Космічне золото

Виявляється, за запаси коштовних металів треба дякувати космічним катастрофам, які сталися мільярди років тому. Зіткнення великого космічного тіла із Землею було благом, оскільки збагачувало склад її надр.

Коштовне бомбування

«Збірна команда» фахівців із чотирьох інститутів та університетів США за гроші НАСА зіставила вміст так званих високосидерофільних елементів у земній корі та мантії, а також у зразках місячних і марсіанських порід. Учені дійшли цікавих висновків. Хоча такі елементи, як золото, платина, реній, осмій, паладій, рутеній та іридій, називаються рідкісними, тео­­ретично їх у нас узагалі не має бути. Адже невдовзі після виникнення Місяця в результаті «космічного бомбування» по Землі небесного тіла розміром із Марс ці елементи мали опуститися до ядра розплавленої ще юної планети.  З огляду на це у верхній частині Землі надто багато платини та інших рідкісноземельних металів.

Відгадка, на думку дослідників, полягає в численних ударах великих псевдо­екзопланет наприкінці­ формування Сонячної системи, уже після того, як у Землі з’явився її природний супутник. Аналогічно множинні зіткнення Місяця й Марса з великими об’єктами додали і нашому супутнику, і «богові війни» коштовні метали, а ще, можливо, воду.

Планети-ударники

Тільки перевага масивних об’єктів-ударників на пізній стадії формування Землі може пояснити той уміст рідкісних металів у корі, які ми маємо, говорять американці. Це, до речі, відповідає і моделі формування планетозималей (псевдоекзопланет), яка показує, що такі об’єкти на пізній стадії розвитку «відловлюють» і поглинають своїх дрібніших побратимів і в загальному їхньому населенні починають переважати великі тіла.

Автори роботи прики­­нули на суперкомп’ю­тері, якими мають бути планети-ударники, щоб привести вміст золота, платини, іридію та інших коштовних елементів у мантіях Марса, Місяця й Землі до їхнього нинішнього числового значення. Виявилося, що в нашу планету кілька­ мільярдів років тому врізалися об’єкти діамет­ром аж 3000 км (майже поперечник Плутона). Це досить багато, щоб змінити відсотковий уміст металів, але недостатньо, щоб зруйнувати молоду Землю. У цілому ця пізня стадія «золотого» бомбування додала Землі 0,5% її маси.

Цікаво, що ще один аргумент на користь такої моделі автори гіпотези знайшли в поясі астероїдів. Найбільші об’єкти в ньому — Гігея, Веста, Паллада, Церера — мають поперечник відповідно від 530 до 930 км. Діа­метр усіх інших астероїдів  головного пояса — від 230 км (Юнона) і менше. У розподілі розмірів — величезна прогалина. Автори роботи вважають, що згадана вище четвірка — це, можливо, планетозималі, які вижили. Тобто планети, які не сформувалися, яким не вистачило матеріалу на фінальній стадії й у той же час пощастило не зіштовхнутися з іншими молодими світами в Сонячній системі. А відсутні в поясі об’єкти в проміжку поперечників від 230 до 530 км — це саме ті небесні тіла, які своєю яскравою загибеллю принесли золото, паладій і платину на Марс, Місяць і нашу планету.

Останній, золотий

Знайдений у Каліфорнії золотий самородок вагою 100 унцій (більше 3,1 кг) продано на аукціоні в столиці штату Сакраменто за $400 тис. За словами власників будинку Holabird-Kagin Americana, який проводив торги, до початку аукціону самородок хотіли продати лише за $200 тис. За купівлю лота боролися 7 покупців. Його новий власник, звісна річ, інкогніто.

Швидше за все, це останній такий великий шматок природного золота, знайдений на цій території, де в середині XIX століття під час «золотої лихоманки» на «жовтого диявола» полювали близько півмільйона людей.

Найбільший самородок у історії Каліфорнії було знайдено в 1854 році, він важив 195 тройських унцій (понад 6 кг). Як і інші такі великі шматки природного золота, його переплавили, і до наших днів він не зберігся. А от якби самородок із Сакраменто пустили на афінаж, то за нього, виходячи зі світових цін на золото, удалося б отримати не більше $140 тис.

Довідка «УТГ»

Наземні запаси золота досягли 166 тис. тонн, їх сукупна ринкова вартість — близько $7 трлн. За статистикою, близько половини запасів (83,7 тис. т) — ювелірні вироби, на частку приватних інвестицій у золото й золота в золотовалютні резерви припадає по 18%, а частка цього металу промислового та іншого призначення становить 12%, або 19,8 тис. т.

Підземні ж запаси золота, за уточненими даними WGC, становлять приблизно 26 тис. тонн.