Імпульс для лідерства
Сьогодні Китай може дозволити собі багато з того, чого не може дозволити Україна.
Китайці мають намір перетворити свою країну з виробника ширвжитку на справжнього лідера світової індустрії. У Піднебесній уважають, що один з ефективних способів надати цьому процесу додаткового імпульсу — оволодіння новітніми технологіями шляхом купівлі підприємств за кордоном.
Так, 2009 року китайці придбали в Японії більш як на $320 млн активів (що в кілька разів більше, ніж за рік до цього). Це переважно високотехнологічні дрібні та середні компанії, які в умовах кризи зазнають труднощів в одержанні кредитів і збуті своєї продукції. Ця політика вже починає давати свої плоди: торік КНР обігнала Японію й вийшла на перше місце у світі з виробництва обробних верстатів.
Уряд Японії побоюється, що китайські компанії, одержавши потрібні їм технології, почнуть банкрутувати скуплені фірми, переносячи виробництва на свою територію. Однак ніяких заборонних заходів японці вживати не планують, оскільки Китай став єдиним локомотивом економіки Південно-Східної Азії. 2009 року на тлі глобальної кризи японський експорт упав на 34,3%. У першу чергу зменшились поставки товарів у США та Євросоюз. І тільки в Китаї вони підскочили майже на 12%. КНР уже стала головним для Японії експортним ринком, і значення його постійно зростає.
Пильну увагу приділяють у Піднебесній і науково-технічному співробітництву з Росією. 2011 року стартують два конкурси, оголошені Російським фондом фундаментальних досліджень і Китайським фондом підтримки природничих наук, спрямовані на підтримку російсько-китайських дослідних проектів. Крім того, академії наук і університети двох країн обговорюють реалізацію близько 150 проектів у сфері освоєння ресурсів, біоінженерії, нових матеріалів і захисту довкілля.
За двадцять років Китай зробив величезний ривок у сфері наукових досліджень і розробок, випередивши в кількох галузях рівень розвитку США, Японії та Німеччини. Таких результатів удалося домогтися завдяки фінансуванню науково-дослідних робіт, яке весь час зростає. Китайський уряд вкладає серйозні гроші в науку. Протягом останніх 10—15 років обсяг інвестицій щорічно збільшується на 20%.
Однак влада не дуже задоволена результатами, тому одночасно зі збільшенням фінансування науки й поліпшенням умов праці вчених діє система оцінки наукової діяльності й підвищуються вимоги до якості розробок. Для Китаю актуальне питання: у яких структурах слід підтримувати науку? Останнім часом збільшилася частка інвестицій у НДІ та ВНЗ. Ще одне питання пов’язане з формою вкладення грошей. Поряд із традиційним фінансуванням науки розвивається практика цільових вкладень у конкретні проекти.
