Затяжне піке

Черговий «Глобальний огляд конкурентоспроможно­сті», опублікований минулого тижня Всесвітнім економічним форумом, засвідчив, що негативні тенденції в українській економіці тривають. За минулий рік наша країна опустилася ще на сім позицій у загальному рейтингу, опинившись на 89-му місці (між Гамбією та Албанією) серед 139 країн, які ввійшли до огляду. Нагадаємо, що торік ми спустилися з 72-го на 82-ге місце рейтингу. У цілому економіка України повторила падіння всіх економік країн СНД, показавши лише трохи більші темпи падіння, ніж у середньому в пострадянських країнах (без урахування країн Балтії).

Усесвітній економічний форум виділяє три типи економік у порядку збільшення ступеня розвитку: ресурсно-орієнтовані, ефективнісно-орієнтовані й інноваційно-орієнтовані. У новому звіті українська економіка була знову охарактеризована як така, що перебуває у фазі переходу від першого типу до другого. На думку авторів, Україна виграє в країн з економіками такого ж типу за обсягом внутрішнього ринку, розвиненістю ринку праці та якістю середньої й вищої освіти. У той же час ми відстаємо від інших країн зі схожими економіками за рівнем розвитку державних та економічних інститутів, станом макроекономічного середовища,  розвиненістю товарного й фінансового ринків.

Головні чинники, які знижують нашу конкуренто­спроможність, — політична нестабільність,  високий рівень корупції, проблеми з доступом до фінансових ресурсів, неефективна регуляторна й податкова політика, нестабільність уряду, високий рівень бюрократизму, значні темпи інфляції й занадто високі податки.

Найгірші місця в рейтингу Україна посіла із захищеності прав власності — 135-те, незалежності судів — 134-те, ефективності законодавства   —138-ме, захисту інтересів міноритарних акціонерів — 138-ме, стану автомобільних доріг — 134-те,  бюджетного дефіциту — 134-те, інфляції — 134-те, ефективності оподатковування —136-те, витрат на сільськогосподарську політику — 135-те.

У той же час ми маємо й декілька істотних конкурентних переваг. Наша країна потрапила до числа світових лідерів зі стану залізничного сполучення — 25-те місце, стаціонарної телефонної системи — 47-ме, мобільної телефонії — 34-те, якості початкової освіти — 49-те, відсотку людей, які здобудуть середню —44-те й вищу освіту — 8-ме, якості вищої технічної освіти — 42-ге, торговельних мит — 40-ве, практики наймання й звільнення — 18-те, співвідношення оплати й продуктивності праці — 26-те. Окремо слід відзначити досить високий рівень інноваційного потенціалу, з якого Україна посіла 37-ме місце.

Єдиний параметр, з якого наша країна посіла перше місце в рейтингу, майже анекдотичний — рівень захворюваності на малярію. А от з іншими захворюваннями все зовсім не так добре. Тому не дуже несподіване 98-ме місце у світі з тривалості життя.

Особливо сумно наведена для нашої країни статистика виглядає з урахуванням мало не основного висновку звіту — про переміщення економічної активності з розвинених країн у країни, що розвиваються. Якщо ми найближчим часом не зможемо стати повноцінними учасниками цього процесу, то подальше падіння ключових показників майже неминуче.

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...