Второе рождение кремния

У Запоріжжі незабаром стартує робота унікального у світовому масштабі підприємства з виробництва полікремнію.

Запорізький завод напівпровідників перебуває в процесі завершення всіх пусконалагоджувальних робіт. Реалізація проекту дасть можливість Україні ввійти в десятку світових лідерів кремнієвого виробництва й зайняти третю позицію в Європі після Німеччини та Норвегії. До офіційного запуску всього обладнання залишилося не так багато часу, однак це не заважає заводу вже зараз бути, як кажуть, предметом розмов.

Будівництво підприємства з випуску «чистого» кремнію на базі Запорізького заводу напівпровідників, реалізоване австрійською компанією Activ Solar, — це створення нового високотехнологічного виробництва, а не відновлення застарілого радянського. За роки незалежності таких дорогих проектів в Україні майже не було (загальна сума інвестицій перевищить 1 млрд євро). Цей проект, мабуть, наймасштабніший і найперспективніший, а головне — найважливіший для країни серед усіх інвестиційних проектів, реалізованих 2010 року.

Горда спадщина

Виробництво кремнію високої чистоти — дуже складний процес. Потрібні потужності мають лише кілька країн світу, а відповідні технології не продаються. Більш того, в останні роки в декількох державах намагалися запустити такі підприємства, але нічого не вийшло через технологічну складність і відсутність досвіду. Сьогодні випуск великих партій полікремнію електронної та сонячної якості у світі забезпечують лише США, Японія, Норвегія, Німеччина, Південна Корея та Китай.

Україна за радянських часів була одним із лідерів цієї галузі й забезпечувала «електронним» кремнієм не тільки СРСР, а й весь соціалістичний блок. На початку 1990-х Радянський Союз робив понад 10% світових поставок полікристалічного кремнію (2,1% виготовлялося саме на запорізькому заводі).

Уперше виробництво полікристалічного кремнію на площадці титано-магнієвого комбінату в Запоріжжі розпочато 1964 року. Тоді тут була найпотужніша наукова база всієї­ напівпровідникової проми­словості Союзу, зосереджені найпередовіші технології, високий інтелектуальний потенціал учених, об’єднаних єдиною метою — створенням напівпровідникового виробництва в Україні.

Однак після розвалу СРСР підприємство не перейшло на нові технології, через що випуск кремнієвої продукції став економічно нерентабельним. Запорізький завод напівпровідників зупинився, загруз у боргах, занепав, унікальне обладнання було розкрадено й продано як металобрухт.

2008 року компанія Activ Solar почала комплекс­ну програму модернізації ­заводу напівпровідників. Було укладено контракти на придбання обладнання, побудовано нові корпуси та модернізовано старі. Уже в жовтні 2010-го в Запоріжжі одержали перший український полікремній. Коли почалася реконструкція, на заводі працювало трохи більше ста чоловік, які виконували переважно охоронні функції. Наразі тут працюють 1250 співробітників.

Після запуску першої лінії завод планує випускати 27 тис. т трихлорсилану й 2,5 тис. т полікремнію на рік із перспективою подальшого нарощування виробничих потужностей до 3,8 тис. (згодом ще більше — 13 тис. т щорічно). План розвитку підприємства передбачає створення вертикально-інтегрованої компанії — від виготовлення полікремнію до побудови сонячних електростанцій «під ключ». Але головний чинник — наявність власного виробництва високоякісного полікремнію.

Запоріжжя випереджає Росію

— Полікристалічний кремній — основна сировина для виробництва моно- і мультикремнію, використовуваного в сонячній енергетиці як фотоелектричні пластини й сонячні батареї, і кремнію електронної якості, без якого неможлива мікроелектроніка й навіть розвиток цивілізації, — говорить генеральний директор ПАТ «Завод напівпровідників» Юрій Реков. — У будь-якому телефоні, у будь-якому комп’ютері є чип, в основі якого — кремнієва пластинка, а її основа, у свою чергу, — полікристалічний кремній. Такого виробництва в Україні не було, але на сьогодні в нас випущено полікристалічного кремнію більше, ніж у Росії, хоча сусіди стартували на три роки раніше від нас. Наше підприємство — одне з найсучасніших з огляду на впроваджувані технології та енерго­ефективність. Так, питомі норми витрати з трихлорсилану (основного компоненту, з якого виробляється полікристалічний кремній) у порівнянні з попередньою технологією­ знижено більш ніж у 3,5 раза. Цього вдалося досягти переважно шляхом рециклінгу фактично всіх відходів, що утворюються в процесі реакції відновлення полікристалічного кремнію. Ми розробили технологію, яка дозволяє мінімізувати відходи виробництва. Тому найсерйознішим і найістотнішим відходом буде кухонна сіль технічної якості.

Кадри вирішують усе

Юрій Реков говорить, що на підприємстві дуже велику увагу приділяють питанням навчання та підготовки кадрів. Розроблено нові програми, які дозволяють готувати фахівців для заводу напівпровідників на більш високому якісному рівні. Працівники забезпечені спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту. Із кожної спеціальності підготовлено інструкції, а також інструкції з охорони праці.

— Одним з основних досягнень я вважаю те, що нам удалося зберегти кадровий потенціал, забезпечивши сплав досвіду й молодості, — розповідає Юрій Реков. — Ще працюють ті люди, які робили полікремній за старими технологіями. І прийшли молоді талановиті інженери, які тільки закінчили ВНЗ, небайдужі до долі підприємства. Завдяки цьому ми домоглися досить вагомих результатів. Ми уклали договір із Запорізькою державною індустріальною академією про цільову підготовку для нашого заводу фахівців кольорової металургії. Тісно співробітничаємо з вищим професійно-технічним училищем, розташованим у нас у Заводському районі, воно й раніше готувало кадри для заводу напівпровідників і титано-магнієвого комбінату. Ми оформили навчальні класи, де є наочне приладдя, схеми, плакати для навчально-виробничого процесу та інше. За 6 місяців 2011 року коштом підприємства навчено 158 чоловік.

Довідка «УТГ»

Полікристалічний кремній — найчистіша форма промислово виробленого кремнію — напівфабрикат, одержуваний очищенням технічного кремнію хлоридними та фторидними методами й використовуваний для виробництва моно- і мультикристалічного кремнію.

Розрізняють полікремній «електронної» (напівпровідникової) якості (більш дорогий і чистий) і полікремній сонячної якості (дешевший, містить більше ­домішок).