Стіна плачу. Позначка — мінус вісім

На восьмиметровій глибині однієї з виробок ТОВ «Артемівськ  вайнері» (більш відомого як Артемівський завод шампанських вин)  спорудять пам’ятник, названий Стіною плачу.  9 травня тут буде запалено вогонь на згадку про жертв фашизму. 

Передісторія пам’ятника трагічна. На початку січня 1942-го фашисти опустили в алебастрову виробку більше трьох тисяч євреїв. Загнані в одну з камер люди були тут наглухо замуровані. Розкрили камеру тільки  через місяці — у вересні 1943 року, коли звільнили місто. І виявили муміфіковані рештки більше трьох тисяч загиблих від ядухи людей. 

На згадку про цю трагедію на її місці спорудили меморіал. Три скорботні фігури:  простягнуті до неба руки, затиснені від нестачі повітря роти… Біля підніжжя пам’ятника — «Книга скорботи». Всі ці роки жителі Артемівська вписують у неї імена закатованих. Сьогодні їх уже більше двох тисяч.

— Підземна частина нашого заводу — це більше 25 гектарів, — розповідає начальник  екскурсійного відділу Юрій Корольов. — Підприємство йде на глибину до 80 метрів. За всі роки роботи винороби Артемівська в жодній виробці, у жодній штольні або галереї ніколи не бачили крапель вологи на стелях і стінах. Все абсолютно сухо, такий вже  матеріал у виробках — алебастр. Після відкриття меморіалу він дивним чином «заплакав». Солонуваті краплі, наче людські сльози, стікають пам’ятником. Нам довелося навіть спорудити своєрідний дах над ним. Звідси й назва меморіалу — Стіна плачу.

Щорічно на початку січня, у день загибелі людей, біля Стіни плачу проводиться мітинг-реквієм. У День Перемоги тут знову запалять вогонь Пам’яті…