Країна єни, що сходить

Якщо американський долар міг втратити в ціні внаслідок дефолту, то вартість японської єни активно намагаються «збити» штучно.

Як відомо, 4 серпня мінфін і центробанк Японії повідомили про проведення інтервенції в розмірі одного трильйона єн ($12,6 млрд) з метою зниження курсу єни.

Японія почала стримувати курс єни відразу після березневих подій: дорога ва­­люта невигідна орієнтованій на експорт країні в умовах відновлення темпів зростання. Першій інтервенції, погодженій із членами G7, було потрібно п’ять місяців, і курс японської єни поповз вгору, збільшившись стосовно долара за останній місяць на 4%. Найбільші корпорації країни втрачали прибуток, оскільки в їхні бюджети був закладений курс ≈ 82 єни за долар. Експортери навіть повідомили про намір перенести виробництво за межі країни  з усіма можливими наслідками.

Валютний ринок відреагував на нове велике «вливання» і заходи щодо пом’якшення грошово-кре­дитної політики, але вочевидь у менших  масштабах, ніж хотілося б японському уряду. Після коливань курс єна/долар стабілізувався на рівні $1 = 78,89 єни (зниження на 2,3%), єна/євро — 1 евро = 114 єни (зниження на 3,6%).

У цьому Японії не сприяє­ макроекономічна ситуація.­ Єна, поряд із золотом і швейцарським франком, традиційно є «рятувальним­ кругом» для інвесторів. Приміром, під загрозою технічного дефолту Штатів «втеча» у золото й франк оформилася в плюс 10% і  9% вартості відповідно. За останній рік швейцарський франк подорожчав на 20%, золото — на 14%, єна — на 5%.

Представники мінфіну Японії натякають, що інтервенція ще не закінчена, побічно підтверджуючи факт її фіаско. На думку аналітиків фінансового ринку, подальші вливання також не дадуть бажаних результатів. Ні ЦБ Японії, ні тим більше ЦБ Швейцарії, який вжив заходів проти завищення­ курсу своєї нацвалюти 2 серпня,­ не в змозі в однобічному порядку похитнути фінансовий ринок навіть у середньостроковій перспективі. Крім того, інвестори не збираються відмовлятися від альтернатив $ і євро з огляду на зниження кредитного рейтингу США і можливий дефолт ще однієї європейської країни — Італії.

Олександр БІЛІЛОВЕЦЬ

У «Київському політехнічному інституті» опановував спеціальність, яка знаходиться на стику кібернетики і математики з вкрапленнями економіки, що оформилося у вивчення функціонування фінансових інтернет-сервісів.

Ярий прихильник технічного прогресу, глобалізації та «інтернетизації». Бо вважає, що Інтернет — це така штука, «зарегулювати» яку традиційними прийомами із оффлайнового життя доволі складно: Глобальна Мережа змінюється значно швидше, ніж ставляться підписи під указами і навіть замикаються деякі хімічні реакції в мізках. Вірить, що майбутнє за друкованими ЗМІ, але друкуватися вони будуть на електронному папері.

Нерегулярний автор матеріалів про інформаційні технології, фінанси та цікаві вітчизняні технології.

You may also like...