Наука після канікул
Відпочинок корисний усім, навіть ученим, адже після новорічних свят, за ідеєю, має відчуватися приплив сил.
Так воно й вийшло: буквально за тиждень оприлюднено декілька ідей, нехай не революційних, але здатних допомогти у вирішенні деяких нагальних проблем сучасності.
Як відомо, на початку 2011 року на різдвяні канікули пішов улюбленець усього світу — Великий адронний колайдер. Зараз на ньому тривають технічні роботи й невеликий ремонт, а зіткнення відновляться лише в березні. От тільки інтерпретуватися вченими вони тепер будуть інакше — на слух. Річ у тім, що поки прискорювач заряджених частинок відпочиває, учені не дрімають. У січні дослідна група LHCsound, яка складається з музикантів і фізиків, представила світу програмне забезпечення, яке дозволяє перетворювати потік даних про зіткнення частинок у Великому адронному колайдері на звук. На думку видання Symmetry, це дозволить ученим почути те, що могли упустити їхні очі. Утім, ідея перетворення даних про фізичні процеси на музику не нова. Ще в лічильниках Гейгера рівень радіації визначався частотою натискань. Не секрет, що мозок людини теж сам собі композитор: його «музика» записується з використанням спеціального комп’ютерного обладнання, а потім перетворюється на звук за допомогою спеціального алгоритму — така «пісня» може багато розповісти про здоров’я «автора», крім того, сама по собі має певний терапевтичний ефект. Та й Всесвіт теж талановитий музикант. То чому б не перетворити на звук потік даних із колайдера?
Зрозуміло, музика зіткнення частинок буде влаштована складніше, ніж у лічильнику Гейгера. Звучання змінюватиметься залежно від типу частинок, їхньої швидкості або енергії. При цьому користувачі зможуть самі добирати потрібні їм інструменти, наприклад, змусити певні частинки звучати як скрипка. За словами учасника проекту Р.Добсона, людське вухо якнайкраще підходить для виявлення дуже слабких змін у звучанні, а новий звук навіть на рівні інстинкту самозбереження завжди привертає увагу. Тепер у планах учених — створення програми, яка дозволяє почути цей спів у реальному часі.
А от учені з Каліфорнійського технологічного інституту на чолі з професором Хайле спробували вирішити одну з нагальних проблем — паливну — і зуміли перетворити воду на бензин за допомогою оксиду церію. Вони використовували оксид природного рідкісноземельного металу як дешевий поновлюваний каталізатор й дали в журналі Science роз’яснення всім процесам. Виявляється, під час нагрівання води до 1600°С у присутності каталізатора з неї можна вилучити кисень і перетворити його на непогану альтернативу бензину. Оксид церію при цьому не руйнується, його можна використовувати ще багато разів. Уже зараз є можливість виробляти таким методом три галони палива на день. Поки замало, та що вдієш: нафта може скінчитися і через п’ять років, і через п’ятдесят, але готуватися в будь-якому разі треба вже зараз, а від повеней в усьому світі подітися нема куди. Певне, учених надихнула фраза Дейла Карнегі про те, що коли ви отримали лимон, з нього можна зробити лимонад. «Наші дії абсолютно безпечні, ми не використовуємо ніяких заборонених методів або речовин. У світі стільки церію, що ми, можливо, на шляху до глобального прориву в галузі виробництва бензину», — говорить С. Хайле.
Але попереду всієї планети, як завжди, японці. У ті дні, коли американці слухали музику й виробляли перші галони нового палива, компанія NEC/Avio Infrared Technologies презентувала дзеркало-термометр, здатне вимірювати температуру тіла людини, яка в нього дивиться. Похибка при цьому становить не більше 0,5 градуса. Новинка складається зі спеціального інфрачервоного сенсора й прозорого рідкокристалічного дисплея з 30-сантиметровою діагоналлю, на якому висвічується результат вимірювання. Якщо ви милуєтеся на себе, коли зі здоров’ям не все гаразд, пристрій дасть звуковий сигнал (майже як Адронний колайдер). А поки дзеркалу ніхто не приділяє уваги, воно спокійно собі відображає на екрані дату, час, температуру в кімнаті й вологість повітря. Автори сподіваються, що новинка матиме успіх у місцях масового скупчення людей, де зможе розпізнати потенційних носіїв інфекції. Тож ніякі звірячі віруси японцям не страшні. Теж, звичайно, не нова ідея: в усьому прогресивному світі для цих потреб використовуються тепловізори, але ціни на них коливаються від 3500 до 150000 євро, а японська новинка коштує від $1180 до $1440 — дзеркало поставлятиметься у двох версіях. Тому японці й попереду, що розуміють головне: здоров’я нації — запорука її процвітання.
