Мідний «Вепр»
Призупинено випуск спільної розробки кількох українських підприємств — унікальної броньованої машини, здатної виконувати широкий спектр завдань.
Військовий броньований всюдихід, обладнаний комплексами радіорозвідки та радіологічної безпеки «Кольчуга» та «Мандат 1БЕ», автомобіль-сейф для перевезення великих партій грошей для банків і позашляховик «Мисливець», якому не страшні ані піщані пустелі, ані броди, — усе це «ВЕПР». Цю родину спецавтомобілів розробили, запатентували та виробляли на кременчуцькому автотранспортному підприємстві АТП-15356.
Сьогодні подальший випуск вітчизняного автомобіля, спроможного перевершити російський «Тигр» і деякі зарубіжні моделі, під загрозою. Причина банальна — відсутність грошей. Хоча згідно з урядовою інноваційною програмою, яку підписав ще в 2007 році тодішній прем’єр Віктор Янукович, виробництво серії машин родини «Вепрів» мало б уже успішно завершитися.
— Росія перетягує до себе донецький «Топаз», на якому виробляли «Кольчуги» — спеціальну станцію, що блокує весь радіозв’язок та системи наведення ракет, — пояснює причини завершення співпраці з військово-промисловим комплексом автор кременчуцького всюдихода «Вепр», голова правління ВАТ «АТП-15356», кандидат технічних наук Володимир Пилипенко. — Для військових загалом вдалося випустити півтора десятка комплектів. У кожному — чотири «Вепри», обладнаних системою захисту «Кольчуга».
Серйозною перешкодою для роботи підприємства, що виготовляє «Вепри», стало й те, що в Кременчуці в десятки разів підвищено плату за комунальну землю. Віддати щороку лише за оренду земельної ділянки майже півтора мільйона гривень — це у фінансову кризу завелика розкіш.
Унікальність автомобіля полягає в тому, що 10-міліметрову мідну обшивку, пофарбовану спеціальною сумішшю, схожою на глину, не «бачать» ворожі радари. До того ж навіть новітні кулі калібру 7,62 зі сталевою серцевиною, на відміну від БТР, не пробивають ані броню «Вепра», ані його скло. Кременчуцькі автомобілі нині захищають небо над Грузією та Грецією.
— Броня на два міліметри товша, аніж у БТР. У кожній машині — комп’ютери. На донецькому «Топазі» «Вепри» оснащувалися обладнанням, яке створює сильні електромагнітні поля. Тож доводилося все обшивати міддю, аби не було загрози для екіпажу, — розповідає Володимир Пилипенко. — Нещодавно в Абу Дабі, в Еміратах, під час випробувань увімкнули «Кольчугу» лише на 5 хвилин — і всі літаки не змогли ні сісти, ні полетіти… От що таке радіоефір.
Виготовлення «Вепру» стало можливим не лише завдяки нам. До цієї справи долучилось чимало справжніх патріотів: це керівництво донецького заводу «Топаз», маріупольського імені Ілліча, миколаївського заводу, який випускав найкращі у світі БТРи «Таран», Кременчуцького колісного заводу, науковці і, до речі, журналісти.
Мрія інкасатора
Усі автомобілі, на які було встановлено захисні комплекси «Кольчуга», розроблені спільно з науковцями кафедри «Автомобілі та трактори» Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Завідувач кафедри доктор технічних наук Анатолій Солтус, який водночас є не лише теоретиком, а й практиком, бо чимало років працював на КрАЗі, уважає, що «сучасне покоління «Вепрів» здатне прислужитися як обороні країни, так і для господарських потреб». Науковці мають понад десяток авторських патентів на різноманітні винаходи. Один із них — броньована колісна машина для перевезення контейнерів або банківських сейфів.
Для цієї моделі «Вепру» передбачена спеціальна броня, щоб автомобіль був легшим.
— Як зараз інкасатори возять гроші? «ГАЗелями», — розповідає науковець. — Зупинити таку автівку, щоб пограбувати, — річ дуже проста: поклав колоду або якусь іншу перешкоду — і бери живими руками. Для максимальної безпеки людей, які перевозять вантажі, кременчуцькі науковці пропонують суцільнометалевий броньований кузов, який в одному корпусі поєднує кабіну водія й робоче відділення.
Кабіна має двоє дверей із вікнами з куленепробивного скла та два лобові вікна. У робочому відділенні — двоє дверей, які відчиняються назовні. Між кабіною і робочим відділенням передбачена зсувна перегородка, яка забезпечує можливість переходу пасажирів до водія і навпаки.
Незважаючи на економічні труднощі, кременчуцькі ентузіасти не склали рук. Сьогодні Володимир Пилипенко та Анатолій Солтус працюють над підготовкою нового «Вепра», який би міг взяти участь у ралі Париж-Дакар. Кінських сил у ньому стільки, що вистачить на кілька «КРАЗів». Одного бракує українській автівці — солідної фінансової підтримки та сприяння національним виробникам з боку держави.
Довідка «УТГ»
Родина автомобілів «ВЕПР» (високоефективна прохідність)
Розробники експериментальної моделі — ВАТ «Кременчуцьке автотранспортне підприємство15356» (Кременчук) та спільне італійсько-українське підприємство «Iveco-Мотор-Січ» (Запоріжжя). Автори сучасного пасажирського позашляховика — кременчуцькі науковці Анатолій Солтус і Володимир Пилипенко.
Випускається з 2003 року в різних модифікаціях: ВЕПР-К «Командир», ВЕПР-К «Спорт» ВЕПР-С «Спеціальний», ВЕПР «Мисливець» та інші.
Броньований варіант «Вепра» — повноприводна колісна машина з суцільнометалевим кузовом, у якій уніфіковане шасі має дорожній просвіт більше 500 мм. Може використовуватись у Збройних Силах України, підрозділах МНС тощо.
