Інтеграція в ноосферу

Дніпропетровськ і Запоріжжя стали плацдармом для висадки «європейського десанту». Група експертів із Польщі, Латвії, Болгарії та Франції презентувала українським ученим, винахідникам, представникам вищих навчальних закладів, малого та середнього бізнесу 7-му  Рамкову програму ЄС (РП7) із розвит­ку наукових досліджень і технологій.

Програма стартувала у 2007 році, а фінішує в 2013-му. В Україні її дія обмежена 2009—2011 роками. Основні пріоритети пов’язані з науковими дослідженнями, інноваціями, яких потребує Європа. Ідеться про те, щоб залучити якнайбільше авторів різних інноваційних проектів до розв’язання проблем у сфері інформаційних і комунікаційних технологій, енергетики, транспорту, нанотехнологій, космосу та інших.

Проекти повинні відповідати затвердженим стандартам і оцінним критеріям. Для цього й проводять презентації програми ЄС у різних українських містах.

Першими з досвідом упровадження інновацій відповідно до європейських вимог ознайомилися представники науки та бізнесу в Києві, Львові, Дніпро­петровську та Запоріжжі. На черзі — Ужгород, Сімферополь, Івано-Франківськ, Одеса й, можливо, Донецьк.

Жан-Бернард Моро— У штаб-квартирі ЄС у Брюсселі звернули увагу на те, що Україна, прагнучи стати членом ЄС, за кількістю інноваційних пропозицій порівняно з іншими країнами співтовариства помітно відстає, — сказав провідний експерт проекту ЄС «Офіс спільної підтримки  інтеграції України в європейський дослідний простір» (JSO-ERA) Жан-Бернард Моро. — Перед нами стоїть завдання залучити українських учених до спільної роботи, викликати в них інтерес до впровадження високотехнологічних інновацій у Європі. Наші експерти детально пояснюють, як правильно оформити проект, куди з ним звернутися, як і де шукати партнерів для реалізації, як захищати своє авторське право. Ще один важливий момент пов’язаний із фінансуванням етапів попередньої роботи авторів проектів, які затверджує експертний комітет.

Упередженість щодо тих або інших проектів із боку експертної ради виключена. Вона складається, як правило, із трьох людей — громадян різних держав, учених, досвідчених фахівців у сфері застосування пропонованих технологій.

Роль експертів РП7, які працюють в Україні, можна порівняти з  пусковим механізмом, який обов’язково розпрямить стиснену пружину ідей і практично сформованих проектів. Ефект від проведених семінарів слід очікувати приблизно через рік, коли пропозиції українських учених і новаторів надходитимуть на різні європейські конкурси, до експертних комітетів ЄС. Але вже сьогодні ніхто не сумнівається, що кількість українських інноваційних проектів щороку стрімко зростатиме й вони дадуть реальну користь.

Як відзначив Арнольдс Убеліс — координатор Національного контактного пункту РП7  у Латвії, співробітник Інституту атомної фізики та спектроскопії Латвійського університету, жодна країна сьогодні не зможе розвиватися динамічно, не об’єднавшись з іншими. Навіть ЄС має весь час прагнути до кооперації. Або Європа може програти змагання з Америкою, Індією, Китаєм, економіка яких розвивається семимильними кроками.

Довідка «УТГ»

7-ма Рамкова програма ЄС затверджена Європейською комісією у квітні 2006 року. Її основна мета — дати новий імпульс розвитку та підвищенню конкурентоспроможності Європи на основі головного європейського ресурсу — знань. Бюджет РП7 становить близько 50 млрд євро.

Україна, маючи серйозні можливості у сфері досліджень, технологій та інновацій, має всі шанси на здобуття статусу асоційованого члена РП7. Проект, який працює в Україні з минулого року, спрямований на підтримку процесів інтеграції в дослідницький простір ЄС. Серед партнерів РП7 — МОН України, Національний інформаційний центр із співробітництва з ЄС у сфері науки та технологій, Дніпровський регіональний центр інноваційного розвитку Держінвестицій. 

You may also like...