Утилізація «два в одному»
Застаріле й надлишкове озброєння, ракети й боєприпаси колишніх країн Варшавського Договору можуть бути знешкоджені українськими підприємствами.
Пропозицію висловив віце-прем’єр-міністр України із силових питань Володимир Сивкович під час недавньої зустрічі із заступником міністра оборони США Олександром Вершбоу. На його думку, співробітництво в переробці озброєнь вигідне для обох країн. На зустрічі обговорювалася також можливість утилізації ядерного палива й стрілецької зброї.
Така постановка питання, на перший погляд, досить несподівана: раніше Україна неодноразово зверталася до США й НАТО по допомогу в ліквідації власних озброєнь, величезна кількість яких нагромадилася мало не з часів Другої світової війни. Щоб зрозуміти масштаб проблеми, досить згадати серію НП на військових складах і артилерійських базах. І це лише верхівка айсберга.
На пороховій бочці
На території України, за даними Міноборони, більше мільйона тонн боєприпасів, розміщених у 159 місцях зберігання. Сховища перевантажені й часто не відповідають елементарним вимогам техніки безпеки. Нерідко снаряди лежать просто неба. У спеціально обладнаних арсеналах — менше половини боєприпасів.
При цьому утилізація йде досить повільно — досі у нашій країні щорічно знищувалося від 20 до 25 тис. тонн боєприпасів усіх видів. Деякі експерти твердять, що гранично можливий темп переробки — 50 тис. тонн на рік. А загальна кількість, яку Україні необхідно знищити до 2017 року згідно із «Меморандумом про взаєморозуміння між урядом України та США», становить 150 тис. тонн.
Окрема проблема — тверде ракетне паливо. Роботи із проектування та будівництва об’єктів, призначених для його повномасштабної утилізації, на ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» повинні бути закінчені до 2011 року. Правда, у нинішньому бюджеті коштів на реалізацію цього проекту не передбачено. Трохи краще справи з рідким ракетним паливом, а точніше, з його компонентами, з яких більшість становлять меланжі.
Допомогти Європі й собі
То чи треба докладати зусиль для допомоги Східній Європі, якщо в нас самих удома не все гаразд? Тут важливо уточнити, що низькі темпи утилізації зброї, які часом призводять до катастроф, спричинені аж ніяк не нестачею переробних заводів. Тільки великих державних підприємств відповідного профілю в нашій країні шість: Павлоградський хімічний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Хімічне об’єднання імені Петровського, Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів і два шосткінських заводи — «Зірка» та «Імпульс». Крім них є кілька великих комерційних компаній — переробників озброєнь і чимало більш дрібних організацій, які спеціалізуються на ліквідації конкретних його типів. Накопичений значний досвід роботи з найрізноманітнішими видами боєприпасів. Розвиваються відповідні технології, не в останню чергу саме завдяки постійній загрозі вибуху.
Програма утилізації озброєнь практично стоїть на місці через нестачу фінансування. У той же час робота з європейськими країнами може принести в галузь те, чого вона найбільше потребує, — гроші, частина яких, за правильної державної політики, послужить знищенню наших власних запасів озброєнь.
Думка експерта
Олексій Мельник
Провідний експерт військових програм Центру Разумкова
— Оборонна промисловість України має потужності, необхідні для утилізації майже повного спектра боєприпасів. Є також багатий досвід залучення до цих робіт національних комерційних структур і закордонних учасників. Для утилізації, наприклад, ракетного палива створювалися міжнародні проекти, залучалися закордонні учасники, у тому числі з Російської Федерації. Коли йдеться про ділові інтереси, політичні суперечності не стають перешкодою для плідного співробітництва.
Українські компанії здатні ефективно утилізувати стрілецькі й артилерійські боєприпаси різного калібру, ракети, міни. Є багато підприємств відповідного профілю — як державні заводи (наприклад, Павлоградський хімічний завод), так і досить успішні комерційні структури, наприклад «Укроборонсервіс», які мають величезний потенціал. У них є всі необхідні технологічні й виробничі можливості.
Однак потужності сьогодні не завантажені. Головна причина — відсутність фінансування. Крім того, наявні потужності територіально розташовані на значній відстані від місць зберігання боєприпасів. Через видатки, пов’язані із транспортуванням, утилізація стає дорожчою. За існуючого бюджетного фінансування переробка запасів боєприпасів може тривати десятиліття.
Забезпечивши українським підприємствам додаткові можливості завантажити свої потужності й заробити на закордонних замовленнях, держава може розраховувати на використання частини отриманих коштів для реалізації власної програми утилізації озброєнь.
Думка експерта
Євген Шелест
Голова правління Центру військової політики та політики безпеки
— Пропозиція виглядає досить доцільною. Дай Боже, щоб Україна змогла взяти участь в утилізації озброєнь країн Східної Європи. У той же час конкретні перспективи проекту залежатимуть від досягнутих домовленостей. Кошти, одержані за рахунок участі українських підприємств у переробці зайвих і застарілих європейський озброєнь, можуть стати серйозною допомогою для нашої власної програми утилізації. Однак це залежить від конкретних умов договору між нашими країнами.
Довідка «УТГ»
Меланж — багатокомпонентна суміш азотної кислоти, оксидів азоту та інгібіторів корозії, використовувана як окислювач палива в рідинних ракетних двигунах. Являє собою летку, хімічно агресивну й високотоксичну рідину. Сама по собі вона не є пожежонебезпечною, але може викликати самозаймання горючих матеріалів (зокрема ракетного палива).
За станом на 2009 рік на 6 складах Збройних Сил України, зберігалося близько 16,3 тис. тонн меланжів. Склади побудовані ще в 50—60-х роках минулого століття, а резервуари, у яких зберігаються компоненти ракетного палива, майже відробили встановлений для них термін технічної придатності. Контракт на утилізацію меланжів між Україною та ОБСЄ було підписано 15 вересня минулого року, і незабаром перший ешелон із 460 тоннами високотоксичного вантажу був відправлений на переробку в Російську Федерацію. До кінця травня Міністерство оборони планує вивезти в РФ загалом понад 2,2 тис. тонн меланжу з території військової частини біля с. Ценжева Тисменицького району Івано-Франківської області.
