Позивні — «Донбас»

У Горлівці з ініціативи городян споруджений пам’ятний знак на честь першої у світі космічної династії Волкових.

Поки США, Росія та Китай ведуть звичну космічну олімпіаду — хто швидше, вище, сильніше, наші земляки примудряються бути першими в тому, що взагалі мало­ймовірно. Так, одруження космонавта Юрія Маленченка родом із Кіровоградської області відбулося просто на космічній станції. Наречена  говорила нареченому «так» за допомогою відеозв’язку: космос коханню не перешкода. А от українці Олександр і Сергій Волкови заснували першу у світі  династію космонавтів.

Батько

За задумом авторів наша планета лежить ніби в долонях землян, і все готово до запуску «в космос» літальних апаратів (Фото: donbass.ua)Радянська  ідеологія всіляко схвалювала ідею робітничих династій, але підкорювачів  космічних просторів це не стосувалося: професія унікальна й занадто нечисленна. Однак навряд чи Олександр Олександрович Волков про це замислювався. Коли Юрій Гагарін полетів у космос, Сашку було 12  років, і до заповітної мрії всіх хлопчаків про генеральські погони або шолом льотчика додалася ще одна — стати космонавтом. Однак 12 років — це вік, коли не просто мрієш, а починаєш замислюватися над питанням «ким бути?» більш серйозно.

Хлопчисько з Горлівки з дитинства захворів небом. У 1970 році Волков закінчив Харківське  вище  військово-авіаційне училище  льотчиків, успішно служив у військово-повітряних силах льотчиком-інструктором, здобув кваліфікацію «військовий льотчик 1-го класу» і «льотчик-випробувач 2-го класу». З 1976 року тренувався в загоні радянських космонавтів, а в 1985-му зробив перший космічний політ як  космонавт-дослідник. Потім було ще два польоти, але вже командиром. До речі, його позивним було слово «Донбас». Він провів у космосі 391 добу 11 годин 54 хвилини, і тоді це був світовий  рекорд. За цей час він освоїв ще й професію…перукаря. Стрижка в невагомості — це справжнє мистецтво, а підкорювачам космосу хочеться добре виглядати при поверненні додому.

А ще Олександр Волков став одним із останніх радянських космонавтів:  1991-го він почав орбітальний політ громадянином СРСР і вже в космосі довідався, що країни з такою назвою більше немає. Тоді ж з’явилися чутки, що Волкова і його колегу Крикальова забули на орбіті… Спустившись із неба на Землю, Олександр Олександрович різко змінив рід діяльності, ставши президентом телекомпанії Муз-ТБ. Однак космос так просто не відпускає.

Син

Коли Олександр Волков уперше полетів у космос, його синові  було 12 років. Напевно, Сергію заздрили товариші, однак 12 років — це вік, коли досягнення батьків уже не такі цікаві і вперше замислюєшся про те, як бути не гірше від них.

У рідному Чугуєві хлопчисько з дитинства мріяв про небо. 1995 року закінчив Тамбовське вище військове авіаційне училище,  1997-го зарахований кандидатом у загін космонавтів РДНДІ ЦПК ім. Ю.Гагаріна. До зірок він пробивався через терня: численні курси підготовки, польоти, що не відбулися…

Батьки часто відмовляють дітей наслідувати їх, а професія космонавта особливо важка й небезпечна. Олександр Волков сказав лише, що майже всі військові льотчики мріють стати космонавтами, але мало хто зважується на це: є ризик не пройти дуже серйозну медичну комісію й бути списаним навіть із авіації. Однак сина він ніколи не відмовляв, давши можливість вирішувати самостійно. А коли  Сергія  затвердили командиром корабля «Союз ТМА-12» і 17-ї експедиції МКС, сказав синові: «Виконай свою роботу на «відмінно» й повертайся додому вчасно». До самого входу в космічний корабель Олександр Олександрович навчав Сергія премудростей, яких земним людям не зрозуміти.

8 квітня 2008 року експедиція Волкова-молодшого полетіла на Міжнародну космічну станцію. До речі, ця експедиція багато в чому була нестандартною: учасники не мали досвіду космічних польотів (раніше таке бувало тільки в 1960-ті роки), а тендітна дівчина Лі Со Йон (Південна Корея), член олімпійської  збірної з теквондо, стала  другою азіатською жінкою-космонавтом  в історії. Сергій Волков провів у космосі 198 діб.

А через півроку у світі було вже дві династії космонавтів. На Міжнародну космічну станцію  космічним туристом прилетів син знаменитого американського астронавта Оуена Герріота — Річард. Його батько 1973 року встановив світовий 60-денний рекорд тривалості польоту, збільшивши строк перебування людини в космосі фактично вдвічі. Тоді це було проривом. Річард Герріот, треба сказати, непогано влаштувався й на Землі: він створювач відомої рольової комп’ютерної гри Ultima і культова особистість серед геймерів. Але приклад батька, певне, не дає спокою…

До речі, той, хто думає, що космічні туристи вирушають у похід з рюкзаком і гітарою, помиляється. Насправді їм дозволено взяти в космос менше кілограма особистих речей, а співати там нема коли: завдань у них не менше, ніж у космонавтів.

Сімейні узи

Якщо двоє чоловіків у родині — герої, то жінки там напевно героїні: дружина Олександра Ганна Миколаївна беззастережною  вірою та підтримкою піднесла чоловіка й сина до зірок, а дружина Сергія Наталя йшла разом із ним до старту й була поруч, на зв’язку, навіть коли їх розділяли численні кілометри й небесна твердінь. Проводжати Сергія прийшов і його син Єгор, з Японії приїхав молодший брат із дружиною та дочкою…

2009 року велика родина приїхала в Горлівку на відкриття пам’ятного знака, присвяченого першій у світі династії космонавтів: просто земна куля й переплетення паралелей із меридіанами. Наймолодшому з Волкових, Єгорові, пам’ятник дуже сподобався. Він оцінив його вагомо й лаконічно: «Це круто!»

Два роки тому  Олександрові Волкову  виповнилося 60 років. Він упевнений, що в цьому віці життя тільки починається, мріє знову злітати в космос, причому своїм напарником бачить тільки Герріота-старшого. Оуен Герріот теж мріє повернутися  в космос, взявши в напарники Волкова. А  поки Олександр Олександрович виконує  обов’язки мера Зоряного містечка  й виховує онука, який уже точно знає, ким стане: космонавтом, як тато й дідусь.

You may also like...