Робін Гуд XX століття
Небувалий успіх фінансиста й глибока переконаність, що суспільство майбутнього визначать неекономічні цінності, поєдналися в одній людині — Джорджі Соросі, який днями відсвяткував своє 80-річчя.
Англійці досі з дрожем згадують про «чорну середу» — 16 вересня 1992 року, коли стався «обвал» британської валюти: на 2,5% щодо німецької марки й на 4,5% щодо американського долара. Але це був тільки початок: до кінця вересня падіння становило відповідно 14% і 25%… І тільки одна людина з посмішкою називає ту середу не чорною, а білою: того дня статки Сороса зросли, за різними оцінками, на 1—1,5 мільярда доларів!
Фінансист
Після подій 1992 року Сороса часто називають людиною, яка зламала Банк Англії. І хоча деталі угод фінансиста назавжди залишаться комерційною таємницею, можна сміливо говорити, що така думка вочевидь перебільшена. По-перше, курс фунта почав падати раніше; по-друге, падіння спостерігалося не тільки щодо марки, а й щодо долара, а на цьому «фронті» Сорос узагалі не грав; по-третє, крім нього валютними спекуляціями тоді займалися ще десятки професійних фінансистів, не кажучи вже про «внесок» у кризу пенсійних фондів, страхових компаній і приватних корпорацій, чия паніка розпалила атмосферу.
Успіх Сороса в кризовому році — найбільш резонансний, та зовсім не єдиний. Знаменитий соросівський фонд Quantum Fund NV, зареєстрований як оффшор на карибському острові Кюрасао, стартував у далекому 1969-му у вигляді маленької компанії Double Eagle і швидко став одним із лідерів світового ринку цінних паперів і валютних операцій. Кожен долар, колись вкладений у компанію, — це $5,5 тисячі сьогодні. Утім, були й утрати: як кажуть, великому кораблю — велика торпеда. Найгіршим вкладенням грошей за все життя Сорос назвав купівлю в 1997 році разом із відомим російським підприємцем Володимиром Потаніним 25% акцій гіганта російського ринку телекомунікацій — ВАТ «Зв’язокінвест». Придбання «потягнуло» на $1,875 млрд, однак уже наступного року через кризу злощасні акції впали в ціні. Збути їх з рук Соросу вдалося тільки в 2004-му — «лише» за $625 млн.
Хтось пояснює успіх Сороса його унікальною інтуїцією, хтось — наявністю «своїх» інформаторів у політичній і фінансовій верхівці. Приміром, напередодні «чорної середи» Сорос дійсно спілкувався з президентом Бундесбанку Гельмутом Шлезінгером і довідався, що Німеччина не планує знижувати дисконтну ставку марки, у той час як можливості Великої Британії втримувати курс фунта вичерпалися. Однак державної таємниці в цій інформації не було. Єдиний доведений випадок нелегального інформування був тільки у 2002 році: тоді паризький суд визнав фінансиста винним у одержанні конфіденційних відомостей, які дозволили заробити близько $2 млн на акціях французького банку Societe Generale, і оштрафував його на 2,2 мільйона євро. Сам же винуватець валютних скандалів пояснює свої успіхи виключно раціонально — за допомогою розробленої ним самим теорії рефлексивності фондових ринків. Відповідно до неї котирування цінних паперів і курси валют поводяться так, як цього від них очікують, тому гарантія одержання потрібної тенденції — грамотне поєднання реальних спекулятивних дій та інформаційної атаки у вигляді аналітики, яка підігріває ситуацію.
…І філантроп
Сьогодні статок Джорджа Сороса оцінюють у $7—11 млрд. А якби його власник останні тридцять років не займався добродійністю, він був би більше ще на 57 мільярдів. Останнім часом Сорос фінансує проекти в галузі освіти, охорони здоров’я й розвитку громадянського суспільства — близько $300-500 млн на рік. Свій перший благодійний фонд «Відкрите суспільство» Сорос організував у 1979 році, щоб допомогти чорношкірим студентам ПАР реалізувати своє право на вищу освіту.
Вибір першого благодійного проекту, швидше за все, був невипадковий. У 1947-му 17-літній угорський хлопчик Дьєрдь Шорош приїхав у Лондон із фальшованими документами. Найстрашніше було вже позаду: йому, євреєві, якимсь дивом удалося пережити нацистську окупацію й Будапештську операцію, у результаті якої більшу частину угорської столиці зрівняли із землею. Можливостей для здобуття освіти у звільненій, але зруйнованій країні не було…
У британській столиці Сорос зміг вступити в один із найпрестижніших вищих навчальних закладів — Лондонську школу економіки. Правда, грошей катастрофічно бракувало, доводилося підробляти провідником і офіціантом. Отоді інститутський куратор «вибив» для талановитого студента благодійну стипендію — її надала релігійна громада квакерів. Це, а також той факт, що майбутній економіст слухав лекції самого Карла Поппера — створювача теорії відкритого суспільства, визначило пріоритетні напрямки діяльності Сороса-філантропа: освіта й громадянське суспільство. Напевно, саме тому Сорос усе життя відстоює безперспективність «ринкового фундаменталізму», наголошуючи, що суспільство майбутнього створять інші, неекономічні цінності.
Сьогодні мережа благодійних фондів Джорджа Сороса — Інститут відкритого суспільства — діє більш ніж у 30 країнах світу: Центральній і Східній Європі, колишніх союзних республіках, Африці та Латинській Америці. Але «рідний», східноєвропейський вектор завжди залишався для Сороса пріоритетним. У 1980-ті роки його допомогу відчули польська «Солідарність» і чехословацька «Хартія-77». Із 1992-го в Будапешті функціонує створений Соросом Центральноєвропейський університет — унікальний відкритий ВНЗ-центр цивільної освіти. А от відносини з Білоруссю й Росією були не такі добрі (до речі, як і в Сороса-старшого, який під час Першої світової війни потрапив у полон і працював у сибірських таборах). Із Білорусі фонд Сороса випровадили в 1998-му, а в Росії філантроп сам згорнув свої проекти у 2003-му. Правда, насаджувані ним ідеї пустили коріння і дають плоди без його підтримки: їх уже самотужки реалізують колись створені Соросом Московська вища школа соціальних і економічних наук, Міжнародний благодійний фонд імені Д. С. Лихачова, некомерційний фонд підтримки книговидання, освіти та нових інформаційних технологій «Пушкінська бібліотека». А в Україні Інститут відкритого суспільства успішно представляє міжнародний фонд «Відродження», який у квітні нинішнього року відзначив 20-річчя.
