Фінансова зброя масового ураження
Підвищується ціна українських кредитних дефолтних свопів — фіксує світова економічна громадськість. На початок 2009 року вона становила 331 базисний пункт, у березні досягла свого історичного максимуму — 5304 пункти, а наприкінці року дорівнювала 750.
Що ж являє собою модний індикатор самопочуття економічних систем, про що говорить динаміка його значень і що вона може обіцяти багатостраждальній українській економіці?
Три сторони свопу
Кредитний дефолтний своп (Credit Defolt Swap, CDS) — договір, відповідно до якого одна сторона робить одноразовий або регулярні внески іншій стороні, за що та зобов’язується погасити першій стороні виданий третій стороні кредит — у випадку, якщо в тієї трапиться дефолт і вона стане неплатоспроможною. Такий договір за своєю суттю дуже схожий на договір страхування: якщо CDS «коштує», приміром, 5304 базисних пункти (як у березні минулого року), то це означає, що страхування кожних десяти тисяч доларів виданого українській економіці кредиту коштуватиме кредиторові 5304 долари.
Однак між CDS і традиційною страховкою є також істотні відмінності: по-перше, вимоги із забезпечення відповідних зобов’язань активів другої сторони — поручителя — не передбачені, а по-друге, CDS може продаватися енну кількість разів. Це уможливлює масові спекуляції: наприклад, за оцінками експертів базельського Банку міжнародних розрахунків (БМР), на кінець 2007 року обсяг ринку CDS становив 45 трильйонів доларів, у той час як ринок первинних фінансових інструментів, на які можуть виписуватися свопи, не перевищував 25 трильйонів.
Як фінансовий інструмент CDS був винайдений кембриджською випускницею-математиком Бліт Мастерс і вперше впроваджений банкірами нью-йоркського JP Morgan у 1997 році. Спочатку передбачалося, що CDS буде засобом страхування ризиків неплатежів з виданих кредитів іншим, відмінним від традиційного заморожування значних обсягів коштів, способом. Так, тринадцять років тому банкіри JP Morgan застрахували свої найнадійніші кредити — компаніям Ford і IBM, випустивши та продавши цінні папери, названі «повноіндексною секьюритизованою трастовою пропозицією» (англійська абревіатура — BISTRO). Банку це дозволило вивільнити з резервного фонду сотні мільйонів доларів, а на покупців BISTRO чекали прибутки, які виникли нізвідки, адже на настання кредитної події у вигляді дефолту компаній Ford та IBM годі було й чекати.
Що далі, то більше. ринок CDS втягував у себе нових гравців: щорічно подвоюючись, у 2000 році він становив уже 100 мільярдів доларів, а на 2004 рік — унаслідок «включення» всієї безлічі об’єктів іпотеки — перевищив 6 трильйонів.
Цінова вартість
Вартість CDS є важливою характеристикою при оцінці життєздатності тієї самої «третьої сторони». По суті, ціноутворення кожного конкретного свопу — це результат суперечки двох сторін про те, зможе чи не зможе третя повернути взятий кредит (найчастіше третя сторона навіть і не підозрює про існування такої суперечки).
Можна тільки догадуватися, на яких умовах перша сторона видасть кредит третій, заздалегідь знаючи вартість CDS, і на яких умовах та його візьме… Напевно, саме в цьому полягає причина того, чому заради одержання стабілізаційного кредиту від МВФ український уряд змушений вдаватися до вкрай непопулярних дій: і до пенсійної реформи, відповідно до якої пенсійний вік щороку має збільшуватися на шість місяців; і до ліквідації всіх пільг із комунальних послуг; і до підвищення ціни на газ для населення аж до ринкової; і до ринкового встановлення курсу гривні; і навіть до відмови від покриття дефіциту бюджету за рахунок звичної емісії грошової маси (для цих потреб українській економіці «прописані» нові зовнішні позики та збільшення пільгового навантаження). І дійсно: український лист на адресу МВФ із вищенаведеними обіцянками, датований березнем минулого року, засвідчив потепління відносин між Україною та МВФ і вже у квітні «зрізав» рекордну вартість вітчизняних CDS на 28%.
Коли ризик — непрозора справа
«Фінансова зброя масового ураження» — саме так назвав похідні фінансові інструменти, безпосередньо не пов’язані з купівлею-продажем матеріальних або фінансових активів, один із найсолідніших інвесторів Уоррен Баффет, відомий також як Оракул з Омахи. Винайдені наприкінці ХХ століття ф’ючерси, опціони, форварди та свопи, виконавши свою основну функцію — відкриття можливості нових заробітків унаслідок вивільнення резервних коштів — почали активно використовуватися зі спекулятивною метою. В умовах світової кризи трильйонний ринок дефолтних свопів загрожує обвалом через масові банкрутства «третіх сторін», які взяли кредити, і неспроможністю «других сторін», які були поручителями, виконати свої зобов’язання згідно зі свопами. Ситуація ускладнюється незарегульованістю ринку CDS — унаслідок цього реально оцінити (а отже, частково підготуватися) обсяг майбутнього обвалу неможливо. У звіті БМР говориться: «Важко чітко зрозуміти те, хто саме є кінцевим власником кредитного ризику; важко навіть оцінити обсяг переданих ризиків».
Але це тільки один бік небезпечного інструмента. А є й інший, можливо, ще небезпечніший: ринок свопів непрозорий. Ця його властивість вигідна основним дилерам — банкам, які через порівняно велику кількість угод мають перевагу, перекриваючи вартість проданих страховок купленими. Якщо ж вартість свопів загальновідома й висока, а кредит ще не виданий, то одержати його позичальник може під надзвичайно жорсткі умови. Однак вартість українських дефолтних свопів у травні й липні 2009 року — у періоди надання Україні другого й третього траншів від МВФ — становила відповідно близько 1500 і 1700 базисних пунктів, у той час як кредит був виданий під 3,74 відсотка.
Дуже хочеться вірити, що після закінчення програми стабілізаційного кредитування Україна не почує на свою адресу слів, вимовлених головою МВФ Домініком Стросс-Каном у реформованій Аргентині: «Реформи МВФ у Аргентині були помилкою»…
Коли готувалась стаття, українські кредитні валютні свопи відреагували на стабілізацію політичної ситуації й знизилися на 350 пунктів.
Думка експерта
Віктор Пінзеник
Екс-міністр фінансів України, народний депутат
Якщо Україна лізе в борги без перспективи їхнього скорочення, то це закінчиться неможливістю їхнього обслуговування. Це не означає, що країна приречена. Ми можемо вийти із цієї ситуації за однієї умови: потрібний чесний діалог із суспільством. Країна має жити відповідно до своїх статків. Іншого способу немає. Від боргів нічого доброго не буде.
…Уряд брав позики МВФ на покриття дефіциту бюджету. Отже, гроші йшли на проїдання. Колись ми дійдемо до того, що всі доходи бюджету віддаватимемо на погашення боргів.
Офіційно
Алла Александровська
Член Комітету ВРУ з питань бюджету, народний депутат
Майже немає прикладів, коли рекомендації МВФ допомогли б якійсь країні вийти з важкої економічної ситуації. МВФ — це інструмент, за допомогою якого Україну роблять такою, якою вона потрібна для інших країн. До його рекомендацій треба ставитися дуже обережно.
Зростання ВВП: погляди різняться…
Національний банк допускає зростання валового внутрішнього продукту в 2010 році на 4%. Про це під час 6-ї щорічної інвестиційної конференції повідомив виконавчий директор НБУ Ігор Шумило.
Нацбанк розраховував на інфляцію не більше 14% 2009 року, що й було досягнуто.
За оцінками НБУ, у період до 2012-го інфляція може знизитися до 3—5% на рік.
У планах Нацбанку — підтримка економічної активності за рахунок помірного забезпечення динаміки грошової бази. У 2010 році грошова база, за оцінками НБУ, може збільшитися на 9—13%.
Як повідомлялося раніше, уряд України восени 2009 року затвердив макроекономічний прогноз, який передбачав зростання ВВП у 2010-му на 3,7% при інфляції 9,7%. Після нинішньої зміни уряду країни новий Кабінет міністрів розпочав підготовку оновленого макропрогнозу.
За даними адміністрації Президента, попередні оцінки, які ще можуть бути переглянуті, передбачають зростання ВВП цього року на 3—3,1% при інфляції близько 13%.
