Наша відповідь «Сколковому»

Проект української Кремнієвої долини набуває цілком реальних обрисів.

Стали відомі деталі створення комплексу технопарків і технополісу в Харківській області. Більше півроку тому регіональний комітет з економічної реформи взяв курс на розробку й просування конкретних проектів, здатних стати каркасом нової економіки регіону й активізувати інноваційно-інвестиційну діяльність.

Інтелектроніка вилікує від… депресії?

Сьогодні Україна посідає п’яте місце у світі з виробництва програмного забезпечення, а Харків — перше місце в Україні. У більшості випадків поки йдеться про віддалену, часто напівлегальну роботу українських програмістів на західні фірми. Але зараз уже є конкретні пропозиції зі створення в Харкові інфраструктури для розвитку інноваційної високоприбуткової IT-ін­дустрії від багатьох компаній, які займаються розробкою програмного забез­­пе­­чення, ство­ренням мікроелектронної техніки й наданям послуг у сфері інфор­маційно-комунікаційних­ тех­­нологій.

У відповідь місцева влада знайшла нетривіальні рішення: передати для IT-парку «Інтелектроніка» у комунальну власність частину територій депресивних держпідприємств, які щороку нагромаджують борги із заробітної плати й не мають перспектив розвитку в умовах сучасного ринку. Тут мають з’явитися дата-центр високого рівня відмово­стійкості з високошвидкісним підключенням до магістральних каналів зв’язку, інженерно-технічний комплекс гарантованого безпере­бійного енергопостачання й модульний офісний центр для розміщення розробників програмного забезпечення й мікропроцесорних систем.

Під час реалізації цього проекту передбачається залучити 700 млн грн приватних інвестицій і створити більше 500 робочих місць із середньою щомісячною зарплатою на рівні 8 тис. грн.

Не забуто й високоефективні підприємства з обсягами виробництва, які стабільно зростають. На харківському машинобудівному заводі «ФЕД» розпочато роботу над створенням однойменного наукового парку, який дозволить реалізувати потужний науково-виробничий потенціал підприємств і організацій літакобудування. У його активі уже є багато інновацій світового масштабу, які були розроблені та впроваджені у 2008 — 2010 роках.

«Слобожанщина» розсуває кордони

На площадці «ФЕД» планується також розмістити українсько-російський технопарк «Слобожанщина». Його головна мета — формувати сприятливе середовище для співробітництва вчених і підприємців Харківської області й сусідньої Білгородської Російської Федерації.

Треба сказати, що російське Білогір’я за останні 20 років зробило неймовірний ривок у розвитку науки та інновацій. Не без допомоги своїх харківських сусідів: у 90-ті роки  тривав «відплив інтелекту» вчених із Харкова у Білгород. У сусідній обласний центр Росії відправлялися наші доценти й професори, у яких не було можливості виїхати, приміром, у США або країни Євросоюзу. Оплата праці професорсько-викладацького складу в РФ, особливо в «завзяті» 90-ті, разюче відрізнялася в кращий бік.

Багато в чому завдяки саме такому підживленню Білгородський державний університет став єдиним обласним ВНЗ у Центральному федеральному окрузі РФ, який дістав статус дослідного з усіма можливими преференціями у фінансуванні та розвитку. Проректор із методичної роботи і якості освіти Національного дослідного університету «Білгородський державний університет» Іван Шатохін повідомив на нараді в Харкові, що ВНЗ одержав велику кількість найсучаснішого нау­ково-дослідного обладнання; звертаючись до ректора НТУ «Харківський політехнічний інститут» Леоніда Товажнянського, сказав: «Ми готові надати вам це обладнання для спільної роботи й підключитися до спільних проектів у галузі нано-, IT-технологій, медичної техніки, геоінформатики та управління».

За словами авторів проекту технопарку «Слобожанщина», які вже провели перше настановне засідання, парк спеціалізуватиметься на впровадженні інноваційних технологій у виробництво енергії та енергозбереження, у розвиток авіаційної промисловості та верстатобудування, а також у формування інформаційно-комунікаційних технологій. На початковому етапі його організації «ФЕД» надасть 600 кв.м офісних приміщень і 1400 кв.м виробничих площ для Центру розробки прототипів і колективного доступу до високотехнологічного обладнання.

Уже на старті технопарк почав істотно розширювати свої межі.

Завод «Електроприлад» (Казань, Татарстан), який виробляє ливарні машини з гарячою камерою пресування, стрічковопильні верстати,  фрезерувально-обробні центри, зацікавився можливістю участі в цьому проекті.

До речі, українсько-ро­сійська «Слобожанщина» і технополіс «П’ятихатки», що створюється на території однойменного селища Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», уже ввійшли в національний проект «Енергія інновацій». П’ятихатки мають відповідну інженерну й соціальну інфраструктуру, що дозволить мінімізувати фінансові й часові витрати на реалізацію проекту. Головні напрямки інноваційної дія­­льності технополісу вже виз­на­чено. Це ядерні технології в енергетиці та охороні здо­ров’я, нові технології у виробництві енергії, в агропромисловому комплексі, приладобудуванні, біомедицині й нові матеріали. Технопарк створюється у формі пуб­лічного акціонерного товариства з початковим статутним фондом $20 млн. А на здійснення обох проектів за наступні 8 років планується залучити 2,5 млрд грн приватних інвестицій і 500 млн грн у вигляді преференцій.

Усі ці проекти покладено в основу інтегрованої регіональної системи повного циклу впровадження та просування інноваційних конкурентоспроможних товарів і послуг — від ідеї до одержання комерційного результату, у тому числі наукові дослідження, технологічні розробки й виробництво. Для надання процесу прискорення Харківська область в ініціативному порядку розпочала розроблення двох законопроектів — про інвестиційну діяльність і про венчурне фінансування інноваційних проектів, які узагальнюють накопичений у регіоні практичний досвід.

Вікно у «Відкритий світ»

Ще один із привабливих проектів дістав назву «Відкритий світ». На площі Харківського приладобудівного заводу імені Т.Г.Шевченка, колишнього флагмана радянської космічної галузі, який нині перебуває в глибокій депресії, з’явиться сучасний цех для випуску електронних підручників.

У вересні минулого року у двох школах Харкова проведений унікальний експеримент, що охопив 120 учнів старших класів. Його учасникам не треба було носити із собою в школу важкі сумки: вони безкоштовно одержали електронні книги JetBook-Lite, у пам’ять яких завантажені всі 22 підручники відповідно до державних навчальних програм і художня література російською, українською та англійською мовами. Ці пристрої зробила фірма Ectaco (США), що також заявила про участь у проекті. Головна відмінність JetBook-Lite від­ його «старшого брата» Jet­Book — тип акумулятора. Замість літій-іонних джерел­ живлення вони оснащені­ зви­чайними батарейками­ типу «АА», що дозволило значно знизити ціну й подовжити час роботи до наступ­ної підзарядки на три години. Портативний пристрій важить трохи більше 200 грамів і оснащений не стандартним екраном на «електрон­ному чорнилі», а прозоро-від­бив­ним (трансфлективним) монохромним дисплеєм виробництва Toshiba.

Задоволені нововведенням і вчителі, оскільки така індивідуальна «коробочка» надає нові можливості в організації навчального процесу, у тому числі використання мультимедійного супроводу уроків, відеолекцій та інших сучасних освітніх технологій. Не дивно, що успішність учнів, які взяли участь у експерименті, помітно зросла. У них з’явився щирий інтерес до навчання.

На розробку зразка для українських школярів Ectaco витратила понад $60 млн. Для реалізації спільного­ проекту на заводі імені Т.Г. Шевченка планується відкрити новий інноваційно-виробничий центр, модернізувати виробничу базу, створити 1400 робочих місць для висококваліфікованих фахівців. Зацікавленість у розвитку проекту висловила й компанія «Майкрософт-Україна». Зокрема, йдеться про організацію виробництва нових електрон­них пристроїв для читання й комп’ютерної техніки, у тому числі для західного ринку.

За підтримки Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами в Харкові готові здійснити пілотний варіант розробки й дослідного випуску електронних підручників для школярів і посібників для вчителів лише за 9 місяців. Вартість створення одного електронного підручника разом із програмним забезпеченням і методичними матеріалами в середньому­­ становитиме 1600 грн, термін окупності — півроку. Чи зможе держава безкоштовно забезпечити учнів диво-книгою, адже не кожній родині по кишені електронний підручник, — це вже інше питання. Проте в Харкові підрахували, що крім підвищення якості освіти проект дає значну економію державних коштів у порівнянні з випуском друкованих книг.