Оборона з порожніми кишенями
Антикризова програма Кабміну, попри декілька необхідних змін, не розв’язує нагальних проблем у Збройних Силах.
Верховна Рада ухвалила ініційований Кабміном проект Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2010 рік (Антикризову програму). Зупинімося на одному її пункті — «Обороноздатність держави».
«Паперове» фінансування
Викликає подив указівка профільному міністерству реалізовувати цього року Державну програму розвитку Збройних Сил України на 2006—2011 роки. Згідно з даними, наприклад, департаменту військової політики та стратегічного планування Міноборони, обмежене фінансування Збройних Сил почалося задовго до кризи 2008-го. Більш того, наші армія та флот протягом усіх років свого існування рідко коли одержували достатні ресурси. За останні 4 роки оборонне відомство недоодержало близько 11,5 млрд грн, що становить 15% від передбаченого тією самою програмою розвитку.
Тобто виконати зараз таку вказівку не зміг би ніякий чарівник. «Підтягти хвости», які нагромадилися з 2006 року, за один рік неможливо навіть із додатковими 11,5 млрд грн. І тим більше цього не можна зробити із пропонованим Міноборони бюджетом у розмірі 13 млрд грн на всі сфери діяльності ЗСУ.
Немає резервів на резерви
Міноборони пропонується розробити проект змін до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві ЗСУ. Зауважимо, що нинішнє положення писалося з огляду на те, що Україна вступає в НАТО й за рахунок цього убезпечує себе. Очевидно, що для нашої держави з її територією та населенням в умовах позаблокового статусу 10 тисяч «запасників» (визначена Міноборони чисельність резервістів до 2012 року) — це навіть не анекдот…
Відповідно до різних підрахунків, достатній запас для ЗСУ за позаблокового статусу має становити не менше мільйона чоловік. Як здужає таку кількість країна — невідомо. Але все-таки Києву треба зробити вибір: або й далі грати у позаблоковість, але тоді вже не лицемірити й не використовувати розрахунки та законодавчу базу, орієнтовану на вступ України в НАТО, або ж, визнавши очевидне, відмовитися від ідеї професійного резерву й контрактної армії та повернутися до старої доброї радянської системи, коли кожен юнак після термінової служби в армії автоматично переходив у резерв і відправлявся зрідка «партизаном» на збори. Зрозуміло, у таких умовах ні про яку відмову від призову не може йтися.
В Антикризовій програмі також пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів «Про порядок та розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних». Це досить актуально. Нагадаємо: професійний резерв створюється одночасно з відмовою України від призову на термінову службу та переходом на контрактну. Без належної мотивації зовсім не кожен погодиться весь час відриватися від роботи й кілька разів на рік їхати на збори.
Але якщо врахувати необхідну для позаблоковості чисельність «запасників»…
І газ, і світло, і літак
Разом із тим програма містить ряд пунктів, виконання яких безперечно піде на користь обороноздатності, але при цьому однаково виникають питання. Наприклад, планується ухвалити документ «Про внесення змін і доповнень до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 №520» щодо доповнення переліку військових частин Збройних Сил України, які потребують безперебійного забезпечення електричною енергією, природним газом, водо- і теплопостачанням.
Ідеться про зарахування до списку частин, які заборонено відключати від електроенергії, підрозділів радіоелектронної розвідки, що номінально входять до складу Сухопутних військ (реальна система підпорядкування дещо інша) і цілодобово вартують. Раніше в цьому переліку були лише радіотехнічні війська ППО та авіації. Нововведення потрібне, але є два моменти.
По-перше, військові частини в Україні відключають від електро- та інших видів постачання виключно за несплату комунальних послуг. Давайте армії та флоту достатньо коштів хоча б на найнеобхідніше — і не буде потреби забороняти відключення. А по-друге, досвід минулого року переконав: забезпечувальним компаніям, тим же обленерго, на всі ці розпорядження Кабміну, грубо кажучи, плювати. За несплату знеструмлювалися навіть підрозділи, які були на бойовій варті, і ніхто за це не відповів…
Міноборони згідно з Антикризовою програмою також має реалізовувати загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням. А це вимагає чималого фінансування.
Шість років тому вважалося, що завершення випробувань і будівництво ще двох головних літаків коштуватиме країні 1,007 млрд грн. Витрачено на це лише 524,7 млн грн. Улітку 2009 року голова ради директорів ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв заявив, що обсяг витрат України та РФ на програму Ан-70 становить близько $1,5 млрд, потреба у фінансуванні для її завершення — близько $100 млн. Але де взяти гроші — автори Антикризової програми Кабміну, на жаль, не уточнюють. Просто — реалізувати, і все.
