Олександр Паршин: «У наших руках дієвий інструмент реалізації політики НАЕР»

Науково-експертний центр, створений при Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, займається експертними, консалтинговими та інжиніринговими роботами у сфері поновлюваної енергетики, енерго­ефективності й енергозбереження.

Про завдання цього державного підприємства розпові­да­є його директор Олександр­ Паршин.

— Працюючи на посаді першого заступника голови НАЕР, де курирував департамент технічної політики й напрям поновлюваної енергетики, часто бачив, що керівники підприємств, у яких були чудові ідеї, розробки з енергозбереження, не мали ні найменшого уявлення, як правильно оформити документацію, щоб якнайшвидше реалізувати свої проекти.

Крім того, більшість керівників державних і комерційних структур, навіть міського й обласного рівнів, не знають про зміни в законодавстві України, зокрема, про  преференції у сфері енерго­збереження та альтернативної енергетики.

Дуже часто промислові­ й ко­мунальні підприємства­ під­­даються штрафам за пере­витрату енергоресурсів тільки через те, що їхні менеджери просто не обізнані­ з нормативно-правовою ба­зо­ю­­ у сфері нормуван­ня витрат паливно-енергетичних ресур­сів на одиницю продукції або послуги. Причому штрафи ці чималі — від декількох тисяч до десятків мільйонів гривень.

Усіх цих неприємностей можна уникнути, скориставшись нормативним інструментом — коректуванням норм.­ А заощаджені кошти краще витратити на реалізацію енергозбережних проектів. Тому ми поставили собі завдання допомогти керівникам підприємств налагодити взаємовигідне співробітництво із центральними органами виконавчої влади, фінансовими інституціями, у тому числі міжнародними, у сфері енергоефективності та альтернативної енергетики.

Можна сказати, наш центр фактично є консалтинговою компанією в цій сфері.­ Надаємо послуги з підготовки інвестиційних проектів, проектно-кошторисної документації,­ програм, біз­­нес-­планів,  необ­­­хідних для одержання фінансування­ або­ пільг із державного бюд­жету, а також пільгового­ кредитування або довгострокових інвестицій.

Маю сказати, що в Україні одне з найпрогресивніших законодавств у сфері енергозбереження, особливо з альтернативної енергетики. Але мало хто про це знає. Відповідно документи на пільги та преференції не укладаються належним чином. Тому основний акцент у своїй роботі ми робимо на популяризації законодавства у сфері енергоефективності, рівному доступі підприємств і підприємців до наявних на сьогодні фінансових преференцій.

— Олександре Андрійовичу, які найзатребуваніші роботи й послуги, що надаються ДП «НЕЦ НАЕР» підприємствам різної фор­ми власності?

— Допомагаємо готувати документи для внесення до реєстру підприємств, які впроваджують енергоефективні заходи, для одержання преференцій під час сплати­ податку на прибуток, що становить 50% від його ставки.­ Це цілком реальна пільга, яка діє вже третій рік, і деякі­ підприємства досить ефектив­но нею користуються.

Багато керівників підприємств саме від нас уперше дізнаються про те, що зараз діє постанова Кабінету Міністрів від 14.05.2008 р. про безмитне ввезення на митну територію України не вироблених у нашій країні обладнання, технологій, комплектувальних, призначених для випуску енергоефективного обладнання, поновлюваних видів палива тощо. Крім того, ПДВ із цієї продукції сплачується за «нульовою» ставкою. У 2008—2009 роках цією пільгою скористалися сотні підприємств, у підсумку вона становила мільярди гривень.

Ми також готуємо документи на одержання преференцій із компенсації відсот­ків із кредитів для тих, хто впрова­джує проекти з енергоефективності  або поновлюваної­ енергетики. Діючий відсо­ток компенсації у 2009 році в гривнях становив дисконтну ставку НБУ, або 8% у валюті­ (за умови валютного кредитування). Для одержання пільги необхідний пакет документів, які потрібні для оформлення кредиту. Будь-яке підприємство, що має кредит на реалізацію енерго­ефективних заходів і вчасно сплачує відсотки, одержує пільгу незалежно від того, у якому банку взято кредит. Сума преференцій із кредитів не обмежена.

Словом, за мінімальну плату — від 20 до 50 тисяч гривень, залежно від складності, ми повністю готуємо документи, супроводжуємо реалізацію проекту  аж до фінансового результату. А він від отриманих пільг варіюється від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень.

— Багато регіональних підприємств, органи місцевого самоврядування не беруть участі в таких програмах, посилаючись на непрозорість процедури одержання пільг.

— У нас дійсно будь-яку ініціативу «зверху» відразу оцінюють як наперед непрозору. На те, на жаль, є причини… Але якщо документи підготовано грамотно, немає потреби давати мзду для їхнього подальшого просування.­

— Ваші взаємини з Державною інспекцією з енергозбереження?

— Ділові. Інспекція має стати в першу чергу помічником, безкоштовним аудитором на підприємствах, а не каральним органом. До речі, з ініціативи керівництва НАЕР разом із Міністерством палива та енергетики підписаний протокол про скасування дублювання перевірки використання реактивної електроенергії інспекцією з енергозбереження, бо аналогічну роботу провадить інспекція Мінпаливенерго. Позитивно на іміджі НАЕР та інспекції позначилося скасування експертизи з енергозбереження на енергоємні матеріали, обладнання, які ввозяться на територію України. У такий спосіб підприємства мінімізували свої витрати на зберігання вантажів на митниці, виключили непрозорі схеми митного очищення товарів.

Одним із наших завдань є вирішення проблем підприємств під час розроблення, експертизи та затвердження питомих норм використання енергетичних ресурсів. Багато керівників,­ затверджуючи норми, припус­каються помилок, бо елементарно­ не знають нормативно-пра­­во­вої бази. Так, наприклад, підприємство має право на коректування питомих норм наприкінці поточного року у випадку зміни погодних умов (у порівнянні з розрахунковими даними), зниження обсягів виробництва, застосування іншого виду палива або зміни його­ калорійності. ­Виробничники вчасно не звертаються в НАЕР за коректуванням, а тільки після перевірки питомих норм інспекцією з енерго­збереження (фактично в другому півріччі),­ у підсумку  вони піддаються солідним штрафним санкціям. Буває, що й фахівці підприємств самостійно не можуть зробити розрахунки питомих норм для проведення коректування. Тому цю проблему ми беремо на себе, причому за символічну винагороду.

Один із пріоритетів діяльності нашого центру — вирішення юридичних питань. Звичайно, ми не відмовляємося й від суперечок із незаконного нарахування штрафних санкцій держінспекцією з енергозбереження.

— Щоб одержати преференцію з бюджету, а також компенсацію за зниження викидів парникових газів в атмосферу, необхідно провести енергоаудит. Ви допомагаєте в цьому?

— Кваліфікований енергоаудит — підстава для одержання як бюджетних коштів, так і міжнародних траншів у сфері енергозбереження. Наше завдання — підготувати підприємство для одержання свідчень енергоаудитора. Також виконуємо роботи з енергоаудиту.

Реалізація заходів з енергоефективності й поновлюваної енергетики — один із найкоротших шляхів виведення економіки України із кризи, що неможливо без популяризації самої ідеї енергозбережних технологій. На жаль, ні НАЕР, ні інспекція, ні підприємства, що діють у сфері енергозбереження, не  приділяють цьому  належної уваги. А тим часом витрата на популяризацію енергозбереження­  1—2 млн грн дасть ефект у співвідношенні 1:1000.

Офіційна думка

Андрій Клюєв
Перший віце-прем’єр-міністр України

Кабінет Міністрів України затвердив і реалізував захо­ди Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки. Підвищення рівня енергоефективності  —  запорука енергетичної безпеки нашої держави й посилення її незалежності від імпортованих енергоресурсів, отже, зміцнення суверенітету України.

Із виступу на міжнародному інвестиційному бізнес-форумі з питань
енергоефективності та альтернативної енергетики 9 листопада 2010 року в Києві