Електронні «вартові» заводу
Навіть найкраща система безпеки не буде ефективною, якщо не забезпечене оперативне реагування на вхідні сигнали.
Усе більша кількість загроз вимагає впровадження найсучасніших систем безпосереднього захисту промислових територій.
На думку Майкла Рігана, одного з експертів Міжнародного товариства промислової безпеки, охорона таких об’єктів так само важлива, як і охорона праці та здоров’я працівників. Дійсно, порушення режиму безпеки може призвести не тільки до значних фінансових утрат, а й до непоправної шкоди здоров’ю співробітників, а можливо, і до техногенної катастрофи. Недавні вибухи в Московському метро показали, що загроза тероризму залишається цілком реальною проблемою. Виробничі споруди ідеальні для ролі мішені теракту, оскільки це може мати довгострокові наслідки для всього регіону, у якому вони розташовані.
Але навіть якщо не драматизувати ситуацію, зрозуміло, що стороння людина на підприємстві (з якою б метою вона там не була) є загрозою хоча б тому, що вона не знайома із правилами техніки безпеки й, діючи нерозважливо, може спричинити аварію або потерпіти сама. Організація охорони та безпеки підприємства є не тільки фінансово, а й соціально важливою.
Комплексний підхід до безпеки
Системи безпеки розвивалися у відповідь на реальні загрози, що привело до появи трьох майже не пов’язаних між собою їхніх категорій: система забезпечення контролю доступу та безпеки персоналу, система захисту інформації та система фізичної безпеки. Захист інформації все ще розглядається окремо від двох інших систем, які останнім часом тісно переплелися.
Контроль доступу
Являє собою складний комплекс обладнання, яке автоматизує процес контролю прав доступу співробітників до тих або інших дільниць промислового об’єкта. Для цього застосовуються карти-ключі, пізнавання за біометричними показниками та технологія радіочастотної ідентифікації (RFID).
Через свою безконтактну природу технологія RFID — ідеальний засіб для того, щоб без затримок фіксувати переміщення співробітників через точки контролю (наприклад, на прохідній). Її можна модифікувати для відстеження руху товарів і обладнання територією підприємства.
Огорожа та охоронна сигналізація
Система фізичної безпеки компанії, як правило, містить у собі огороджування периметра території, охоронну сигналізацію та відеоспостереження. Незважаючи на те, що огорожа (просто кажучи — паркан) — найменш технологічна частина системи, під час її проектування нерідко припускаються помилок. В Україні найбільш популярними є високі кам’яні або залізобетонні огорожі, які виглядають солідно й надійно. Тим часом фахівці з безпеки не рекомендують ставити огорожі такого типу, оскільки подолати їх простіше, ніж сіткові, до того ж вони закривають огляд, ускладнюючи контроль прилеглої до об’єкта території. Нарешті, деякі види датчиків («оповіщувачів») охоронної сигналізації ефективні тільки в разі установлення на легку сіткову огорожу.
Сьогодні для охоронної сигналізації використовують три основних види оповіщувачів: вібраційні, інфрачервоні та радіохвильові (радіопроменеві). Вибір залежить від багатьох чинників — від клімату й до наявності джерел електромагнітних перешкод, наприклад ліній електропередач, високовольтного або радіообладнання. Найчастіше встановлюють саме вібраційні оповіщувачі. Вони порівняно недорогі й мають прийнятні показники надійності.
Прилади цього типу (електронний блок і кабельний чутливий елемент, як правило, закріплені на паркані) дозволяють виявляти порушення меж території, яка охороняється, якщо хтось перелазить через полотно огородження, руйнує або демонтує його. Існують і низькочастотні моделі оповіщувачів, які допускають монтаж у ґрунт на глибині 40—50 см. Кабельний елемент перетворює спричинені порушником вібрації на електричні сигнали, які надходять у блок, що відокремлює їх від перешкод і посилає лінією зв’язку сигнал тривоги.
Під час установлення будь-якої системи охоронної сигналізації необхідно забезпечити ефективне відсівання перешкод і мінімізацію кількості помилкових спрацьовувань.
Відеоспостереження
Установлюється звичайно для візуального контролю над в’їздом і виїздом транспортних засобів, відстеження переміщення персоналу територією підприємства та у виробничих приміщеннях, а також для моніторингу найбільш відповідальних операцій.
Системи відеоспостереження повинні добиратися індивідуально, залежно від специфіки об’єкта, який охороняється. Вони бувають кольоровими й чорно-білими, можуть бути обладнані мікрофонами для запису звуку або засобами для запису в інфрачервоному діапазоні, знімати весь час або вмикатися, реагуючи на рух. Камери можуть з’єднуватися із центральним сервером як проводами, так і за допомогою безпровідного зв’язку (звичайно — WiFi). За необхідності можна організувати локальну мережу для контролю виробничих процесів із різних комп’ютерів — від директора заводу й до начальників цехів.
Сьогодні вже створені технології, які дозволяють розпізнавати людину автоматично, за допомогою комп’ютерного аналізу рис обличчя і навіть форми черепа. Однак поки такі системи напівекспериментальні. Вони задорогі й не дуже надійні. Тому найголовніше у системі відеоспостереження — оператор. Часто факт порушення режиму безпеки залишається непоміченим оператором, який відволікся. Така робота вимагає спеціальної підготовки та організації ергономічного режиму: щоб не втрачати концентрації уваги, людина за пультом повинна мати можливість робити регулярні перерви. На жаль, в Україні цим майже завжди зневажають, що призводить до значного зниження ефективності відеоспостереження. Але навіть якщо зловмисник залишився непоміченим, запис із камер допоможе встановити його особистість та з’ясувати характер його дій.
Довідка «УТГ»
Радіочастотна ідентифікація — метод автоматичного розпізнавання людей або об’єктів, коли за допомогою радіосигналів зчитуються дані, які зберігаються в так званих RFID-мітках (транспондерах).
Система складається із зчитувального пристрою та мітки. У повсякденному житті таке обладнання кожен із нас може побачити в будь-якому універсальному магазині, де RFID використовуються для боротьби із крадіжками. Транспондер має вигляд наклейки, усередині якої розміщено провідний контур, який реагує на радіосигнал, а зчитувальним пристроєм є рамка, зазвичай розташована біля виходу з магазину.
Установлення більш дорогих систем біометричної ідентифікації (наприклад, за сітківкою ока, голосу або відбитком пальця) доцільне у приміщеннях, які вимагають підвищеної безпеки, наприклад, де працюють з небезпечними матеріалами або зберігають цінності. Застосування цього методу майже виключає можливість несанкціонованого проникнення.
