Відплив інтелекту: час задраювати люки

Щоб молоді перспективні фахівці залишалися працювати у своїй країні, одного патріотизму замало.

Міграція кваліфікованих фахівців, або  відплив інтелекту, набрала силу на початку 90-х. За цей час Україну залишили близько 700 докторів і понад 1,5 тисячі кандидатів наук. Зараз з’явилися нові форми використання наших фахівців за кордоном і нові причини для занепокоєння.

На відміну від звичайної трудової міграції, відплив інтелекту не дає країні, яка навчила фахівців, навіть грошей, які надсилаються ними родичам. Якщо в будівельників, садівників, няньок родини залишаються на батьківщині, то вченим, винахідникам, фахівцям інформаційних технологій удається привезти із собою родину на нове місце проживання.

Нестача кваліфікованих фахівців створює серйозні проблеми для нормального розвит­ку країни. Експерти вже прогнозують наростання дефіциту науково-технічних і робітничих кадрів. Причина тут, звичайно, не тільки в міграції, а й у демографічній та економічній кризі 90-х.

Але з ким тоді нашій країні проводити модернізацію та економічні реформи? Тут було б корисно врахувати досвід інших країн.

Росія: учити — дорожче…

У Росії  проблем не менше за нас. Економісти підрахували: щоб виконати амбіційні плани розвитку, намічені державою та корпораціями, у найближчі п’ять років у високотехнологічні галузі промисловості й галузеву науку Росії щорічно має приходити орієнтовно 150—200 тисяч інженерно-технічних працівників і  науковців. У реальності цифри інші. За даними російської  статистики, в організації, які виконують дослідження та розробки, влаштовується на роботу 1—2% молодих фахівців. А загалом за фахом працюють 10—20%  випускників технічних ВНЗ. Проблема — у мотивації до наукової та технічної діяльності.

За оцінкою експертів, це, а також майбутній масовий вихід фахівців покоління бебі-бумерів на заслужений відпочинок може призвести  до того, що через кілька років у країні  станеться кадрова катастрофа. Найстаріший енергетик Росії, академік Олександр Шейндлін твердить, що дієздатних кадрів — інженерів, учених та кваліфікованих робітників — у його галузі залишилося на три-п’ять років.

Аналізуючи причини проблеми, фахівці відзначають, що, попри заяви про дефіцит кадрів, російські роботодавці, як і раніше, не хочуть платити професіо­налам ті гроші, на які вони заслуговують. Але, звичайно ж, цілковито проблема може бути вирішена тільки в тому випадку, якщо за це візьметься держава. Поки ж у російському бюджеті 2010 року реального збільшення витрат на розвиток вітчизняної науки не передбачено.

Однак ситуацію, виявляється, можна виправити й у інший спосіб. Державна дума ухвалила поправки до законодавства, які встановлюють нові правила перебування в країні трудових мігрантів, а також більш сприятливі умови  для залучення високо­кваліфікованих іноземних фахівців. Тепер іноземці, які претендують на роботу у  високотехнологічних галузях, матимуть право відразу одержати посвідку на проживання в Росії та платити податок на доходи фізичних осіб за ставкою резидентів РФ.

Китай: кадри вирішать усе?

Підготувати потужну армію кадрів, конкурентоспроможну за структурою та якістю, має намір і Китай, який планує до 2020 року увійти до числа передових держав у галузі підготовки професіоналів. Для цього там збираються «наголосити на навчанні науково-технічного персоналу нового типу, фахівців, яких потребують базові галузі в процесі соціально-економічного розвитку». А також збільшувати фінансування процесу підготовки кадрів, у якому повинні брати участь не тільки державні органи, а й різні структури, приватні особи, зацікавлені у використанні кваліфікованих фахівців.

Україна: «приплив інтелекту» почався

Об’єднання зусиль держави та бізнесу, мабуть, найоптимальніший варіант розв’язання будь-яких проблем, у тому числі й кадрових. Вже чого, а програм, спрямованих на виправлення ситуації в тому або іншому секторі, у нас більш ніж досить. Наприклад, фінансована державою програма «Молоді — перше робоче місце», створена для випуск­ників профтехучилищ, у рамках якої за договором між центром зайнятості та роботодавцем молодим людям гарантується робота на виробництві протягом  двох років. Однак проблеми відпливу інтелекту ні ця, ні допоміжні профорієнтаційні програми не розв’язують. Певний оптимізм вселяє недавня подія з життя великого бізнесу: Фонд Віктора Пінчука виділив гранти на навчання в кращих університетах світу 17 талановитим студентам.

Щасливчиків відібрали за результатами конкурсу та співбесід серед 260 претендентів. На їхню освіту в рамках програми «Всесвітні студії» Фонд виділив більше трьох мільйонів гривень. Студенти зможуть почати навчання вже восени цього року. Здобувши освіту, відповідно до підписаної з Фондом декларації, вони зобов’язані будуть п’ять років відробити в Україні.

— Це інвестиції в майбутнє України, — сказав Віктор Пінчук. — Ми маємо право розраховувати на дивіденди. Не дуже багата на нафту й газ Україна повинна мати особливу стратегію розвитку. Наші нафта й газ — це інтелект молодих людей. Тому вважаю їхню освіту стратегічною інвестицією в майбутнє України. Сподіваюся, і країна приєднається до цієї програми. Дуже сумно спостерігати, коли за кордон їдуть молоді фахівці. Тому ми проводимо програму не відпливу інтелекту, а його «припливу». Студенти повернуться й зможуть застосувати іноземний досвід у своїй державі.

Перші переможці «Всесвітніх студій» здобуватимуть освіту в таких сферах, як екологія й охорона навколишнього середовища, право, державне управління та спорт-менеджмент. Серед 17 студентів виявилося лише два хлопці, інші — дівчата.

Із перших уст

Олександр Зевченко
Директор Чернігівського міського центру зайнятості

— У Чернігові, як, утім,  і в інших містах країни, більшу частину безробітних становлять  люди, які мають освіту економіста, юриста, менеджера. У кризу деякі підприємства були змушені звільнити навіть висококласних фахівців, у тому числі інженерно-технічних працівників.

І от уже є факти, коли роботодавці не можуть в обласному центрі й навіть регіоні знайти досвідченого працівника потрібної професії. Недавно стався й зовсім безпрецедентний випадок: роботодавець після тривалого пошуку знайшов колишню співробітницю аж на московському ринку, де вона продавала ширвжиток. Без неї, людини рідкісної спеціальності, підприємство не могло виконати вигідне замовлення. Жінку літаком відправили в Київ, а звідти вже на автомобілі додому в Чернігів — така була термінова необхідність у її висококваліфікованій праці.

Що ж до підготовки та працевлаштування інженерів, то тут багато що залежить   від держави й від стану економіки в цілому. Підприємства більш охоче братимуть на роботу випускників ВНЗ, якщо ті  ще до одержання диплома мали можливість щорічно проходити виробничу практику. Зараз це найгостріша  проблема для навчальних установ, і вона ж спричиняє  серйозні труднощі для випускників, бо підприємства не хочуть марнувати час і гроші на їх «доведення».

Довідка «УТГ»

Відтік фахівців за кордон в Україні не припиняється. Найбільше потерпає галузь інформаційних технологій: щорічно  із країни їдуть від 2700 до 5000 IT-фахівців. Усе більшого поширення набуває практика наймання українців для роботи на західні фірми без виїзду із країни — так  званий офшоринг. Це дає закордонним роботодавцям економію від 20 до 100 тис. доларів на кожному най­нятому українці.