботнети (роботів, які розсилають листи по всіх доступних їм електронних адресах) і перевіряють, чи дійсно лист відправляє поштовий сервер. «Розумні» програми фільтрують поштові повідомлення ще «на підльоті» до поштових скриньок і здатні відсівати спам навіть у разі фальсифікації поштових адрес або зміни альтернативного сервера.

— За якими ознаками програма визначає спам?

— Є стандартні перевірки — на ключові слова, заголовки та зміст повідомлень. Задіяні також так звані поведінкові фільтри, які аналізують індивідуальну поведінку та «почерк» відправників листів, виявляють у ній типові риси поведінки спам-ботів, а після блокують спам ще на виході з комп’ютера-відправника. Звичайно, наявні спам-фільтри необхідно весь час удосконалювати, бо винахідливість спамерів — найчастіше технічно підкованих і обдарованих людей — не має меж.

— Як захиститися від спаму?

— Не дозволяйте спамерам дізнатися вашу електронну адресу. Не публікуйте її на загальнодоступних сайтах, а якщо буде потреба, кодуйте на зразок «u_s_e_r_(a)_d_o_m_a_i_n_._n_e_t». Вибираючи адресу електронної пошти, зупиняйтеся за можливості на довгому й незручному для вгадування імені. Правда, у всіх методик приховування адреси є принциповий недолік: вони створюють незручності реальним адресатам. До того ж найчастіше опублікувати адресу просто необхідно, наприклад, якщо це контактна адреса фірми.

І, звичайно, не варто відповідати на спам або переходити за посиланнями, які містяться в ньому, — така дія підтвердить, що електронна адреса активно використовується, а це призведе до збільшення кількості спаму у вашому ящику.

— Якщо спам розсилається, виходить, це комусь потрібно.

— Парадокс, але навіть знаючи про шкоду спаму, багато інтернет-користувачів — чи то через безтурботність, чи то свідомо — як і раніше, читають спам, який надходить у їхні поштові скриньки. Численні дослідження показують, що, попри всі попередження антивірусних компаній, приблизно половина всіх інтернет-користувачів у Північній Америці та Європі хоча б раз переходили за посиланнями, пропонованими спамерами. При цьому вони зізнаються, що добре інформовані про небезпеку взаємодії зі спамерами.

Правда, у середньому спамери одержують відповідь лише на один лист із надісланих 12,5 мільйона. Однак такий бізнес все-таки є прибутковим. За розрахунками фахівців, власники ботнета Storm, до якого входить більше мільйона комп’ютерів, щодня заробляють близько семи тисяч доларів. Тож не дивно, що, незважаючи на всі методи боротьби зі спамом, він усе ще економічно ефективний. Низькоякісна «гостра шинка» нервуватиме нас доти, доки вигода її виробників перевищуватиме їхні витрати.

До речі

У США закон проти спаму був ухвалений у 2003 році. Голова корпорації «Майкрософт» Білл Гейтс тоді заявив, що через два роки Інтернет буде вільний від спаму. У допомогу закону про боротьбу з непрошеною електронною поштою були придумані сотні фільтрів. Один із них створив знаменитий винахідник із Силіконової долини Стівен Кірш (той самий, який 25 років тому придумав нову, більш досконалу конструкцію комп’ютерної мишки). Він теж не утримався від прогнозу — за його словами, «мишоловка» для спаму повинна була ловити 99% непрошеної пошти. А спам тим часом живий-здоровий.

Спам впливає й на екологію нашої планети. Фахівці не полінувалися обчислити, скільки вуглекислого газу (який є, відповідно до поширеної гіпотези, основною причиною глобального потепління) потрапляє в атмосферу в результаті виробництва електроенергії, необхідної для створення, пересилання, фільтрації та видалення спаму. Дослідники користувалися даними з 12 найрозвиненіших країн. Удалося встановити, що енергетичні витрати на спам становлять близько 33 мільярдів кіловат-годин на рік. 

Довідка «УТГ»

Спам — комерційна, політична та інша реклама у вигляді масового розсилання електронних листів особам, які не хотіли їх одержувати.