Технології в асортименті
Заходи ІV Всеукраїнського фестивалю науки, приуроченого до професійного свята вчених — Дня науки, проходили в Києві, Львові, Дніпропетровську, Харкові та інших містах країни. Його організатори — Національна Академія наук України, Міністерство освіти та науки, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут».
За кордоном такі фестивалі започатковані були ще, либонь, за наших прадідів (приміром, у Великій Британії вони регулярно проводяться вже понад століття). Зовсім недавно Національна Академія наук України вступила до Європейської асоціації EUSEA, на чиї плечі, власне, й покладено забезпечення «хвильової» естафетної спадкоємності таких заходів всіма куточками старого континенту.
Про деякі розробки останніх років, що були представлені на форумі вітчизняними вченими, розповідає голова оргкомітету фестивалю, віце-президент НАНУ, завідуючий відділом фізичної електроніки Інституту фізики, професор Антон Наумовець.
— Незважаючи на досить складне й суперечливе сьогодення, українським науковцям усе ж таки вдалося досягти вагомих успіхів у провідних галузях. Забезпечується високий рівень досліджень у фундаментальній і прикладній математиці, про що свідчать видані останнім часом за кордоном десятки монографій.
Серед досягнень вчених НАНУ в галузі інформатики — створення суперкомп’ютерів кластерної архітектури (з використанням імпортної елементної бази та власного програмного забезпечення). Це дозволить розв’язувати різноманітні задачі високої складності в економіці, системному прогнозуванні, гідрогеології тощо.
У галузі механіки успішно досліджуються міцнісні характеристики матеріалів в екстремальних умовах низьких і високих температур, розроблено методи виявлення механічних властивостей вугільних пластів (задля більш безпечного видобутку вугілля на великій глибині).
Є значні досягнення і в українських фізиків. Зокрема, теоретичні дослідження графену — нового вуглецевого матеріалу, цілком придатного для створення принципово нових надшвидкісних електронних приладів. Розроблено методи одержання різноманітних наносистем та їх діагностики, створено нові рідкокристалічні елементи для дисплеїв. Уже працює український сегмент міжнародної комп’ютерної системи «Грід» (для участі у міжнародному співробітництві в галузі фізики високих енергій). Ще одне досягнення — розробка надсучасних технологій одержання високоякісних виробів з компактного титану шляхом порошкового напилення.
У галузі наук про Землю відкрито нові геофізичні методи пошуку корисних копалин, підвищення ефективності їх видобутку та комплексного використання. Проведено гідрогеологічні дослідження територій у зонах антропогенних та природних катастроф, а також на морських шельфах.
Декілька слів скажу й про досягнення матеріалознавців. Їм вдалося розробити і впровадити у клінічну практику методи електрозварювання живих тканин. Завдяки цьому дуже своєчасному ноу-хау вже виконано близько 30 тисяч унікальних хірургічних операцій. Налагоджено виробництво великогабаритних монокристалів для сцинтиляційних детекторів і електроніки; розроблено технології підвищення міцності деяких природних речовин за рахунок їх наноструктурування (наслідком чого стало створення нових матеріалів для потреб вітчизняної медицини).
Дуже актуальна сьогодні для наших вчених галузь — енергетика. Їхні розробки успішно застосовуються на багатьох українських підприємствах. Наприклад, впроваджено енергоощадні технології підвищення ефективності котлів та економічності газопровідного транспорту (система «Водолій»). Крім того, на заводі «Південкабель» розроблено конструкцію, технологію виготовлення і навіть уже організовано масове виробництво енергетичних електрокабелів, розрахованих на напругу 110 кіловольтів.
Українські фізики-ядерники, не бажаючи ні на крок відставати від своїх закордонних колег, підготували науково-технічні рекомендації щодо створення елементів власного ядерно-паливного циклу в Україні та подовження гарантованого строку експлуатації реакторів АЕС. Ними також (чи не вперше у світі!) було розроблено унікальні технології виробництва цирконій-ніобієвих сплавів для ТВЕЛів.
Довідка «УТГ»
Національна Академія наук України (НАНУ) створена 27 листопада 1918 року. Сьогодні в її складі — 3 секції, 14 відділень, близько 170 інститутів та інших наукових установ.
Крім того, у країні створено 1400 науково-дослідних інститутів, 330 вищих навчальних закладів, де працюють 7000 докторів і 78000 кандидатів наук.
