Космічне тяжіння
Напередодні Всесвітнього дня авіації та космонавтики в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. О. Макарова (м. Дніпропетровськ, Національний університет ім. Олеся Гончара) відбулася 12-та міжнародна науково-практична конференція «Людина і космос».
У ній взяли участь близько 600 студентів, аспірантів, молодих фахівців і маститих учених, досвідчених виробничників з України, Росії, Казахстану, Білорусі, Ірану, декілька європейських держав.
Про мету та завдання конференції кореспондентові «УТГ» розповів Віктор Хуторний, генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді України імені О.Макарова:
— З перших днів створення Аерокосмічного центру ми спрямовуємо зусилля на залучення талановитої молоді до космічної галузі. Не секрет, що кадровий склад у цьому найважливішому сегменті державного стратегічного розвитку не тільки різко скоротився, а й помітно «постарів». Постало нагальне питання підготовки молодих кадрів, здатних заступити тих, хто стояв біля джерел галузі в 40—60-х роках. Утім, така проблема постала не тільки перед Україною, а й перед усіма космічними державами. У 90-х світ зазнав періоду зміни пріоритетів, тож тепер треба добряче попрацювати, щоб відновити порушений баланс і, якщо хочете, змусити нові покоління полюбити космос.
У програмі роботи Аерокосмічного центру чимало заходів — конференцій, конкурсів, навчальних і практичних програм, розрахованих на участь у них дітей шкільного віку, юнацтва й молоді віком до 35 років. У тому числі — така масштабна щорічна конференція «Людина й космос». Уперше 13 років тому вона зібрала 163 чоловік із декількох міст України, а на останній ми побачили й почули представників 7 держав.
З огляду на широту космічної тематики, оргкомітет конференції організував роботу секцій із 23 науково-практичних напрямів — від проектування, виготовлення ракетно-космічної техніки до глобальних сценаріїв освоєння космосу й комерціалізації космічної діяльності. Останній напрям, до речі, сьогодні досить актуальний. За радянських часів виробляли високоякісну космічну продукцію, але як із цього здобувати користь всій країні, ніхто особливо не замислювався. Тому зараз важливо об’єднати науковий, виробничий потенціал із прогресивними економічними та комерційними підходами. Інакше галузь не виживе.
Завдяки розподілу за секціями всі учасники конференції мали можливість виступити з доповідями перед ученими декількох ВНЗ Дніпропетровська й представниками провідних підприємств — КБ «Південне», «Південмаш». Кращі доповіді завжди оцінюються спеціальними дипломами, а потім безкоштовно публікуються в спеціалізованих журналах.
Для молоді як участь у конференції, так і наступні публікації — дуже важливий етап. Тут майбутні вчені й практики вчаться привселюдно представляти свої ідеї й можуть оцінити ідеї однолітків, у тому числі із ближнього й далекого зарубіжжя. Навіть саме спілкування з такими ж молодими й цілеспрямованими відіграє важливу роль у формуванні пріоритетів, остаточному виборі майбутньої професії.
Напрацювання Аерокосмічного центру (до речі, він єдиний у своєму роді на пострадянському просторі) привернули увагу Росії, Франції, Китаю та інших держав, які виявили бажання надіслати в Україну на стажування своїх молодих фахівців. 2008 року підписано угоду про співробітництво з Туреччиною, Берлінським технічним університетом (Німеччина), тривають переговори з ПАР. Це вкотре підтверджує, що Україна залишається в провідній п’ятірці космічних держав світу, і Аерокосмічний центр відіграє помітну роль у зміцненні цих позицій.
