Науковий підхід до виробничих проблем

Металургія — головний із «китів», на яких тримається вітчизняна економіка. А за рахунок чого виживає й розвивається сама металургія та гірничо-металургійний комплекс у цілому?

У співробітників  Криворізького технічного університету (КТУ) на це запитання є чітка відповідь: за рахунок практичного застосування ідей, пропонованих ученими.

Поділитися своїми досягненнями з виробничниками й ознайомитися з кращим зарубіжним досвідом українські вчені можуть на міжнародній науково-технічній  конференції «Гірничо-металургійний комплекс: досягнення, проблеми та перспективи розвитку», що традиційно проходить у травні на базі Криворізького технічного університету.

Цього року в конференції взяли участь представники 40 підприємств гірничо-мета­лургійного комплексу з 24 міст України, а також учені й технічні фахівці з Німеччини, Польщі, Румунії, Білорусі, Росії та інших країн.

Щоб охопити максимальну кількість проблем і питань, які хвилюють гірників і металургів, була організована робота чотирнадцяти секцій. Особлива увага приділялася відкритій розробці корисних копалин, шахтному та підземному будівництву, маркшейдерії та геодезії, технічній механіці, гірським машинам, охороні праці. 

Більша частина доповідей була присвячена питанням прикладної екології, мінералогії та раціональному використанню надр, а також економічним аспектам у ГМК. Найширший спектр ідей та практичних пропозицій з усіх тематичних напрямів представили вчені та аспіранти КТУ. Росіяни у своїх виступах зосередилися на геологічній тематиці, німці поділилися досвідом у галузі ресурсо­збереження, поляки — у питаннях охорони праці, білоруси виступили із цікавими пропозиціями в галузі гірничого машинобудування, а  румуни — у сфері надро­користування.

— У гірничо-металургійному комплексі чимало технічних, фінансово-економічних, екологічних та соціальних проблем, які навряд чи можна вирішити окремо. Тому ми збираємо і виробничників, і вчених, і представників влади, — говорить Микола Ступник, голова орг­комітету, професор, т.в.о. ректора КТУ. — Разом намагаємося знайти найпередовіші щодо технології та економіки шляхи розвитку українського ГМК. Сьогодні не має значення, у чиїй власності перебуває те або інше підприємство. Проблем скрізь чимало, і їх треба вирішувати. Яким чином? Тут уже вибір за власником. Але практика показує, що зазвичай найпростіше й найдешевше, на перший погляд, рішення надалі може привести до великих збитків, втрати часу, погіршення умов праці й порушення екологічних норм. Тож завдання вчених, у тому числі нашого університету, — запропонувати виробничникам і владі максимально ефективні рішення, від реалізації яких адекватну віддачу матимуть і власники, і наймані працівники, і населення, і економіка України в цілому.

Чи готові українські вчені запропонувати, наприклад, модель сучасного гірничо-мета­лургійного виробництва, здат­ну конкурувати з аналогічними в найрозвиненіших країнах світу? Таких спроб уживають, але, на думку Миколи Ступника, будь-яка модель металургійного або гірничо-переробного підприємства, запропонована сьогодні, повинна мати вбудовані можливості наступного перетворення, динамічної адаптації. Бо українська економіка на цьому етапі нестійка, перебуває в стадії трансформації. Коли економіка стабілізується, буде доречно пропонувати більш стійку модель розвит­ку й у ГМК.

Довідка «УТГ»

Уперше міжнародна конференція на базі КТУ була проведена в 2004 році за ініціативою ректора Криворізького технічного університету професора Ю.Г. Вілкула. Тоді її учасниками стали 267 чоловік із 4 країн.

У 2010 році  конференція зібрала понад 500 чоловік із 8 держав.