Посткриза, або Де взяти гроші
У китайській мові для позначення слова «криза» є два ієрогліфи, значення яких важко назвати синонімами: небезпека й можливість.
Наразі в Україні банки де-факто володіють монополією на надання бізнесу позикових коштів. Можливо, саме криза стане стимулом і тією самою можливістю для пожвавлення вітчизняного фондового ринку як очевидного, але досі не використаного фінансового потенціалу.
Хто зацікавлений
Така обговорювана світова фінансова криза (а може, з огляду на не дуже тісну інтеграцію нашої країни зі світовою спільнотою, внутрішній політико-економічний хаос) оголила системні проблеми промислового сектора України.
Найперше слід відзначити зниження розміру валютного виторгу великих компаній у секторах, орієнтованих на експорт. Їхня продукція стала менш затребуваною, а внутрішній курс валют не дозволяє мати прибуток на курсовій різниці. Помножимо це на зношеність обладнання й одержимо зниження якості продукції, збільшення витрат, високу енергоємність. Проблеми посилюються відсутністю вільних коштів, що унеможливлює масштабне впровадження інновацій.
Під час зростання економіки гроші можна було без проблем одержати в банку, причому позичальників не бентежили навіть завищені часом процентні ставки. Але криза «прикрутила» це очевидне джерело «легких грошей», породивши життєво важливу проблему пошуку альтернативи. Саме розміщення цінних паперів на фондовому ринку може стати досить актуальним інструментом одержання додаткових коштів.
Але тут є нестиковки. Українські компанії майже не представлені на світових біржах, для розміщення акцій на яких необхідний вихід на IPO (Initial Public Offering — первісна публічна пропозиція акцій компанії необмеженому колу осіб). Виняток — Ferrexpo, «Миронівський хлібопродукт», будівельна компанія «ТММ» і агрохолдинг «Авангард». В умовах очікування другої хвилі кризи (яку прогнозують на тлі падіння економік деяких країн Європи) і наявного боргового навантаження проведення всіх необхідних процедур для первинного розміщення стає для українських компаній процесом витратним і ризикованим. Усі дороги в цьому випадку ведуть на вітчизняний фондовий ринок.
Як торгують
Фондовий ринок являє собою сукупність інститутів, що забезпечують торгівлю цінними паперами. Виділяють первинний (відносини «емітент-інвестор») і вторинний (вільний обіг цінних паперів) ринки.
Відповідно до українського законодавства й вимог найбільших площадок, до торгів допускаються акції, корпоративні облігації, облігації місцевої позики, цінні папери інститутів спільного інвестування. Допуск цінного папера до торгівлі здійснюється шляхом внесення його до біржового списку — лістингу, хоча за дотримання певних вимог можливий обіг нелістингових ЦП. Лістинг дає емітенту певні переваги: більший список потенційних інвесторів, розміщення та/або обіг цінних паперів за кордоном, скорочення тимчасового лага між закінченням IPO і початком вільного обігу.
За даними Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), організаторами торгів в Україні є 10 бірж, на яких за IV квартал 2010 року укладено угод на 497,8 млрд грн, причому близько 14% договорів припадало на нерезидентів. Найвагомішими площадками є Українська біржа, Українська фондова біржа й ПФТС, причому на останній упроваджений і активно розвивається інтернет-трейдинг.
Незважаючи на певну ізольованість України від світового економічного життя, воно однаково впливає на вітчизняний фондовий ринок. З останніх прикладів можна відзначити 14 червня 2011 року, коли публікація макростатистики США спровокувала зростання ринку. Аналогічно 16 червня українські фондові індекси були під тиском на тлі страйків, політичної та фінансової кризи в Греції. Так, за підсумками торгів індекс Української біржі (складений показник зміни цін певної групи цінних паперів — «індексного кошика») упав на 1,05%.
Куди розвиватися
Незважаючи на очевидні перспективи, фондовий ринок у нас досить млявий. Обсяги торгів в Україні невеликі. Приміром, річні обороти ПФТС порівнянні з півгодиною роботи Лондонської фондової біржі. Зависло в повітрі також питання про об’єднання двох із трійки найбільших бірж України — Української біржі й ПФТС, хоча їхні російські компанії-засновники вже належать одному власникові. Крім того, як уже згадувалося, фондові біржі України не є навіть регіональними законодавцями «фінансової моди».
Проект програми розвитку фондового ринку України на 2011—2015 рр. передбачає перегляд його ролі в інвестиційній політиці країни. Очікується вдосконалення законодавства у сфері цінних паперів, посилення інформаційної підтримки бірж і стимулювання участі емітентів у торгах, створення можливості проведення первинного розміщення в Україні. Цілком імовірно, що в цей період регулятор (ДКЦПФР) зобов’яже розміщати частину емісії цінних паперів на внутрішньому ринку, в обіг введуть цінні папери, які перебувають на руках фізичних осіб (тобто горезвісні ваучери), урегулюють питання звітності гравців ринку.
У цьому випадку український фондовий ринок стане цікавий вітчизняним і, що ще важливіше, іноземним інвесторам, причому не тільки із країн ближнього зарубіжжя, що дозволить збільшити обороти й підвищити ліквідність українських акцій. У такій ситуації банки будуть змушені переглядати процедури кредитування, загостриться конкуренція між джерелами позикових коштів, що спричинить здешевлення грошових ресурсів.
Але на шляху розвитку фондового ринку може стати проблема рейдерства. Керівники українських підприємств, які знають про схеми рейдерських захоплень міноритарними акціонерами, не поспішатимуть ділитися своїми правами володіння й розставатися із цінними паперами. Однак розв’язок цієї проблеми уже поза економічною площиною.
Довідка «УТГ»
ПФТС — за підсумками 2010 року перша за величиною фондова біржа Україну з обсяг торгів з обсягом торгів 61,3 млрд грн і часткою ринку 46,6%. На біржі зареєстровано 175 учасника (2010 рік). Станом на лютий 2011 року в лістингу біржі перебувало 843 цінні папери (акції, облігації, інвестсертифікати), ринкова капіталізація зареєстрованих акціонерних товариств становила понад 390 млрд грн., Денний оборот 150-300 млн. грн. За результатами торгів розраховується і публікується індекс ПФТС.
ВАТ «Українська біржа» — за підсумками 2010 року третя за величиною фондова біржа Україна з обсягом торгів 27,5 млрд грн і часткою ринку 27,87%. На біржі зареєстровано 152 учасника (2010 рік). З 2009 року за результатами торгів розраховується і публікується Індекс Української біржі (Індекс UX).
