День нанотехнологій у Київському політеху

Цей жовтневий день розпочався в НТУУ «КПІ» лекцією­ лауреата Нобелівської премії в галузі фізики, віце-президента Російської академії наук Жореса Алфьорова «Наноматеріали та нанотехнології: стан і перспективи», яку видатний учений прочитав для студентів, аспірантів і науковців Київської політехніки. А логічним продовженням стало офіційне відкриття спільного науково-навчального центру «Наноелектроніка і нанотехнології» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» та науково-виробничого концерну «Наука».

— Лише рік тому було ухвалено рішення про створення цієї структури, — відзначив під час церемонії відкриття міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, — і ось вона вже діє. А це означає, що нашим магістрам і аспірантам уже не треба їхати в інші країни на навчання у сфері наноіндустрії.

Центр створено на виконання завдань державних цільових науково-технічних програм «Наука в університетах» на 2008—2012 роки і «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014-й Основними напрямами його діяльності є  дослідження та розробки в галузі нанофізики та наноелектроніки, створення конкурентоспроможних на світовому ринку технологій і нанокомпонентів, інноваційна діяльність і поглиблена підготовка фахівців із нанофізики та наноелектроніки.

Основою матеріально-технічної бази Науково-навчального центру НТУУ «КПІ» став  єдиний в Україні модульний нанотехно­логічний комплекс «Нано­­Фаб», розроблений НВК «Наука» та концерном NT-MDT (Росія) у рамках російсько-української науково-дослідної прог­рами «Нанофізика та нано­­електроніка», керівниками якої є академік РАН Ж.І. Алфьоров та академік НАНУ М.Г. Находкін.

— Дуже важливо, що ми працюємо разом, — зазначив академік Алфьоров, який частину свого виступу присвятив перспективам розвитку цієї найсучаснішої галузі в Україні та Росії. — Наука об’єднує, вона служить людству. Адже нічого кориснішого за науку цивілізація за свою історію не створила. Сьогодні ми маємо спільно працювати над відродженням науки в наших країнах і впроваджувати високі технології. Треба залучати до роботи в них молодь, щоб не були ці технології дивом у наших країнах. Я мрію, що доживу до того часу, коли приїду в Україну, де працюватимуть не один, а багато центрів, подібних до того, який ми щойно відкрили.

А поки що ця подія є для НТУУ «КПІ» зовсім не звичайною. Бо таких комплексів, як «НаноФаб», в Україні ще не було. Призначений він для розробки високо­вакуумних і надвисоко­вакуумних сумісних аналітичних і технологічних модулів, що дозволяють компонувати єдину технологічну лінію, за допомогою якої можна вирішувати завдання з розробки і дрібносерійного виробництва виробів наноелектроніки з мінімальними топологічними конструктивно-технологіч­ними обмеженнями — до 5 нанометрів! А ще — реалізувати  методики і технології для створення тривимірних схем наноелектроніки та шаблонів для наноімпринтингу.

Понад те, у перспективі, після доукомплектування необхідним обладнанням (модулем фокусування іонних пучків та модулем молекулярно-променевої епітаксії), центр матиме змогу забезпечувати експериментальне виробництво продукції наноелектроніки та відпрацювання нових технологій.

Центр «Наноелектроніка­ і нанотехнології» створить у КПІ унікальне середовище для реалізації замкнутого циклу «підготовка ­кадрів — наукові дослідження — виробництво». Саме воно дозволить вивести вітчизняні наукові дослідження і підготовку фахівців з нанотехнологій на новий рівень, сприятиме розвитку зв’язків між освітою та наукою.