У Швейцарії зробили сонячну батарею на основі хлорофілу

Герой казки про Маленького принца дарма журився над тим, що у світі немає досконалості. Вона є, адже всі витвори природи досконалі. Тому вчені не тільки пізнають природу, а й шукають у  ній натхнення для рішення багатьох нагальних проблем.

Наслідування  природному процесу  покладено і  в основу нової роботи хіміка Майкла  Гратцеля (Michael Graetzel) з Федеральної політехнічної школи (Лозанна). Гратцель і його колеги займаються вдосконаленням сонячних батарей, точніше, їхньої перспективної варіації — сонячних вікон.  Мільйони років рослини успішно поглинають  сонячне  світло, щоб перетворити його на електрони або енергію й зберегти її у великих органічних молекулах. Швейцарські вчені, натхнені цим  давнім, як світ, процесом,  у процесі пошуку  досконалішого принципу роботи сонячних батарей звернули увагу на  сполуку, схожу своїми властивостями на хлорофіл.

Гратцель і команда виявили, що  цинковмісні сполуки  молекул порфірину, що входить до складу хлорофілу й гемоглобіну, дуже добре поглинають сонячне світло, отже, придатні для створення сонячної батареї. А якщо помістити їх в електронопровідну рідину на основі кобальту, то батареї стають набагато дешевше й ефективніше. Учені говорять, що новий матеріал на 20% дешевше звичного кремнію й інших  металів, використовуваних для сонячних батарей. Крім того, нова батарея може перетворити трохи більше 12 % сонячного світла у видимому спектрі. Дослідники припускають, що якщо «навчити» батарею поглинати інфрачервоне світло, її ефективність може перевищити 15 %. Зараз робота ведеться саме над цим процесом.

Серед переваг сонячного вікна  вчені відзначають його гнучкість і прозорість, а також можливість створення багатобарвних  варіантів  для створення інтегрованих фотоелектричних панелей скла.