Найперше — літаки

Молодим запорізьким ученим присудили премію ВР за ідеї з поліпшення авіадвигунів.

Грошову винагороду — 20 ти­­сяч гривень на чотирьох — лауреати одержать до Дня української науки 15 травня. А поки двоє з них — Дмитро Павленко й Сергій Суботін — докладно розповідають про досягнення їхнього наукового колективу.

Роботу «Прогресивні технології й математичне забезпечення для моделювання, оптимізації та інтелектуальної автоматизації процесів виготовлення та експлуатації деталей авіадвигунів нового покоління» представили кандидати технічних наук Олександр Богуслаєв,­ Андрій Олійник, Дмитро Павленко й Сергій Субботін. Перший із них — провідний інженер авіамоторобудівного підприємства «Мотор­­ Січ», інші працюють і ведуть наукову діяльність у  Запорізькому національно­му технічному університеті­­ — навчальному закладі, який уже понад сто років уважається кузнею технічних кадрів регіону.

Андрій Олійник, Сергій Субботін і Дмитро Павленко— Дмитре, ваша робота являє собою цілий цикл наукових досліджень. Які його складові й головна тематика?

— Це чотири наукові монографії, навчальний посібник, схвалений Міністерством науки і освіти, 28 статей у провідних спеціалізованих виданнях України й зарубіжжя, а також п’ять українських патентів і два свідоцтва про реєстрацію авторських прав на комп’ютерні програми. Основний зміст — це розроблені й удосконалені технології проектування та виготовлення деталей авіаційних двигунів, отримані моделі залежностей між властивостями виробів і параметрами виробничих процесів, методи й програмні засоби автоматизації ухвалення діагностичних рішень і побудови моделей залежностей на основі обчислювального інтелекту, нові ефективні засоби навчання та підготовки фахівців. Наукова праця охоплює всі етапи життєвого циклу авіаційних двигунів — проектування, виготовлення, складання, випробування.

Застосування розроблених нами технологій значно скорочує час підготовки виробництва й підвищує якість готових виробів. Можна, наприклад, заздалегідь прогнозувати режими обробки деталей і забезпечити оптимальне співвідношення параметрів якості.

— Ви працювали в тісному співробітництві із флагманом вітчизняного авіамоторобудування — заводом «Мотор Січ». У чому воно полягало, як розподілялися функції?

— У вирішенні цих завдань брали участь два підрозділи ВНЗ — кафедра технології авіадвигунів, яку представляю я, і від кафедри програмних засобів — Сергій Субботін і Андрій Олійник. «Мотор Січ» і наша кафед­ра — споріднені структури, оскільки вона була спеціально створена 5 років тому як навчальна база підготовки професіоналів для цього підприємства. «Мотор Січ» допомагає університету в цілому й нам, у тому числі й матеріально, у нас є багато спільних розробок.

— Запитання Сергію Субботіну: за розробки­ в цьому ж напрямку ви разом із Олександром  Богуслаєвим у 2004 році вже здобули одну авторитетну нагороду від держави — Премію Президента­ України. Яким був внесок­ вашої кафедри цього разу?

— Завданням кафедри програмних засобів, яка займається інформаційними технологіями, є розробка математичних методів, що дозволяють створювати моделі для виробництва, і їхня програмна реалізація.

Є декілька виробничих завдань, фізика процесів у яких поки вивчена мало, і відповідальність за ухвалення рішень покладено на людей. Наприклад, під час технічного діагностування авіадвигунів і в багатьох інших сферах наукомісткого машинобудування фахівець вимірює певні параметри й вирішує,  придатний виріб до експлуатації чи він має дефект і потенційно ненадійний, тобто не зможе виробити необхідний ресурс. Важливо вміти це передбачати й ухвалити діагностичне рішення, щоб за потреби запобігти негативним результатам — матеріальні втрати, вихід обладнання з ладу, не кажучи вже про більш небажані наслідки.

При цьому через неуважність, утому людей, рутинність роботи негативний вплив на результати діагностування має людський чинник. Тому треба максимально знизити його вплив і створити систему, яка дозволяє контролювати дії працівника. Ідеальний варіант — мати систему, у якій людина взагалі не бере участі. Але якщо обминути цей момент неможливо, система має радити, підказувати. І, крім того, брати на себе роль незалежного експерта, здатного оцінити правильність того або іншого рішення.

Такі завдання можна вирішувати за допомогою методів обчислювального інтелекту. Це новий напрямок у галузі комп’ютерних наук, що бурхливо розвивається у світі. Так, сучасні закордонні літаки вже оснащені бортовими системами діагностування, які оперативно, в умовах польоту, проводять моніторинг і прогноз стану двигуна в цілому, тих або інших його параметрів і навіть мало не кожної його лопаті. Якщо система виявляє примежову ситуацію, це дозволяє відразу автоматично ухвалити рішення: приміром, навантаження на один із двигунів треба послабити. Отож, ми саме займаємося розробкою цих інтелектуальних інформаційних технологій і застосовуємо їх для вирішення завдань, поставлених перед нами колегами з «Мотор Січі». Причому застосування цих алгоритмів не обмежується авіамоторобудуванням — вони універсальні й можуть використовуватися також для вирішення завдань медичної діагностики.

Найперше — літаки

Молодим запорізьким ученим присудили премію ВР за ідеї з поліпшення авіадвигунів

Ольга БОГЛЕВСЬКА

 

Грошову винагороду — 20 ти­­сяч гривень на чотирьох — лауреати одержать до Дня української науки 15 травня. А поки двоє з них — Дмитро Павленко й Сергій Суботін — докладно розповідають про досягнення їхнього наукового колективу.

 

Роботу «Прогресивні технології й математичне забезпечення для моделювання, оптимізації та інтелектуальної автоматизації процесів виготовлення та експлуатації деталей авіадвигунів нового покоління» представили кандидати технічних наук Олександр Богуслаєв,­ Андрій Олійник, Дмитро Павленко й Сергій Субботін. Перший із них — провідний інженер авіамоторобудівного підприємства «Мотор­­ Січ», інші працюють і ведуть наукову діяльність у  Запорізькому національно­му технічному університеті­­ — навчальному закладі, який уже понад сто років уважається кузнею технічних кадрів регіону.

— Дмитре, ваша робота являє собою цілий цикл наукових досліджень. Які його складові й головна тематика?

— Це чотири наукові монографії, навчальний посібник, схвалений Міністерством науки і освіти, 28 статей у провідних спеціалізованих виданнях України й зарубіжжя, а також п’ять українських патентів і два свідоцтва про реєстрацію авторських прав на комп’ютерні програми. Основний зміст — це розроблені й удосконалені технології проектування та виготовлення деталей авіаційних двигунів, отримані моделі залежностей між властивостями виробів і параметрами виробничих процесів, методи й програмні засоби автоматизації ухвалення діагностичних рішень і побудови моделей залежностей на основі обчислювального інтелекту, нові ефективні засоби навчання та підготовки фахівців. Наукова праця охоплює всі етапи життєвого циклу авіаційних двигунів — проектування, виготовлення, складання, випробування.

Застосування розроблених нами технологій значно скорочує час підготовки виробництва й підвищує якість готових виробів. Можна, наприклад, заздалегідь прогнозувати режими обробки деталей і забезпечити оптимальне співвідношення параметрів якості.

— Ви працювали в тісному співробітництві із флагманом вітчизняного авіамоторобудування — заводом «Мотор Січ». У чому воно полягало, як розподілялися функції?

— У вирішенні цих завдань брали участь два підрозділи ВНЗ — кафедра технології авіадвигунів, яку представляю я, і від кафедри програмних засобів — Сергій Субботін і Андрій Олійник. «Мотор Січ» і наша кафед­ра — споріднені структури, оскільки вона була спеціально створена 5 років тому як навчальна база підготовки професіоналів для цього підприємства. «Мотор Січ» допомагає університету в цілому й нам, у тому числі й матеріально, у нас є багато спільних розробок.

— Запитання Сергію Субботіну: за розробки­ в цьому ж напрямку ви разом із Олександром  Богуслаєвим у 2004 році вже здобули одну авторитетну нагороду від держави — Премію Президента­ України. Яким був внесок­ вашої кафедри цього разу?

—Завданням кафедри програмних засобів, яка займається інформаційними технологіями, є розробка математичних методів, що дозволяють створювати моделі для виробництва, і їхня програмна реалізація.

Є декілька виробничих завдань, фізика процесів у яких поки вивчена мало, і відповідальність за ухвалення рішень покладено на людей. Наприклад, під час технічного діагностування авіадвигунів і в багатьох інших сферах наукомісткого машинобудування фахівець вимірює певні параметри й вирішує,  придатний виріб до експлуатації чи він має дефект і потенційно ненадійний, тобто не зможе виробити необхідний ресурс. Важливо вміти це передбачати й ухвалити діагностичне рішення, щоб за потреби запобігти негативним результатам — матеріальні втрати, вихід обладнання з ладу, не кажучи вже про більш небажані наслідки.

При цьому через неуважність, утому людей, рутинність роботи негативний вплив на результати діагностування має людський чинник. Тому треба максимально знизити його вплив і створити систему, яка дозволяє контролювати дії працівника. Ідеальний варіант — мати систему, у якій людина взагалі не бере участі. Але якщо обминути цей момент неможливо, система має радити, підказувати. І, крім того, брати на себе роль незалежного експерта, здатного оцінити правильність того або іншого рішення.

Такі завдання можна вирішувати за допомогою методів обчислювального інтелекту. Це новий напрямок у галузі комп’ютерних наук, що бурхливо розвивається у світі. Так, сучасні закордонні літаки вже оснащені бортовими системами діагностування, які оперативно, в умовах польоту, проводять моніторинг і прогноз стану двигуна в цілому, тих або інших його параметрів і навіть мало не кожної його лопаті. Якщо система виявляє примежову ситуацію, це дозволяє відразу автоматично ухвалити рішення: приміром, навантаження на один із двигунів треба послабити. Отож, ми саме займаємося розробкою цих інтелектуальних інформаційних технологій і застосовуємо їх для вирішення завдань, поставлених перед нами колегами з «Мотор Січі». Причому застосування цих алгоритмів не обмежується авіамоторобудуванням — вони універсальні й можуть використовуватися також для вирішення завдань медичної діагностики.

Ольга БОГЛЕВСЬКА

Людина однієї професії: все свідоме життя працюю в друкованих ЗМІ. На зорі кар'єри встигла потримати в руках гарячі газетні свинцеві рядки, набрані на лінотипний машині. Застала дві технологічні революції: спочатку — загальний перехід на комп'ютери, зараз — на мультимедіа.

Живу в Запоріжжі. У «УТГ» пишу про досягнення і проблеми науки, техніки і промисловості в своєму регіоні і в Україну. А головне — про енергійних людей, завдяки яким пульсує життя в цих сферах.
Двічі перемагала у всеукраїнських конкурсах для журналістів з науково-популярної та соціальної тематики і двічі стала їх лауреатом.

Найяскравіший спогад з професійної діяльності — персональні екскурсії в редакції найбільших британських газет The Times, The Guardian і в офіс Всесвітньої служби BBC, частково описаний Дж. Оруеллом в романі «1984».

You may also like...