Нове дихання альтернативи
Новий уряд ставить за мету на 20% скоротити енергоємність ВВП і довести до 5% частку поновлюваних енергоресурсів.
Енергоефективності та альтернативній енергетиці приділяв увагу не один уряд. Але ухвалені рішення були здебільшого декларативними. Програми майже не фінансувались, а в ініціативах та стимулах зяяли «бюджетні дірки». Це ніяк не заохочувало до впровадження нових технологій ні суспільство, ні інвесторів, які хоч і задивлялись, та не йшли.
Особливості національної програми
У першому ж пункті коаліційної угоди «Стабільність і реформи» зазначено: «Масштабна модернізація національного виробництва, упровадження енергозбереження, зростання продуктивності праці, зміцнення конкурентних позицій вітчизняного виробника на основі широкого застосування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку з метою входження України до 20 найбільш економічно розвинених країн світу». Амбіційно, але, схоже, за 19 років самостійності ми все-таки зрозуміли, що енергоємність у нас більша, ніж у світі, у 2,6 раза, енергогенерувальні потужності застарілі, передавальні мережі аварійні…
У всякому разі, робота розпочалась. За словами першого заступника голови Національного агентства з питань ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) Олександра Паршина, першим кроком стала розробка програми підвищення енергоефективності в Україні на 2010—2015 роки.
Її складовими є 15 галузевих, 27 регіональних та кілька державних цільових програм: із розвитку виробництва та використання біологічних видів палива, будівництва вітрових електростанцій, видобування та використання газу метану вугільних родовищ, виробництва синтез-газу.
Особливість програми підвищення енергоефективності в тому, що вона ґрунтується на конкретних проектах, які вже майже готові до впровадження. Ще одна відмітна риса ухваленого документу — фінансування за рахунок інвестицій. З державного бюджету гроші передбачені лише на підготовку проектної документації та створення інвестиційно привабливих проектів.
Все для інвестора
Робота із залучення інвестицій розпочалася ще до ухвалення програми. Олександр Паршин запевняє, що переговори велись і ведуться за різними напрямами й із різними фінансовими установами. Вже є і результати. Так, уперше в історії України спільно зі Світовим банком розробляється Національний план енергоефективності.
— Робота над ним триває вже декілька місяців, — говорить Олександр Паршин. — Зараз місія Світового банку працює в Україні спеціально для того, щоб остаточно узгодити й представити план раді директорів. Ми сподіваємось, що вже у травні його затвердять. Це дасть змогу щорічно отримувати близько двох мільярдів доларів.
Але коштів, які планує інвестувати в Україну Світовий банк, недостатньо, загалом потрібно 6 мільярдів доларів на рік.
— Мільярд обіцяє дати уряд, два — Світовий банк, а ще три мільярди треба знайти, — говорить перший заступник голови НАЕР. — Та для цього, звісно, треба спочатку зацікавити інвесторів і гарантувати їм стабільність. Увага прикута не тільки до закордонних інвесторів. Великі сподівання — на внутрішні резерви. Для цього останнім часом вжито кілька стимулюючих заходів.
За словами Олександра Паршина, сьогодні в Україні діють як мінімум три види пільг. Перші два передбачені постановою КМУ від 14 травня 2008 року «Питання ввезення на митну територію України енергозбережних матеріалів, обладнання та комплектувальних». Йдеться про безмитне ввезення енергоефективного обладнання (за звичайної ставки до 10%), а також про нульову ставку ПДВ на нього. Такими преференціями вже скористалося більше 50 різних компаній та підприємств, економія становила кілька мільярдів доларів.
Ще один стимул — 50-відсоткова сплата податку на прибуток компаній, які впроваджують енергоефективні технології. Ця пільга передбачена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання заходів з енергозбереження».
Олександр Паршин зазначає, що найближчим часом очікується впровадження ще однієї пільги, завдяки проекту постанови КМУ про прискорену амортизацію енергозбережного обладнання, ввезеного в Україну, та введення «зеленого тарифу» у разі використання поновлюваної енергетики. Проект передбачає, що 50% амортизації провадитиметься в перший же рік.
