Нагляд по-українському

Україні, як і багатьом державам світу, належить самостійно сформувати власні стандарти безпечної праці. Як показує світова практика, готового рецепта для особливих українських умов немає. Щоб наблизитися до заповітної мети, Держгірпромнагляд України вчетверте скликав міжнародну науково-практичну конференцію «Промислова безпека й охорона праці. Проблеми й перспективи».

Згідно з даними фахівців Держгірпромнагляду, за два десятки років незалежності України кількість травмованих на виробництві зменшилася в десять разів — з 125 тис. в 1992 році до 11,5 тис. в 2010-му.

А число випадків зі смертельними наслідками скоротилося приб­лизно в п’ять разів — до 640 на рік. Однак останні три роки ця тенденція  під загрозою.

— І от чому: тільки за останні три роки — з часу ухвалення в 2007 році Закону «Про основні принципи державного нагляду в  сфері господарської діяльності» — державні інспектори втратили майже половину своїх прав і важелів впливу на охорону праці на підприємствах через численні обмеження і мораторії на проведення перевірок, які, на жаль, були дуже популярні протягом останніх трьох років. Це призвело до того, що в деяких керівників підприємств виникло відчуття безконтрольності, безкарності, — заявила у своєму виступі Наталя­ Ємельянова, начальник управління організації державного нагляду, планування роботи нагляду за промисловою безпекою й охороною праці на транспорті, у зв’язку, АПК і соціально-культурній сфері Держгір­промнагляду України.

Разом з тим, відповідно до міжнародного досвіду, усього 10 зупинок об’єктів, експлуатованих з порушеннями, дозволяють попередити один випадок травмування на виробництві. З огляду на те, що в Україні на двадцять таких випадків припадає один зі смертельним результатом, скільки покалічених і перерваних людських життів можна було б зберегти!

Експерти відомства вважають, що лібералізація державного нагляду в сферах, які стосуються життя людей, неприпустима. У багатьох країнах світу вже давно застосовуються інші, менш обтяжливі для підприємств методи нагляду в сфері безпеки праці. Однак Україна поки не може порівнювати себе із країнами, де діють потужні фінансові механізми стимулювання роботодавців. «Нагляд повинен стати по-європейськи більш прозорим, але при цьому залишатися максимально дієвим і ефективним», — уважає Наталя Ємельянова.

У режимі реформ

Останні роки Держгір­промнагляд працює в режимі постійного реформування. Однак змінити треба ще  багато чого, адже на сьогодні із 870 тис. піднаглядних підприємств України ця державна система щорічно може обстежити тільки 6% об’єктів. Директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки й охорони праці Анатолій Дєньгін пропонує кілька вдосконалень наглядової роботи.

— Держгірпромнагляду треба відмовитися від педантичної опіки об’єктів комунальної власності й жорсткіше контролювати виконання обов’язків місцевими органами самоврядування, — ввважає директор інституту. — Крім того, сьогодні в Україні багато відомств наділені функціями контролю, і кожне з них працює за планами, не погоджуючи свої дії з іншими відомствами, що створює певні проблеми для бізнесу, особливо малого й середнього. Приміром, у Росії всі перевірчі органи надають свої плани робіт у прокуратуру, яка погоджує їх за фактором часу й важливості. І тоді комплексні перевірки проводяться всіма заявленими структурами одночасно.

Схоже, нашим промисловцям вигідніше мати збиток від завданих на роботі травм і профзахворювань, ніж вкладати кошти в профілактику нещасних випадків. За даними начальника управління організації держнагляду у вугільній промисловості Олександра Холода, компенсація за життя шахтаря в перерахуванні на вугілля дорівнює 250 тоннам вугілля. Багато це чи мало? Хто наважиться відповісти на це запитання?

Змінити ситуацію можуть у тому числі й економічні методи, реалізуючи які, керівник підприємства сам буде зацікавлений у  безпечній праці на виробництві. Приміром, виключити з оподатковуваної бази витрати підприємства на охорону праці й дозволити банкам видавати пільгові кредити для цільового використання — на створення безпечних умов праці.

Ринок під контролем

На конференції обговорювалися й проблеми впровадження в Україні європейських правил ринкового нагляду. Нагадаємо, що це полегшить доступ української продукції на європейський ринок, і навпаки. Причому без додаткових бюрократичних формальностей, випробувань і сертифікацій. Простіше кажучи, тепекр перевірятимуть якість продукції  у розповсюджувачів, а не у виробників.

Відомо, що діюча система технічного контролю занадто громіздка й незручна для виробника й часто призводить до надмірної уваги до діяльності підприємства, а не до якості й безпеки продукції. Крім того, нові правила нагляду здатні ефективніше захистити здоров’я споживача нехарчових товарів.

— Україна сама обрала ­пріоритетні напрямки, за якими працюватиме в рамках Угоди про оцінку відповідності й прийнятності промислової продукції (АСАА), — говорить головний експерт Проекту з ринкового нагляду Світлозар Толєв. — Це низьковольтне устаткування, електромагнітна сумісність, машини й механізми, а також прості посудини, що працюють під тиском. Безсумнівно, на цьому шляху на нас чекає багато роботи. Треба ухвалити й застосувати величезну кількість гармонізованих стандартів ЄС у секторах АСАА, тільки в галузі низьковольтного устаткування їх більше 200.

Людино-збитки

Як це не цинічно, але в усьому світі нещасні випадки на виробництві — одна з високовитратних статей  у бізнесі. За даними Міжнародної організації праці, у світі щодня гине на роботі більше 6000 людей. Щоб усунути наслідки промислових аварій і нещасних випадків, людство витрачає 4% загальносвітового ВВП. Україна займає одне з перших місць у Європі за рівнем виробничого травматизму. Так, тільки за 8 місяців 2011 року на підприємствах країни загинуло 437 людей.