Верстати імені Горького

Легендарному Київському заводові верстатів-автоматів не тільки вдалося зарадити собі  в скрутні 90-ті, а й розвинути виробництво, зосередившись на високотехнологічних напрямах.

1934 року на території колишньої колонії для неповнолітніх правопорушників на Нивках у Києві почали будувати завод верстатів-автоматів ім. Горького, у просторіччі — верстато­завод, нині ВАТ «Веркон». Не те, щоб Горький дуже знався на вироблених на підприємстві шпиндельних верстатах, просто «буревісник революції» помер саме перед пуском підприємства. Це й визначило його назву.

Київські заводи в останні роки занепали, робота на більшості з них стала непрестижною, інші зупинилися без держзамовлення. Тим більше було цікаво подивитися, що являє собою цей колишній флагман індустрії сьогодні.

І Будинок культури, і музей

Верстатозавод не тільки сам величезний, довкола нього виросло ще й ціле містечко зі своєю інфраструктурою, котельнею та Будинком культури. Це переважно забудова «у другому поколінні», яка з’явилася в п’ятдесятих роках на місці двоповерхових дерев’яних бараків. Правда, після спаду початку дев’яностих, дуже скрутних для підприємства, будинки і все, що було в них, із величезної заводської котельні передали місту.

Територія «Веркона» давно вже не є режимною, навіть прохідної тут немає: у її приміщенні розташований магазин з акваріум­ними рибками. Частина адміністративних приміщень здається в оренду, як і цехи із зупиненим виробництвом.

Інші цехи дійсно працюють, курсують поїзди внутрішньо­заводською залізничною віткою. Автокари їздять  головною заводською магістраллю — Алеєю почесних верстатобудівників, повз позолочений пам’ят­ник Горькому. Широкі алеї підприємства, які нагадують швидкісні магістралі, підтримуються на «Верконі» в ідеальному стані.

Функціонує великий музей історії підприємства. У йо­го залах — макети верстатів, перехідні вимпели, фотографії пере­довиків і навіть фото Леоніда Кучми, який побував тут. Окремо висять плани заводу, діорами, що розповідають про його будівництво. Заводський музей — уже рідкість для нашого міста, але він є й приймає відвідувачів у будні.

Заводські потужності оптимізували. Частину територій віддали під будівництво житла, офісно-готельного й торговельно-розважального комплексу, а також складської зони із залізничною віткою. Сьогодні така зона дійсно існує й називається «Нивки-сіті». Із житловим будівництвом, щоправда, не вийшло. 

У процесі перетворення заводу, за словами автора проекту «Нивки-сіті» Андрія Пашенька, зона промислової забудови ВАТ «Веркон» зменшилася в чотири рази — з 50 до 12,5 га. Відмовившись від продукції радянських часів, підприємство перенесло шкідливе виробництво в малі міста, а в Києві збереглися тільки високотехнологічні напрями — випуск верстатів із програмним забезпеченням. 

З 2003 року на заводі провадиться модернізація виробництва залізничних підшипників для букс-вагонів і локомотивів, а також підшипників тягових двигунів.

Що «Веркону» добре, то «Арсеналу» погано

— Фактично верстато­завод простоював тільки на початку дев’яностих, — говорить  директор музею й колишній голова правління Юрій Савельєв. Зараз ми працюємо хоч і не на повну силу, але основні виробничі потужності зберегли й випускаємо верстати для вироблення шарикопідшипників. Більше половини продукції поставляємо в Росію та Білорусь — основні автомобіле­будівні підприємства розташовані саме там. Хоча раніше верстати експортували в Європу й навіть у Японію. Так, деякі цехи в нас закриті не тільки через згорнення виробництва, а й через екологічну шкідливість. Чавуноливарний цех посеред міста дійсно був недоречний, там і зараз земля в такому стані, що не піддається ніякій рекультивації. А от механо­складальний, термальний і ремонтно-механічний цехи працюють у нормальному режимі.

Цікавимося, що нині випускає «Веркон».

— Токарські агрегатні комплекси ТАК-102 і 101/102, у яких заготівка автоматично поетапно подається в шпиндель, обробляється й обрізається. ТАК-102 складається із двох модулів КА-608. Заготівка після обробки з першого шпинделя передається (з переворотом) на другий. Випускаємо горизонтальні й вертикальні двошпиндельні токарські верстати. Такі агрегати призначені для обробки з високою точністю та надійністю в умовах дрібно-, середньо-, великосерійного й масового виробництва деталей — кілець, фланців зі штучних заготівок.

Цікаво, що коли робітники повністю державного заводу «Арсенал» причиною всіх проблем уважають неефективний державний менеджмент, то в стовідсотково приватного верстатозаводу, навпаки, ностальгія за часом, коли підприємство контролювалося машинобудівним міністерством.

— У Росії такі заводи, як наш, належать державі, — говорить  Юрій Капітонович, — вона розподіляє замовлення, розробляє стратегію розвитку галузі. У нас же, здається, всім однаково, що буде із провідними підприємствами…

У кризу середини дев’яностих років почали освоювати непрофільне виробництво, зокрема автоматизовані лінії профілювання листа для згинання проф­настилу з листового металу 0,4—0,7 мм завтовшки шляхом поздовжнього формування. На заводі в умовах обвалу попиту на верстати робили навіть садовий, сільськогосподарський інвентар. На початку двохтисячних найбільшою угодою «Веркону» була поставка Харківському підшипниковому заводу верстатів із ЧПУ, що, утім, не розв’язало проблеми завантаження всіх заводських площ.

З 1999 року почалося поліпшення економічної ситуації. Проведено реконструкцію підприємства й уведені в дію міждержавні стандарти. На базі цехів із замкнутим циклом виробництва створені дочірні фірми, які успішно працюють у ринкових умовах. Зараз у складі акціонерного товариства їх близько 30.

Завдяки економічному розвитку вдалося підвищити обсяг продукції. Зріс експорт за рахунок поставок верстатів у Корею, В’єтнам, Алжир, Йорданію, Росію та Білорусь.

Освоєно виробництво нових моделей і типорозмірів верстатів. Основну увагу було приділено вдосконаленню конструкції та, з огляду на побажання замовників, розширенню технічних характеристик токарсько-гвинторізних верстатів КА-280. На сьогоднішній день випущено приблизно 50 модифікацій.

Виготовлено експеримен­тальні зразки  вертикально-свердлильних верстатів із поворотним столом КА-232, сучасного універсального токарсько-гвинторізного верстата КА-150, призначеного для підвищення експортного потенціалу підприємства й токарського універсального верстата з ЧПУ КА-280Ф.

У найближчому майбутньому в співробітництві з партнерами з Німеччини та Іспанії планується освоєння виробництва різних типів стрічкопильних верстатів, а також верстатів для обробки каменю.

Розроблено конструкторську документацію й виготовлені перші токарські двошпиндельні вертикальні верстати з ЧПУ ПАБ-350, придатні для обробки деталей великого діаметра (понад 350 мм).

Довідка «УТГ»

ВАТ «Веркон»

Завод заснований 1933 року. 1937-го  він пройшов державну реєстрацію й почав називатися Київським заводом верстатів-автоматів ім. Горького. Найбільший у СРСР виробник та експортер високоефективного обладнання для механічної обробки металу. У 1976 році на базі підприємства створене Київське верстатобудівне об’єднання, яке 1992-го перетворене на Київський державний завод верстатів-автоматів. 1995 року ухвалене рішення про створення декількох акціонерних товариств на базі концерну.