Малими кроками — до успіху

Завдяки формулі поетапного розвитку «Черкасиелеватормаш» перетворився на провідного виробника техніки для переробки сільгоспкультур.

Озброєне принципами японської виробничої філософії кай дзен, що пропагує безперервне поступове вдосконалення процесів, українське підприємство ТОВ «Черкасиелеватормаш» успішно­ створює сучасну сільгосптехніку. Лідер із розробки та виробництва екструзійної техніки в Східній Європі, воно впевнено просувається на західні ринки.

Найважчий період для ТОВ «Черкасиелеватормаш» уже в минулому. У 90-ті роки, коли перед машинобудівним підприємством, яке виробляло обладнання для зернопереробної промисловості, стояло питання виживання, заводчанам довелося навіть дещо перепрофілювати виробництво. Було взято курс на автосервісне обладнання і налагоджено виготовлення підйомників для транспортних засобів. Відродження сільськогосподарського машинобудування розпочалося у 1998 році, коли підприємство почало випуск екструдерів для зерна під торговою маркою Bronto.

Якість — передусім

— Сьогодні ТОВ «Черкасиелеватормаш» виробляє елеваторне обладнання, різноманітний зернотранспорт, олійні преси та екструзійну техніку, яка пов’язана із виробництвом комбікормів, — розповідає менеджер із технічного маркетингу та РR ТОВ «Черкасиелеватормаш» Ігор Бровченко. — Загалом понад 150 видів обладнання. Найбільший попит — на комбікормові екструдери для виробництва високопоживних, легкозасвоюваних кормів.

Зараз заводчани  виготовляють переважно лінії екструзійної переробки сої: наприкінці жовтня таке обладнання найбільш затребуване.­ Однак це не означає, що на цей час призупинено випуск іншого обладнання. На Черкасиелеватормаш» надходять замовлення на екструдери для обробки пшениці, ячменю, кукурудзи, гороху, жита, бобів і навіть для виготовлення дитячого харчування.

— Замовляють більше, ніж ми можемо зробити, — говорить Ігор Бровченко. — Адже підприємство розташоване на невеликій території, і приміщень не вистачає.

Великий попит на обладнання Bronto пояснюється його високою якістю. Ігор Володимирович показав випробувальну дільницю, де стоїть готовий новий екструдер, який найближчим часом піде у серію. Вже є клієнти, готові придбати його, але підприємство не поспішає з продажем.

— Обладнання  має бути відлагоджене до дрібниць, випробуване, щоб в його експлуатації не було збоїв, а у споживачів — нарікань, — пояснює Ігор Бровченко. — Ми хочемо, щоб всі випускали якісну продукцію,   тож і обладнання має бути таким.

Напевне, тому серед клієнтів ТОВ «Черкасиелеватормаш» такі відомі фірми,  як «Нібулон», «Наша ряба», «Олейна», «Гаврилівські курчата», «Миронівський хлібо­продукт» та інші.

Ще не всі українські споживачі розуміють високі вимоги до якості продукції, нарікають фахівці ТОВ «Черкасиелеватормаш». Скажімо, на обладнання «Вronto» встановлюється мотор-редуктор турецького виробництва, що, звісно, позначається на собівартості продукції. Фірма надійна, гарантує роботу деталей, на які український виробник гарантії не дає. Та проведене дослідження показало, що український споживач віддає перевагу дешевому обладнанню.

Сьогодні — Аргентина, завтра — Бразилія і Франція

Логотип у вигляді динозавра із написом Bronto на титульних сторінках документації на  робочому столі наводить на думку, що підприємство не спромоглося вистояти в умовах української ринкової економіки і перебуває «під патронатом» іноземного інвестора.

— Ні, це наша торгова марка, — пояснив Ігор Бровченко. – Річ у тім, що велика кількість обладнання експортується, а назва «Чер­касиелеватормаш» важковимовна для наших іноземних клієнтів. Ось перед вами  24 паспорти, кожен з яких коштує понад 160 тисяч гривень. Це один із контрактів, за яким обладнання експортується в Аргентину.

Та це не єдина країна, де користуються екструдерами торгової марки Вronto. Вироби ТОВ «Черкасиелеватормаш» відвантажуються у 37 країн світу. У 9 країнах є офіційні служби технічної підтримки і дилерські центри, зокрема у таких містах, як Буенос-Айрес, Москва, Нові-Сад, Благовіщенськ, Кишинів, Оспедалетто-Еуганео.

Цього року перші екструдери Вronto для повножирної сої відправлені до Південно-Африканської Республіки. Офіційним представником у цій країні є компанія «Валтрак», зв’язки з якою налагодилися після участі черкаського підприємства у виставці Nampo і  демонстрації виробництва повножирної сої на екструдері Е-500.

У найближчих планах підприємства— вихід на ринок Бразилії.

— Перепон для входу на ринок Бразилії більше, ніж, скажімо, в тій же Аргентині, — констатує Ігор Бровченко. – Адже Бразилія входить у групу BRIC. Це країни, які швидко розвиваються, і вони захищають свій внутрішній ринок. Та сподіваємося, що співпраця із сусідньою Аргентиною, де на сьогоднішній день використовується близько 300 екструдерів нашого підприємства, відіграє позитивну роль у налагодженні ділових контактів із бразильцями.

Планується і зміцнення позицій на ринку ЄС. Нині найбільше техніки «Черкаси­елеватормаш» продається у Великій Британії. На листопад готується поїздка на виставку сільгосптехніки «Агрітехніка» у Ганновер.

— Хочемо налагодити співпрацю із французькими підприємствами, — ділиться планами Ігор Бровченко. — Минулого року ми в Ганновер возили екструдер Е-1000 і брикетну установку. Зацікавили англійців виробництвом екструдерів для паливних брикетів. До речі, щоб працювати з ними, довелося це обладнання дещо удосконалити. Адже наші екструдери виробляють паливні брикети із нерівно зламаною кромкою. В Європі це неважливо. А от британці до цього ставляться скрупульозно — паливний брикет повинен бути із рівно зрізаними краями. Таке обладнання вже постачається в Англію.

Бажання споживача — закон

Розробляється і удосконалюється обладнання ТОВ «Черкасиелеватормаш» в основному спеціалістами власного конструкторського бюро. Проте не обходиться без участі інших виробників обладнання в співпраці із провідними науковими інститутами. Необхідність у спільних проектах виникає найчастіше у разі виконання специфічних замовленнь.

— Ми маємо досвід серійного виробництва екструдерів, — наголошує Ігор Володимирович. — Однак не всіх клієнтів улаштовує однотипне обладнання. Інколи споживач по-своєму бачить схему переробки сільгосппродукції, а відтак — потрібно розробити і виготовити окремий тип екструдера. Ми завжди йдемо назустріч споживачеві. Тож індивідуальні замовлення клієнтів передаються фірмам-партнерам, які, використовуючи наші комплектувальні, удосконалюють механізми.

За такою схемою декілька років тому для Росії було виготовлено обладнання­ для переробки відходів м’ясокомбінатів. На сьогоднішній день у РФ встановлено близько 30 таких ліній, на яких виробляється якісний високобілковий корм. А от в Україні цим питанням мало хто цікавиться.

Іноді саме індивідуальне замовлення стає поштовхом до розробки нового виду обладнання. Так виникла ідея створення екструдера Е-1500 для виробництва складних комбікормів.

— Звичайний екструдер ­переробляє конкретний тип зерна — пшеницю, ячмінь або кукурудзу, після чого вся ця маса змішується, — пояснює Ігор Бровченко. — Екструдер Е-1500 дозволяє використовувати складні комплексні рецептури, готувати суміш, яка пропарюється. Він дозволяє заощаджувати до 30% енергії в процесі підготовки сої, ріпаку та соняшнику до віджимання олії, ефективно використовувати доступну сировину, контролювати якість застосовуваного комбікорму, очищати некондиційну сировину від мікроорганізмів. Перед екструдуванням можна додавати білкові та мінеральні домішки. За стандарт ми взяли найвищі вимоги до виробництва комбікормів — ті, що існують у США. Там солідна фірма може розоритися, якщо після вживання виготовленого нею комбікорму загине маленький песик.

Нещодавно модернізовано екструдер Е-1000: змінено компоновку шафи керування, як того вимагають норми безпеки у країнах ЄС. Обладнання планується експортувати до Німеччини та Франції. У розробці — прес для паливних брикетів РВ-500. Разом із угорськими колегами черкаські фахівці втілюють технологію брикетування соломи.

 —Екструдери для виготовлення паливних брикетів, яке має свою специфіку,  виготовляємо з 2006 року, — говорить Ігор Володимирович. — Спочатку робились брикети за стандартом Pini-Kay з лушпиння соняшнику. Зараз популярні екструдери для переробки деревини, а завтра це буде солома. Такий брикет матиме форму квадрату з отвором усередині, з обробленою поверхнею, що забезпечить герметизацію, зробить брикет твердим і зручним для транспортування. З України такі брикети експортують навіть у Францію.

Гарантія на все життя

— Якщо у якусь країну почало продаватись наше обладнання, то ми навчаємо людей ним користуватись та обслуговувати його, — веде далі Ігор Бровченко, беручи до рук документи на один із екструдерів, підготовлений на експорт. — На цьому екструдері буде перероблено 15 тисяч тонн сої. Звісно, в ньому є механізми, які в процесі  навантаження   зношуються. Тож разом із обладнанням за кордон на адресу служби технічного обслуговування надсилаються і запасні частини.

Усвідомлюючи, що для обслуговування техніки Вronto необхідні відповідні знання, ТОВ «Черкасиелеватормаш» проводить навчання для українських та зарубіжних спеціалістів сервісних служб. А в країнах, де немає служб технічної підтримки, обслуговуванням займатиметься представник сусідньої країни або спеціаліст із Черкас.

На техніку підприємство дає рік гарантії на території держави, де її було закуплено. Усе обладнання паспортизоване, створено й базу клієнтів. Перепродана техніка перереєстровується на нового власника.

— Паспорт на кожен продукт, де вказаний серійний номер, підписує начальник ВТК і начальник сервісного центру. Власник сільськогосподарської техніки торгової марки Вronto може в будь-який час звернутися до нас по допомогу, консультацію чи по необхідні запчастини, — говорить Ігор Володимирович.— Якщо ця техніка вироблялась на нашому підприємстві — обов’язково допоможемо. Наприклад, автосервісне обладнання ми не виробляємо з 2005 року, але коли на нашому підйомнику виходить з ладу якась зап­частина, ми її замінимо. Ті, хто купив у нас обладнання, — на довічному нашому обслуговуванні.

Підприємство поступово модернізується. Серед останніх технічних придбань — фрезерний обробний центр, обладнання для плазмового та лазерного різання металу, згинач листового металу.

Проте придбати новітнє обладнання, виявляється, – це лише півсправи. Справжня проблема — підготовка спеціалістів-робітників. Випускники ПТУ до роботи на сучасному обладнані не підготовлені, отже навчати робітника підприємству доводиться самотужки, що також створює проблеми.

— Спеціаліст попрацював два роки на німецькому верстаті за 250 тисяч євро і думає, що йому немає рівних, — обурюється Ігор ­Володимирович. — Звісно, в Черкасах крім нього ніхто і не вміє працювати з такою технікою. От він і працює, аби день до вечора. Коли б у навчальних закладах міста готували спеціалістів для роботи на новітньому обладнанні, то робітник розумів би, що замість нього можуть взяти іншого й цінував би своє робоче місце.