Докопатися до суті

Гірники всіх країн об’єдналися для вирішення технічних проблем.

У Дніпропетровську вдесяте зібралися вчені провідних гірничотехнічних ВНЗ різних країн, щоб обговорити актуальні питання видобутку корисних копалин і «поводження» гірничих масивів у сучасних умовах виробництва.

Міжнародна науково-прак­­­тична конференція «Форум­ гірників» уперше відбулася­ у 2000 році з ініціативи ректора Національного­­ гірничого університету­ (м. Дніпро­петровськ), академіка НАН України ­Геннадія ­Півняка. Відтоді осінні зустрічі в Дніпропетровську стали традицією для декількох профільних вітчизняних ВНЗ і Національної Академії наук України, технічних університетів Польщі, Німеччини,­ Росії, Казахстану, Естонії,­ торгово-промислової па­ла­ти­ землі Саксо­нія-Анхальт (ФРН), центру механізації гірничої справи «Комаг» (Польща).

Цього року вперше до організації й проведення форуму долучилися Міністерство вугільної промисловості України, НАК «Нафто­газ України» та Криворізький залізорудний комбінат, що­­­ свідчить про все більший­ авторитет заходу серед представників різних галузей української промисловості.

Європейський підхід

Тематична спрямованість Форуму гірників залишається незмінною. Його учасники виступають із доповідями, обмінюються науковою інформацією, обговорюють нагальні проблеми в гірничо-шахтній справі на колоквіумах і секційних засіданнях.

Особлива увага традиційно приділяється­ питанням безпеки. На думку ректора Національного гірничого університету Г. Півняка, учені повинні  максимально­ відповідально підходити до створення безпечних умов праці в гірничо­добувній промисловості. А починати треба з підготовки грамотних інженерних і управлінських кадрів.

— Україна — невід’ємна частина європейського простору, що йде шляхом інноваційного розвитку, — відзначив Г. Півняк, звертаючись до учасників форуму. — Це шлях непростий, він потребує багато сил і уваги, постійного підвищення якості знань. Форум гірни­ків — добрий привід порівняти наші досягнення з досягненнями зарубіжних колег, підвищити престиж держави. З іншого боку, це добра нагода зробити рішучі професійні, інтелектуальні кроки з вирішення складних гірничотехнічних проблем у різних країнах.

Вічні теми

Як завжди, однією із центральних подій форуму став колоквіум «Проблеми­ геомеханіки руйнування й міцності гірничих порід». У професійних колах за ним закрі­пилася назва «Протодьяконовські­ читання» — на згадку про професора Катерино­слав­ського вищого­ гірничого училища (так називався НГУ в минулому) Михайла Михайловича Протодьяконова­ (1874—1930 рр). Цей талановитий гірничий інженер був одним з ініціаторів упровадження нових методологічних прийомів під час розрахунків гірничого кріплення й гірничого тиску. Він також зробив значний внесок у створення багатотомної капітальної праці «Опис Донець­кого басейну».

Цікаво, що започаткували­ «Протодьяконовські читан­ня»  вчені України й Німеччини, але всі доповіді тут виключно англійською.

— Національний гірничий університет, звичайно,­ бере найактивнішу участь у колоквіумі, — говорить заві­дувач кафедри підземної розробки­ родовищ НГУ, доктор технічних наук професор Володимир­ Бондаренко.­ —­­ Цього року тільки з нашої­ кафедри з доповідями виступили троє. Теми вічні: вивчення проявів гірського тиску, напружено-деформованого стану, а також управління станом гірського масиву.­ Адже гірничо-геологічні умови весь час змінюються,­ ми йдемо усе далі й далі вглиб, що призводить до тектонічних порушень та інших значних змін, у тому числі негативних. Наприклад, до просідання поверхонь, утворення пустот, затоплення, виділення метану тощо.

Учені одностайні в­­­  тому, що проблем у­­ гірничій справі, незва­жаючи на розвиток науково-технічного прогресу, як і раніше, дуже багато. Але тим цікавіше досліджувати їх і знаходити ефективні рішення.

Дух партнерства

Завдяки  солідному досвіду,­ накопиченому в освоєнні­ ­різних напрямів гірничої справи,­ учених НГУ та інших українських ВНЗ весь час запрошують до участі­ в міжнародних проектах. Дух партнерства з «робочих площадок»­ перекочував до аудиторій, органічно вписавшись у рамки Форуму гірників.­

— Для нас дуже важливі­ такі відносини, — відзначив­ у інтерв’ю «УТГ» професор­ технічного університет­у «Фрайбурзька гірнича академія» Карстен Дребенштедт­­ (ФРН). — Природні умови Донбасу й Рурського вугільного басейну дуже схожі,­ тому нам  зрозумілі проблеми українських вугільників, а їм­­ — наші. Ми весь час обмінюємося фахівцями, на українських шахтах використовується німецьке обладнання. У Німеччині всі родовища залізної руди закриті, а в Україні вони ще розроблятимуться досить довго. Тож німецькі вчені готові поділитися своїм досвідом з україн­ськими колегами як у питаннях видобутку корисних копалин, так і закриття родовищ. За останні 20 років­ Німеччина змогла створити високий рівень безпеки в зонах закритих шахт, де раніше видобувалися уран, мідь, олово тощо. При цьому було вирішено надзвичайно складні специфічні проблеми, у тому числі пов’язані із забрудненням ґрунтових вод і відновленням екологічного балансу в цілому. На ці потреби держава виділила кілька мільярдів євро, але результат виправдав усі витрати: жодна шахта в майбутньому не буде загрозою для суспільства.

Науковий парк займеться пустотами

Аналогічні завдання стоять і перед Україною. На жаль, у нашої держави поки немає фінансових можливостей, щоб на 100% скопіювати й застосувати досвід західних сусідів. Тому ведеться інтенсивний пошук інших варіантів локалізації проблем — як щодо залучення коштів, так і впровадження високоефективних цільових програм.

Один із таких варіантів пов’язаний зі створенням на базі НГУ наукового парку. Це нова форма співробітництва науки з бізнес-структурами, що дозволяє залучати не тільки бюджетні, державні, а й приватні кошти. Фінансова стабільність, у свою чергу, стане надійною підставою для ефективного вирішення поточних проблем і дозволить чітко планувати на перспективу.

Наприклад, після створення наукового парку вчені НГУ зможуть  виявляти пустоти у місцях колишніх гірничопромислових розробок на територіях Дніпропетровської та Донецької областей, застосовуючи останні світові досягнення. Наступні етапи — вивчення стану пустот і створення технологій із їхньої локалізації або усунення. Робота це велика й серйозна, але першу цеглинку в майбутню будівлю вже закладено.

Усі рішення й наробітки Форуму гірників за традицією передадуть у Кабінет Міністрів, Верховну Раду та адміністрацію Президента України. Як доводить практика, це дієвий спосіб привернути увагу різних гілок влади до рішення галузевих проблем.