Через старе вікно Європу видно краще
У Львові починають відмовлятися від металопластикових склопакетів.
Спробувати подивитися через старі вікна й увійти через історичні двері в майбутнє запропонували мешканцям Львова експерти Німецького товариства технічної співпраці (GTZ).
Тенденції, яких важко позбутися
Згідно з програмою «Через старі двері — у майбутнє» німецькі фахівці й місцеві столяри реставрували три історичні дерев’яні брами. Результат був несподівано резонансним: власники приватних закладів торгівлі та харчування почали демонтовувати металопластикові двері й повертати фасадам їх колишній вигляд. Зараз триває друга фаза проекту — реставрація дерев’яних вікон.
— З одного боку, ми хочемо продемонструвати нові можливості будівельної фізики та сучасні способи тепло- та звукоізоляції на старих вікнах, — розповідає керівник проекту Іріс Гляйхманн. — З іншого — прагнемо оживити і продовжити традиції старих технологій. Зараз німецькі фахівці разом із львівськими будівельниками, архітекторами та ремісниками працюють над реалізацією проекту з оновлення старої частини міста, який завершиться у 2012 році. Дорадча група надає безкоштовні технічні та фінансові консультації не тільки професійним столярам-реставраторам, а й пересічним мешканцям.
Крістоф Юнгганс — професійний реставратор меблів, вікон та дверей, живе у Східній Німеччині. За його словами, тенденція до встановлення металопластикових конструкцій там з’явилася на початку 1990-х років, тоді ж і припинилась. Педантичні німці помітили їх непрактичність: металопластик швидко стає брудним і дуже погано виглядає на тлі будинку. В історичних будівлях металопластикові вікна в Німеччині взагалі ніколи не встановлювали — власник нерухомості має бути морально відповідальним за їх збереження. Дерев’яне ж вікно можна реставрувати своїми руками. Навіть якщо йому понад сто років. Що фахівець і довів особисто у форматі майстер-класу, наочно продемонструвавши львів’янам сучасну технологію відновлення дерев’яного вікна в будинку ХІХ століття.
Майстер-клас Крістофа Юнгганса
На реставрацію одного вікна Крістоф Юнгганс витрачає до десяти днів. Починає із видалення всіх шарів фарби. Застосування хімічних розчинників неприпустиме: вони змінюють кислотність дерева, вимивають природні олії, руйнують склеювання. А фарба після такої обробки, навіть свіжа, втрачає стійкість. Дуже пошкоджені фрагменти рекомендує не шпаклювати, а замінити такими ж за формою дерев’яними за допомогою клею.
Ефекту звукоізоляції, не гіршого, ніж у склопакетах, можна досягти підбором шибок. Навіть школярам відомо, що звук передається вібрацією повітря, а різна товщина скла має різну частоту коливань. Тож якщо з боку шумної вулиці встановити чотириміліметрове скло, а зсередини — триміліметрове, то звук між ними затухатиме. У нашому випадку така різниця абсорбує 5—8 децибелів.
Виймати для ремонту цілу віконну коробку доводиться лише в одному з десяти випадків. Щоб установити її назад і закріпити, не треба застосовувати сучасні пінки. Навіщо використовувати матеріали, довговічність яких ніхто ще не вивчив, риторично запитує Крістоф Юнгганс, коли є такі, що перевірені століттями. І пропонує… конопляні волокна, більш відомі як клоччя. Це натуральний і дешевий ущільнювач, який використовують із найдавніших часів. Пінка ж, як виявилося, під дією ультрафіолету швидко розкладається.
Довідка «УТГ»
GTZ — громадська організація Німеччини, діє за підтримки федерального міністерства економічної співпраці та розвитку. Співпрацює з муніципальними установами та урядами в понад 130 країнах світу. Виконує суспільно корисні завдання за дорученнями Європейської Комісії, ООН та Світового Банку. Українським партнером проекту є Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
