По кому подзвін «Укртелекому»
Монополіст ринку зв’язку позбавляється статусу «валізи без ручки» для держави й «нездійсненної мрії» для приватних компаній.
Десятилітня епопея приватизації «Укртелекому» може завершитися до кінця року. Щоправда, шанси невеликі. Експерти ж уважають, що державі краще якнайшвидше збути з рук цей актив, який неухильно знецінюється. Але — побоюються можливої монополізації ринку.
Продаж державного 92,79-відсоткового пакета акцій ВАТ «Укртелеком» мав відбутися цього року. Тільки в цьому випадку план із доходів держбюджету-2010, що передбачає надходження коштів від приватизації в розмірі 10 млрд грн, міг бути виконаний. А щоб гроші в скарбницю прийшли вчасно, конкурс із продажу цього об’єкта, який передбачається провести за принципом аукціону, планувалося оголосити до 15 серпня. Але перед цим треба було виконати три умови: передати держпакет акцій компанії з управління Міністерства транспорту та зв’язку Фонду державного майна України, визначити умови конкурсу й стартову ціну об’єкта.
Проте уряд ухвалив рішення про передачу держпакету в управління Фонду лише 27 вересня. «Я підписав відповідні документи. Ми розпочинаємо приватизацію», — сказав прем’єр-міністр Микола Aзаров і додав, що конкурс може відбутися й цього року.
Що ж до умов приватизації, то керівництво ФДМУ запропонувало профільним міністерствам і відомствам узяти участь у їхній розробці тільки на початку серпня. І на сьогодні вони ще не сформульовані. Умови все ще на стадії формування, а після того, як будуть підготовлені, їх має затвердити Кабмін. Не встановлена також і стартова ціна об’єкта. За оцінками голови ФДМУ Олександра Рябченка, вона може становити не менше 12 млрд грн. За його даними, зараз капіталізація держпакета — 10,4 млрд грн. «При цьому вона хоч і повільно, але зростає», — уточнює він. А аналітики інвесткомпаній відзначають, що в цілому капіталізація «Укртелекому» перевищує 15 млрд грн.
Довга історія, що нагромадила проблеми
Перший серйозний крок із приватизації ВАТ «Укртелеком» влада зробила у 2001 році. Однак справа закінчилася проведенням пільгового продажу акцій. Трудовий колектив викупив 7,14% статутного фонду компанії. Другої спроби продати «Укртелеком» було вжито на початку 2008 року. Уряд мав намір залишити в держвласності блокувальний пакет — 25%+1 акція, а 67,79% реалізувати на конкурсі портфельному інвесторові, визначивши стартову ціну на рівні 13,2 млрд грн. Утім, незабаром акції подешевшали, і її довелося знизити до 12 млрд грн. Проте ні тоді, ні 2009 року, коли влада втретє планувала продати «Укртелеком», приватизація так і не відбулася.
Нова глава епопеї почалася нинішньої весни. Держава врахувала рекомендації експертів, що звучали всі ці 10 років, і, відмовившись від ідеї закріплення у своїй власності блокувального пакета акцій, вирішила виставити на продаж всю держчастку. Однак уже наприкінці червня уряд дав зрозуміти, що й цього разу його намір завершити приватизацію монопольного оператора телекомунікаційних послуг не такий твердий. «Поки перспектива приватизації «Укртелекому» викликає більше питань, ніж дає відповідей», — заявив перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв, а «уряд зможе погодитись на продаж компанії тільки тоді, коли одержить відповіді на всі запитання». Серед головних проблем він назвав невизначеність із програмою «соціальний телефон», яка припускає пільгові тарифи для малозабезпечених громадян і сільських жителів, а також не кращий фінансовий стан компанії. І дійшов висновку: у найближчі місяць-два — тобто в липні-серпні — про продаж «Укртелекому» не йтиметься.
У свою чергу експерти відзначають щонайменше три проблемних питання, що постають у зв’язку з можливою приватизацією. Головне — про неминучу монополізацію ринку. Так, у власності «Укртелекому» близько 90% кабельної каналізації країни, що являє собою сукупність трубопроводів і оглядових пристроїв для прокладання, монтажу та обслуговування кабелів для фіксованого зв’язку. А тому, відзначає директор із корпоративного управління та контролю «МТС-Україна» Олег Проживальський, після приватизації компанії вони потраплять до рук приватного інвестора, який «не повинен одержати ані найменшої можливості для зловживання власним становищем і самостійним визначенням тарифів».
Частковою відповіддю на це запитання, на думку експертів, може стати ухвалення двох законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді. Один із них уводить поняття «оператора з істотною ринковою силою», тобто по суті — монополіста ринку, до яких передбачається зарахувати «Укртелеком». При цьому регуляторні функції щодо таких компаній віддаються Національній комісії регулювання зв’язку України. А другий законопроект надає НКРС повноваження зі встановлення тарифів на доступ до кабельної каналізації.
Голова правління ВАТ «Укртелеком» Георгій Дзекон наполягає на тому, що в процесі підготовки до приватизації повинні бути вирішені ще два питання. Перше стосується способів забезпечення телефонного зв’язку на важкодоступних територіях і, зокрема, у сільській місцевості. Для цього треба ухвалити закон про створення фонду універсальних послуг, який визначить механізми розв’язання проблеми й тим самим підвищить собівартість «Укртелекому» як підприємства. Другий же пов’язаний із наявністю в складі компанії нерентабельної філії спецзв’язку. «Разом із цією філією «Укртелеком» не може бути продано, — говорить пан Дзекон. — Ми витрачаємо на спецзв’язок по 80 мільйонів гривень на рік. А тому він повинен бути виключений зі складу компанії для забезпечення її прибутковості».
Із погляду голови ФДМУ, ці дві обставини істотно не впливають на інвестиційну привабливість «Укртелекому», а тому не є перешкодою до його продажу. Компанія може бути приватизована й до врегулювання цих питань. А механізми вирішення інших можуть розробити фахівці Фонду й вписати в умови конкурсу.
Основні претенденти
Екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар упевнений, що кращий момент для продажу «Укртелекому» вже в минулому — оптимальним часом для угоди був 2005 рік. Відтоді його ринкова вартість неухильно знижується. Тому зараз доводиться вибирати із двох лих менше: продати дешевше, ніж хотілося б, або не продати взагалі.
Якщо вже продавати, відзначає пан Бондар, то західному інвесторові — він і працює прозоріше, і здатний упровадити нові технології. Однак зараз такий інвестор для цієї компанії навряд чи знайдеться. А тому тепер, коли час працює проти самого «Укртелекому», вибирати не доводиться. Точніше, необхідно вибирати з тих, хто готовий купувати. Утім, за відомостями пана Рябченка, зараз серед них західний інвестор є: зацікавленість у придбанні «Укртелекому» уже виявили дві російські компанії й один європейський банківський консорціум. Серед потенційних претендентів на «Укртелеком» також дві українські бізнес-групи, які, утім, поки не зверталися до Фонду із цього приводу.
У свою чергу інвестаналітики уточнюють, що на цей час потенційними претендентами на придбання компанії можуть бути: українське ЗАТ «Сістем Капітал Менеджмент» (СКМ), російські АФК «Система» (належить «МТС»), ВАТ «Ростелеком» і «Мегафон», а також західні Vodafone, Deutsche Telecom і оператори з Японії, Китаю та Південної Кореї. При цьому представники «Системи» й «Ростелекому» вже офіційно підтвердили свій інтерес до «Укртелекому». Однак віце-президент АФК «Система» Ірина Потєхіна уточнила: остаточне рішення про участь у конкурсі компанія ухвалить тільки після того, як стануть відомі його умови.
Аналогічну заяву зробив і директор департаменту зовнішніх комунікацій «Ростелекому», відзначивши при цьому, що посилення присутності компанії на ринках суміжних держав, і насамперед країн СНД, є одним із пріоритетних напрямків її розвитку. І це цілком зрозуміло. Як пояснює аналітик ІК BG Capital Олександр Паращій, із придбанням телекомунікаційного монополіста новий власник одержить і його нинішніх клієнтів, тобто матиме колосальні конкурентні переваги. Крім того, багато компаній, таких як АФК «Система», уточнює пан Паращій, планують розвивати напрямок фіксованого зв’язку й тому потребують доступу до інфраструктури «Укртелекому».
Як би то не було, але аналітик Astrum Investment Management Денис Бєлов припускає, що влада вже визначилася із приводу того, кого із цих претендентів вона хотіла б бачити майбутнім власником українського монополіста зв’язку. А тому справа із приватизацією зрушила з мертвої точки. На його думку, найімовірнішими покупцями є СКМ і АФК «Система». Раніше він відзначав, що у зв’язку з можливим продажем «Укртелекому» виникає багато труднощів, які державі доведеться усунути ще в процесі передприватизаційної підготовки. І саме цим пояснював перенесення строків оголошення конкурсу.
У будь-якому разі, і те, і інше — лише припущення. Очевидно поки тільки одне: перший крок на шляху приватизації компанії вже зроблено. А коли будуть зроблені подальші кроки і як вони визначать перспективи монопольного оператора телекомунікаційних послуг і його користувачів, покаже час. Зараз сказати щось певне з цього приводу не може навіть Фонд держмайна, однак офіційно запрошує потенційних покупців узяти участь у розробці умов продажу «Укртелекому».
Довідка «УТГ»
ВАТ «Укртелеком» обслуговує близько 10 млн абонентів фіксованого зв’язку (80% ринку). За прогнозами самої компанії, наприкінці року кількість абонентів її мобільного підрозділу Utel збільшиться з 406 800 до 834 000.
Протягом 2009 року й першого півріччя нинішнього «Укртелеком» знову перейшов із категорії збиткових компаній до категорії прибуткових. Так, за підсумками минулого року його чистий збиток скоротився в 3,3 раза — до 456,43 млн грн, а чистий дохід збільшився на 3,4% – до 6,87 млрд грн. За підсумками ж січня-червня чистий прибуток становив 47,97 млн грн у порівнянні зі збитком у розмірі 124,13 млн грн за аналогічний період минулого року. При цьому чистий дохід «Укртелекому» у першому півріччі зріс на 3,3% — до 3,4025 млрд грн.
