Співробітники LHCb, що працюють на апаратурі Великого адронного колайдера, представили на симпозіумі, що проходив у листопаді в Парижі, докази порушення CP-інваріантності (симетрії) у розпадах «зачарованих» D-мезонів. Цей результат здатний дати поштовх новим напрямкам у ядерній фізиці, а то й піддати сумніву існуючі теорії.
Нобелівську премію за одержання графену — матеріалу з дивовижними властивостями, на основі якого вчені прогнозують появу принципово нових пристроїв, присудили торік двом колишнім росіянам, Андрію Гейму й Костянтину Новосьолову. Однак мало хто знає, що надзвичайно важливі дослідження в цьому напрямку проводяться в нас в Україні.
Проблема «кінця світу», попри удавану її простоту й доступність, насправді є складним міждисциплінарним питанням. І незрозуміло, чи є на нього однозначна відповідь.
Під впливом сильних електричних полів краплі певних рідин можуть затвердівати. При цьому в умовах температури й тиску, що відповідають рідкому стану речовини, починають утворюватися тверді кристали.
Через сто із гаком років після падіння в тунгуській тайзі гостя з космосу — чи то метеорита, чи то комети, а може, і космічного корабля — фахівцям, можливо, удалося визначити місця падіння його уламків.
Голландський фізик Рональд ван Елбург висловив припущення, що причиною недавнього парадоксального результату, отриманого під час досліду європейських учених, став Ейнштейн. Обчислюючи час руху нейтрино, дослідники забули врахувати ефекти теорії відносності.
У Болоньї (Італія) відбулося випробування 1-мегаватного «каталізатора енергії» E-CAT. Судячи з відгуків учених, воно пройшло успішно.
Хіміки вирішили спростувати народну мудрість. Для розриву особливо міцних хімічних зв’язків, які не «бере» жоден відомий науці реактив або спосіб обробки, фахівці додумалися застосувати грубу фізичну силу — кільця просто розривають.
Одна з основних проблем у хімії та технології вибухових речовин — одержання потрібного співвідношення протилежних властивостей.
Дослідний центр Європейської організації з ядерних досліджень (ЦЕРН) 23 вересня заявив про знайдення субатомних частинок — мюонних нейтрино, які можуть рухатися швидше за світло. У цьому відкритті є й частка праці українських учених.
