«Розумне» = економічне

Системи автоматизації будинків можуть скоротити витрати підприємства на тепло на 25%, а кількість споживаної електроенергії — наполовину.

«Розумний будинок» навряд чи скоро з'явитися в УкраїніПро технології автоматизації приміщень уперше почали говорити наприкінці дев’яностих років минулого століття. Інтересу до цієї ідеї сприяв загальний бум інформаційних новинок, а також проекти «цифрових будинків», побудованих відомими людьми. Тут можна згадати, наприклад, про будинок Білла Гейтса, при зведенні якого застосовані всі найсучасніші (на той час) технологічні вирішення. Приблизно тоді ж сформувався стереотип «розумного будинку» як дуже дорогого і, узагалі, непотрібного предмета розкоші. Проте такі технології доречні не тільки в побуті, а й на виробництві…

За описами дверей, що відкриваються автоматично, холодильників, які замовляють продукти через Інтернет, і супер­сучасних розважальних систем, були залишені поза увагою дві головні переваги такого будинку — енергетична ефективність та безпека. Якщо «розважальні» можливості «розумного» будинку можуть бути затребувані тільки в досить вузькому секторі житлового будівництва, то до економії ресурсів і збільшення безпеки треба прагнути при проектуванні будь-якої споруди — від заводу або офісного центру до студентського гуртожитку.

Сьогодні будинки — одні з основних споживачів енергетичних ресурсів: у середньому до 40% сумарного використання енергії. Цей показник збільшується для країн, розташованих у зонах із холодним кліматом. Що, безперечно, треба враховувати при розробленні будь-якого плану з підвищення енергетичної ефективності.

У 2002 році Європейський Союз випустив директиву, відповідно до якої всі споруди, які будуються або капітально ремонтуються, повинні пройти обов’язкову сертифікацію для визначення класу енергетичної ефективності. У листопаді минулого року директиву переглянули й посилили вимоги до зменшення енергоспоживання. Крім того, до 2018 року всі будинки, які належать до державного сектора економіки, повинні бути сертифіковані як  високоефективні із цієї ж точки зору.

Основний шлях для досягнення цієї мети — застосування систем будівельної автоматизації.

Переваги автоматизації

Перші проекти «розумних» будинків з’явилися ще наприкінці сімдесятих років. Інформаційні технології тоді тільки зароджувалися, тому такі розробки мали індивідуальний характер і справлялися лише з обмеженим набором завдань. Сьогодні ж система автоматизації являє собою комп’ютеризовану, повністю інтегровану мережу, розроблену для контролю над всіма комунікаціями та функціями об’єкта.

Такий підхід дозволяє керувати енергоспоживанням, освітленням, мікрокліматом, засобами зв’язку, охоронними системами та системами безпеки. Це відповідає нормам законодавства про охорону праці, а також вимагає менших витрат.

Автоматизована система керування може, наприклад, динамічно регулювати ступінь обігріву приміщення залежно від присутності або відсутності там людей, від температури та відносної вологості повітря та інших параметрів. Це дозволяє майже повністю виключити невиправдану витрату енергії.

Програмувальні таймери, датчики освітленості, руху, сили вітру, температури та вологості забезпечують оптимальну енергетичну ефективність при функціо­нуванні систем залежно від пори року, дня тижня та конкретних зовнішніх умов.

На практиці це приводить до значної економії: у середньому для закордонних проектів показники заощадження тепла — до 25—35%, електроенергії — до 40—60% на рік.

Не треба забувати й про те, що найбільших витрат при експлуатації приміщення потребують ремонт і заміна обладнання. Система автоматизації відслідковує стан усього обладнання, негайно сигналізуючи про неполадки. Можна вчасно робити профілактичний ремонт, знижуючи тим самим ризик повної відмови приладів.

Ще одна перевага «інтелектуального» будинку — підвищена безпека. Інтеграція системи пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння з іншими системами дозволяє у випадку загоряння більш оперативно вжити всіх необхідних заходів. Все це відбувається автоматично й у остаточному підсумку збільшує ймовірність запобігання можливим жертвам і псуванню матеріальних цінностей.

Убезпечення будинку або комплексу будинків на території підприємства також спрощується за рахунок об’єднання систем відеоспостереження, охоронної сигналізації та контролю доступу в єдиний комплекс. Це дозволяє, по-перше, розширити можливості кожної із систем, а, по-друге, уникнути дублювання елементів, призначених для виконання однакових функцій.

Автоматизація на зльоті

Не секрет, що за існуючих економічних умов збільшення ефективності та зменшення споживання ресурсів — це дійсно спільне завдання. Його розв’язання сьогодні — один із головних пріоритетів для багатьох держав, комерційних компаній або навіть приватних осіб.

З огляду на це не дивно, що зростає інтерес до можливостей автоматизації будинків. В «інтелектуальних» системах експерти бачать не тільки шлях до скорочення споживання електро­енергії або тепла,  а взагалі до зменшення всіх видів витрат. Намітилася тенденція об’єднання цілих комплексів будинків, часто розташованих на значній відстані один від одного, у рамках єдиної системи. Завдяки цьому керівництво компаній матиме надійний інструмент для прогнозування витрат на утримання та обслуговування комплексу будівель, а також можливість розроблення оптимальних варіантів їхньої експлуатації.

Інший напрямок розвитку можливостей автоматизації будинків — їхня інтеграція в локальну мережу компанії або підприємства та мережу Інтернет. Доцільність такого кроку поки не до кінця зрозуміла: з одного боку, це відкриває додаткові можливості керування системою, з іншого — піддає її певному ризику у зв’язку з можливістю порушень режиму інформаційної безпеки.

Дослідження тенденцій у галузі будівельної автоматизації, опубліковане в грудні минулого року американською компанією ESI, показало, що  значна частина експертів уважає довгостроковою метою галузі створення будинків із нульовим енергетичним балансом. Такі приміщення повинні використовувати власні поновлювані джерела енергії та якнайменше  залежати від зовнішніх ресурсів. І хоча до їхнього поширення ще далеко, ця ідея значно впливає на розроблювані сьогодні проекти.

Поступово розвивається будівельна автоматизація і в Україні, хоча представники компаній, які працюють у цій галузі, оцінюють її розвиток як такий, що «перебуває на початковому етапі». Головна перешкода в нашій країні — нерозуміння потенційним замовником переваг «інтелектуального» будинку і, відповідно, обережне ставлення до ідеї вкласти гроші в таку систему. У той же час досвід сусідньої Росії показує, що витрати на автоматизацію споруд, як правило, окуповуються менш ніж за рік.

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...